ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 4-1469/05/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2006 року                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Міненку І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2004 року та на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 29 квітня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2004 року та ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 29 квітня 2004 року, якими задоволений позов: зобов'язано Збаразьку міжрайонну державну податкову інспекцію Тернопільської області внести у паспорт позивача спеціальну відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Збаразькою міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області відмовлено у задоволенні заяви позивача від 05 грудня 2003 року про відмову від ідентифікаційного номера через релігійні переконання.

Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень такими, що порушують його права та законні інтереси, 09 лютого 2004 року позивач звернувся в суд зі скаргою в порядку, передбаченому главою 31-А Цивільного процесуального кодексу 1963 року.

Встановлені обставини справи сторони не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З урахуванням положень частини 2 статті 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» суди дійшли до правильного рішення про порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача на відмову через релігійні переконання від присвоєного ідентифікаційного номера та зобов'язали відповідача внести у паспорт позивача спеціальну відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 29 квітня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.