Єдиний унікальний номер 230/4092/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4102/2014

Єдиний унікальний номер: 230/4092/13-ц

Номер провадження: 22ц/775/4102/2014

Категорія Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л.В.

Доповідач: Новосьолова Г.Г.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новікової Г.В.,

суддів: Будулуца М.С., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 28 березня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про передачу предмета застави в заклад та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2014 року рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про передачу предмета застави в заклад та у задоволенні за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним - відмовлено.

Не погодившись з рішення суду позивач ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволення їх позовних вимог змінити та ухвалити задовольнити їх позовні вимоги, а в інший частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що:

- суд першої інстанції не звернув уваги, що позов заявлено у зв'язку з тим, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «Приватбанк»;

- суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог зазначив, що позивачем не надано доказів направлення вимоги для передання предмету застави в заклад. Проте, відповідно до п.17.10 договору застави рухомого майна від 26 жовтня 2007 року сторонами погоджено, що заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю - ПАТ КБ «Приватбанк» у заклад у строк 7 днів з моменту пред'явлення заставодержателем письмової вимоги із вказівкою простроченої суми заборгованості, зазначена вимога була пред'явлена позивачем та отримана відповідачем, але відповідач по теперішній час не виконує умови договору застави.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні їх позовних вимог змінити, задовольнивши їх, а в інший частині рішення суду залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції не з'явився відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а також факт отримання поштового відправлення особисто ОСОБА_2 підтверджується інтернет - повідомленням пересилання поштових відправлень (а.с.202, 204).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача ПАТ КБ «Приватбанк», дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним сторонами не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного перегляду .

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про передачу предмета застави в заклад, дійшов висновку, що рішенням Єнакіївського міського суду від 10 серпня 2011 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 кредитно-заставного договору від 26 жовтня 2007 року було звернуто стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки ВАЗ, модель 21101, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому його вилучення повинно бути проведено в порядку виконання цього рішення.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи.

08 квітня 2013 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з ОСОБА_2 про передачу предмета застави в заклад мотивуючи свої вимоги наступним.

26 жовтня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, внаслідок чого відповідач отримав кредит у розмірі 76 433, 19 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 жовтня 2014 року.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав кредитні кошти у розмірі передбаченому кредитним договором.

26 жовтня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між сторонами був укладений договір застави рухомого майна.

Згідно договору застави, відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель 21101, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності.

Відповідач ОСОБА_2 своєчасно не сплачував грошові кошти за погашення заборгованості за кредитним договором не виконуючи своїх зобов'язань.

10 серпня 2011 року згідно рішення Єнакіївського міського суду Донецької області позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задоволений.

Але, до теперішнього часу предмет застави в заклад банку не переданий.

У зв'язку з цим, позивач просить суд вилучити та передати в заклад предмет застави, а саме: автомобіль ВАЗ, модель 21101, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу, та комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), а також стягнути з відповідача судові витрати.

10 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи свої вимоги наступним.

26 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DN81AR03110064, але грошові кошти за укладеним договором відповідачу не були надані, тому банк зобов'язання за договором не виконав. ОСОБА_2 вказує, що істотна умова договору (порядок видачі та погашення кредиту) не відповідає вимогам законодавства та Інструкції про касові операції в банках України, жодні договори на обслуговування будь-яких рахунків не укладалося, відповідно відсутні законні підстави (механізм) видачі та повернення кредиту. Крім цього, перед укладанням договору банк не надав всієї необхідної та достовірної інформації, банком навмисно введено в оману споживача, за таких обставин ОСОБА_2 просить визнати кредитний договір недійсним з моменту укладання.

26 жовтня 2007 року ПАТ КБ «Привабанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 76 433, 19 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 жовтня 2014 року (а.с.4-6,128-133).

26 жовтня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між сторонами був укладений договір застави рухомого майна.

Згідно договору застави, відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель 21101, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності.

Пунктом 17.10 зазначеного договору передбачено, що в випадку порушення відповідачем яких - ні будь з обов'язків по кредитному та/ або заставного договорів, заставодавець зобов'язується:

- передати предмет застави заставодержателю - ПАТ КБ «Приватбанк» у заклад у строк 7 днів з моменту пред'явлення заставодержателем письмової вимоги із вказівкою простроченої суми заборгованості, строку сплати які настали (у т.ч. за кредитом, відсотками, іншими платежами), а також неустойки. У противному випадку заставодержатель має право здійснити доставку предмету залога по зазначеному адресу, як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами зазначена вимога була пред'явлена позивачем та отримана відповідачем, але відповідач по теперішній час не виконує умови договору застави. Витрати, пов'язані з доставкою предмету залога несе заставодавець.

