ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 4-1522/05/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2006 року                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Міненку І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою начальника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 26 січня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області від 24 березня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 26 січня 2004 року, яким задоволений позов і визнано неправомірними дії начальника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та зобов'язано ДПІ внести у паспорт позивачки спеціальну відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, та ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області від 24 березня 2004 року, якою змінено рішення суду першої інстанції: визнано неправомірними дії та зобов'язано начальника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області внести у паспорт позивачки спеціальну відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що начальником Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відмовлено у задоволенні заяви позивачки від 12 листопада 2003 року про відмову від ідентифікаційного номера через релігійні переконання.

Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень такими, що порушують її права та законні інтереси, 16 січня 2004 року позивачка звернулася в суд зі скаргою в порядку, передбаченому главою 31-А Цивільного процесуального кодексу 1963 року.

Встановлені обставини справи сторони не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З урахуванням положень частини 2 статті 1 Закону України «По державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» суди дійшли до правильного рішення про порушення суб'єктом владних повноважень прав позивачки на відмову через релігійні переконання від присвоєного їй ідентифікаційного номера. Апеляційний суд правильно змінив рішення суду першої інстанції та зобов'язав відповідача внести у паспорт позивачки спеціальну відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і направлення справи на новий судовий розгляд не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу начальника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 26 січня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області від 24 березня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.