ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 4-1753/05/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2006 року                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Проценко О.О. 

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування залишеного без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 28 січня 2005 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2004 року, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про перерахунок за минулий час пенсії військовослужбовця у бік збільшення і про стягнення її не отриманої частини. Просить постановити нове рішення про задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 20 грудня 2000 року є пенсіонером із числа військовослужбовців, одержує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та вимагає перерахувати пенсію з урахуванням надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби.

Встановлені судом обставини справи сторони не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”, немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів.

Оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.