- в той же строк передати предмет залогу заставодержателю в заклад по акту прийому - передачі, який підписується сторонами. В даному випадку заставодержатель має право виставити охорону предмету, як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами. Витрати, пов'язані з охороню та зберіганням предмету залога, несе заставодавець. (а.с.7-12, 134-138).

10 серпня 2011 року рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задоволений.

Звернуто стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель 21101, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням «Приватбанку» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішення суду набрало законної сили 22 серпня 2011 року (а.с. 13-14).

Як положеннями ст. 575 ЦК України так і вимогами ст. 44 Закону України «Про заставу» визначено, що закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або тієї частини цього зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов'язання, сплати інших сум.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 належним чином не виконував умови кредитно-заставного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 серпня 2011 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DN81AR03110064 від 26 жовтня 2007 року в сумі 76 433,19 гривень звернуто стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки Звернуто стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель 21101, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням «Приватбанку» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Рішення суду набрало законної сили 22 серпня 2011 року (а.с. 13-14).

Виходячи з встановлених обставин наданих сторонами доказів та вимог закону, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку, що предмет застави знаходиться у заставодавця і його вилучення повинно бути проведено в порядку виконання рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 серпня 2011 року, яким звернуто стягнення на предмет застави.

Довід апеляційної скарги проте, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив, що позивачем не надано доказів направлення вимоги для передання предмету застави в заклад. Проте, відповідно до п.17.10 договору застави рухомого майна від 26 жовтня 2007 року сторонами погоджено, що заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю - ПАТ КБ «Приватбанк» у заклад у строк 7 днів з моменту пред'явлення заставодержателем письмової вимоги із вказівкою простроченої суми заборгованості, зазначена вимога була пред'явлена позивачем та отримана відповідачем, але відповідач по теперішній час не виконує умови договору застави є неспроможними з наступних підстав.

26 жовтня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між сторонами був укладений договір застави рухомого майна.

Згідно договору застави, відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель 21101, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності (а.с.7-12, 134-138).

У пункті 7 договору застави зазначено, що на строк дії даного договору предмет залогу залишається у володінні та користуванні ОСОБА_2 (за виключенням випадків, передбачених п.17.10 даного договору).

Пунктом 17.10 зазначеного договору передбачено, що в випадку порушення відповідачем яких - ні будь з обов'язків по кредитному та/ або заставного договорів, заставодавець зобов'язується:

- передати предмет застави заставодержателю - ПАТ КБ «Приватбанк» у заклад у строк 7 днів з моменту пред'явлення заставодержателем письмової вимоги із вказівкою простроченої суми заборгованості, строку сплати які настали (у т.ч. за кредитом, відсотками, іншими платежами), а також неустойки. У противному випадку заставодержатель має право здійснити доставку предмету залога по зазначеному адресу, як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами зазначена вимога була пред'явлена позивачем та отримана відповідачем, але відповідач по теперішній час не виконує умови договору застави. Витрати, пов'язані з доставкою предмету залога несе заставодавець.

Представник позивача у підтверджені направлення такої вимоги, додав до апеляційної скарги таку письмову вимогу, проте зазначена письмова вимога не відповідає умовам п.17.10 заставного договору, а саме в ній не зазначено: сума простроченої заборгованості, строк сплати якій настав (у т.ч. за кредитом, відсотками, іншими платежами), а також неустойки та надіслана після набрання законної сили рішення суду першої інстанції.

Отже, позивач для вирішення питання щодо передачі предмету застави заставодержателю - ПАТ КБ «Приватбанк» у заклад, у зв'язку з порушення ОСОБА_2 обов'язків за кредитним договором, як до звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави так і одночасно з такими позовними вимогами, не звертався. Зазначена вимога позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 була направлена 21 серпня 2012 року, а саме через рік після набрання рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 серпня 2011 року законної сили.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності з нормами матеріального і цивільно-процесуального законодавства. Підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.308,315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 28 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: