ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 4-1596/05/06
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.І.,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Міненку І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 липня 2004 року та на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області про зобов'язання призначити пенсію за вислугу років,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 липня 2004 року та ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2004 року, якими задоволений позов: визнано нечинними дії та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області призначити позивачці пенсію за вислугу років. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка з 01 серпня 1977 року працювала на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера Цюрупинської ІНФОРМАЦІЯ_1, яку 20 квітня 2000 року перейменовано у ЦюрупинськуІНФОРМАЦІЯ_2. З 01 вересня 2003 року переведена на посаду концертмейстера ЦюрупинськоїІНФОРМАЦІЯ_2.
01 вересня 2003 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, в задоволенні якої відмовлено за відсутності необхідного стажу. Відмову відповідач мотивував тим, що період роботи з 20 квітня 2000 року по 01 вересня 2003 року ЦюрупинськоїІНФОРМАЦІЯ_2 не може бути зараховано до спеціального стажу для призначення такого виду пенсії.
З пропуском процесуального строку, який судом поновлено, позивачка 12 лютого 2003 року звернулася в суд з позовом, оскільки вважає, що діями суб'єкта владних повноважень порушено її право на пенсію за вислугу років.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно з пунктами 2 й 3 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту», педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, відповідно до якого, зокрема, вчителі, викладачі всіх спеціальностей віднесені до посад педагогічних працівників.
При прийнятті рішення про задоволення позову з урахуванням вказаних норм права суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано виходили з того, що оскільки позивачка як педагогічний працівник системи позашкільної освіти має відповідний стаж роботи понад 25 років, тому суб'єкт владних повноважень неправомірно відмовив їй у призначенні пенсії за вислугу років на підставі статті Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області залишити без задоволення, а рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 липня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді: |
М.І. Цуркан С.Є. Амєлін М.І. Гурін М.Г. Кобилянський В.В. Юрченко |