ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

                                                                 

                                              У Х В А Л А

 

                               І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

 15 листопада 2006 року                                                             м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді  Цуркана М.І.

       суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України на рішення Білоцерківського міського суду від 29 грудня 2003 року та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 березня 2004 року по справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на бездіяльність Державної податкової адміністрації України, 

 

                                              В С Т А Н О В И Л А :

 

       У грудні 2003 року ОСОБА_1 та інші звернулися до суду зі скаргою на бездіяльність Державної податкової адміністрації України, щодо відмови позивача від прийняття ідентифікаційного номера.

           

Рішенням Білоцерківського міського суду від 29 грудня 2003 року скаргу задоволено.

 

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 березня 2004 року апеляційна скарга ДПА України задоволена частково. Виключено з резолютивної частини рішення Білоцерківського міського суду від 29 грудня 2003 року вказівку про стягнення з ДПА України мита на користь держави в сумі 8, 50 грн. В решті рішення залишено без мін.

 

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПА України звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.

 

 В касаційній скарзі ДПА України просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 та інших, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

 

       Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постановлених по справі судових рішень.

 

         Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

 

         Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

 

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 , ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів  -

                                          У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України відхилити, а ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 березня 2004 року та рішення Білоцерківського міського суду від 29 грудня 2003 року залишити без змін. 

 

Ухвала  є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ :                                 М.І. Цуркан

 

                          СУДДІ :                                  С.Є. Амелін

 

                                                                      М.І. Гурін

 

                                                                      М.Г. Кобилянський

 

                                                                      Д.В. Ліпський