ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 4-1505/05/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року                                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. -  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

при секретарі  Міненку І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Відділення Державного казначейства України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2003 року та на додаткове рішення того ж суду від 26 лютого 2003 року і на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2003 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення Державного казначейства України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання змінити формулювання причини звільнення та стягнення коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2003 року, яким частково задоволені позовні вимоги: визнано необґрунтованим розірвання на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України трудового договору, що укладений між позивачкою та відповідачем, зобов'язано відповідача змінити формулювання причини звільнення - з пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України на статтю 38 КЗпП України, відмовлено в задоволенні вимог про стягнення 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Ставить питання про скасування додаткового рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2003 року про негайне виконання рішення того ж суду від 14 лютого 2003 року, та про скасування ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2003 року про залишення вказаних судових рішень без зміни. Просить закрити провадження у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 грудня 2002 року ОСОБА_1. подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України. 02 січня 2003 року подала повторну заяву про звільнення.

02 та 03 січня 2003 року позивачка не вийшла на роботу, про що відповідачем складено акти «Про порушення трудової дисципліни» від 02 січня 2003 року НОМЕР_1 та від 03 січня 2003 року НОМЕР_2.

04 січня 2003 року без участі позивачки проведено збори профспілкової організації Відділення Державного казначейства України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, на яких прийнято рішення про звільнення позивачки згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України (у зв'язку з прогулом без поважних причин) та затверджено відповідний протокол.

Наказом Відділення Державного казначейства України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим від 04 січня 2003 року НОМЕР_3 позивачку звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України (у зв'язку з прогулом без поважних причин).

Вважаючи, що виданням наказу суб'єкт владних повноважень порушив трудові права позивачки, 08 січня 2003 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом.

Встановлені обставини справи сторони не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При прийнятті рішень суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано виходили з того, що розірвання укладеного з позивачкою трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 4 статті 40 КЗпП України, проведено Відділенням Державного казначейства України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим з порушенням вимог статті 43 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

З урахуванням раніше поданої позивачкою заяви про звільнення суди правомірно зобов'язали суб'єкта владних повноважень змінити формулювання причини звільнення - з пункту 4 статті 40 КЗпП України на статтю 38 КЗпП України.

Додаткове рішення постановлене судом першої інстанції з дотриманням вимог пункту 3 частини 1 статті 214, пункту 4 частини 1 статті 217 Цивільного процесуального кодексу України  1963 року.

Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 228 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і закриття провадження у справі не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Відділення Державного казначейства України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2003 року, додаткове рішення того ж суду від 26 лютого 2003 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2003 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.