АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 531/230/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/1786/14
Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С.
Доповідач Кривчун Т. О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Кривчун Т.О.,
Суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.
при секретарі - Філоненко О.В.
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» -Линник Інни Миколаївни
на заочне рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 13 березня 2014 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» (далі - ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767») про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767", у якому, посилаючись на те, що, з 13.09.2011р. по 04.08.2012р. працював у Товаристві на посаді електромонтера-лінійника першого розряду та на день звільнення з ним не було проведено у повному обсязі розрахунок (не виплачено компенсації за відрядження та за невикористану щорічну відпустку), який частково було виплачено у травні 2013 року, а остаточно проведено 20.12.2013 року, прохав визнати дії ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767" щодо строку проведення розрахунку при звільненні із затримкою на 16 місяців протиправними; визнати дії Товариства щодо порушення строків проведення розрахунку з ним при звільненні такими, що сталися з вини відповідача; стягнути з ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767" на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, що становить 33778,56грн.
Заочним рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 13 березня 2014 року позов задоволено повністю.
Визнано дії ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767" щодо строку проведення розрахунку при звільненні ОСОБА_1 із затримкою на 16 місяців протиправними.
Визнано дії ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767" щодо порушення строків проведення розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні такими, що сталися з вини ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767».
Стягнуто з ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, що становить 33778,56грн.
Вирішено питання стягнення судового збору.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767" про перегляд заочного рішення.
У поданій апеляційній скарзі на рішення місцевого суду представник відповідача, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Зазначають, що судом належним чином не встановлено обставини звільнення позивача, не досліджено той факт, що день звільнення 04.08.2012 року був неробочим (вихідним) днем, а отже, в цей день позивач не працював, про що свідчить наявний на підприємстві Табель обліку робочого часу, відтак, у відповідача не було можливості виплатити всі належні позивачу суми у день звільнення.
Вказують, що ОСОБА_1 вимоги про розрахунок, як це передбачено нормами трудового законодавства, не пред»являв, однак дані факти судом взагалі не досліджувалися, а відповідач не міг вказати на них у зв»язку з тим, що дізнався про розгляд даної справи лише після отримання копії судового рішення.
Тому вважають, що затримка розрахунку у даному випадку була відсутня, а висновок суду про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є необґрунтованим.
У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу не визнав, прохав її відхилити, а рішення сулу залишити без змін.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення позивача, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, позивач ОСОБА_1, з 13.09.2011 року працював у ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» на посаді електромонтера-лінійника 1 розряду, наказом №64-к від 08.08.2012 року звільнений 04.08.2012 року за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом у Трудовій книжці (а.с.9).
Згідно довідки ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» про середню заробітну плату (дохід), нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за період з лютого по липень 2012 року включно становить 12666,96 грн., середньоденна заробітна плата становить 69,60грн. (а.с.8).
У серпні 2012 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за три робочі дні у сумі 315,36грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» від 20.05.2014р. (вих.№18).
Позивачем визнається та не заперечується відповідачем, що у травні місяці 2013 року ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» виплатив йому компенсацію за відрядження у період роботи з 01.07.2012 року по 04.08.2012 року, та остаточний розрахунок з ним було проведено відповідачем 20.12.2012 року.
Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача на користь позивача 33778,56 грн. середнього заробітку за 16 місяців затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» у день звільнення ОСОБА_1 не провів з ним повного розрахунку.
Однак з таким висновком не можна погодитися, оскільки він не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на Законі.
Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Частиною 1 ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення.
Пунктом 20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року №13 Пленум Верховного Суду України роз»яснив, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у за»язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,- наступного дня після пред»явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи-по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як убачається з наданого ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» Табеля обліку робочого часу за серпень 2012 року останнім робочим днем ОСОБА_1 було 03.08.2012 року, а 04.08.2012 року він був звільнений та в цей день (субота, вихідний день) не працював. Докази того, що позивач звертався до ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» у подальшому з вимогою про розрахунок у матеріалах справи відсутні та суду їх не надано.
З огляду на те, що позивач у день звільнення не працював, з вимогою про розрахунок до відповідача не звертався, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, тому висновки суду не можна визнати такими, що відповідають обставинам справи.
За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності і обгрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1,3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» - Линник Інни Миколаївни, - задовольнити.
Заочне рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 13 березня 2014 року, - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ Т.О. Кривчун
СУДДІ /підпис/ Ю.В. Дряниця
/підпис/ П.М. Карнаух
ЗГІДНО:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області: Т.О. Кривчун