Судове рішення #3726254

Справа № 2-61\08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2008 року Придніпровський районний суд м . Черкаси в складі:

-     головуючого - КЛОЧКО О.В.

-     при секретарі - ДРИЖИРУК О.М. ,  ОСОБА_1

-     за участю адвокатів - ОСОБА_2,  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси справу за позовом ОСОБА_4

ОСОБА_5 ,  ОСОБА_4 до ОСОБА_6,  третя особа -

комунальне підприємство ВЖ РЕУ №3 м . Черкаси про визнання особи такою,  що втратила

право користування житловим приміщенням -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_7,  ОСОБА_4 звернулися 6.05.2000 року до суду з позовом про визнання відповідно їхнього чоловіка та батька ОСОБА_6  таким ,  що втратив право користування житловим приміщенням відповідно до  ст.  71 ЖК України ,  вказуючи ,  що згідно ордера №1935 від 11.07.1974 року їхній сім'ї,  яка складалась із чотирьох осіб була надана чотирьохкімнатна квартира за адресою - м . Черкаси ,  вул. . Піонерська 2 кв. З . В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили ,  що відповідач ОСОБА_6  являється наймачем квартири,  але з сім'єю не проживає з 1983 року,  участі у виплаті комунальних платежів не приймає ,  у вересні 1986 року забрав свої речі та вибув на інше місце проживання в м . Київ . В травні 1993 року відповідач прописався в спірну квартиру,  але в квартирі не проживав жодного дня,  втратив зв'язок з квартирою ,  квартирну плату не сплачує,  його майна і речей в квартирі не має ,  в квартирі не проживає загалом 17 років . Вказані обставини стверджуються наданими суду двома актами обстеження житла від 29 серпня 1998 року та від 15 квітня 2000 року,  які додані до заяви .

В судовому засіданні ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги ,  зазначивши ,  що спільне господарство вони не ведуть ,  сім'я давно розпалася ,  а тому,  відповідач втратив зв'язок з житлом . Підтримав позовні вимоги позивачів і їх адвокат ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_6  позов не визнав ,  зазначивши ,  що саме він отримав квартиру № З в будинку №2 по вул. . Піонерській в м . Черкаси на склад сім'ї чотири особи - він ,  дружина ОСОБА_7,  дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_8,  коли працював першим секретарем Черкаського міськкому Компартії,  чому підтвердження ордер за № 1935 від 11.07.1974 року . Загальна площа квартири 100, 1 кв.м . При цьому також визнав обставини того,  що дійсно деякий період він не проживав у спірній квартирі,  але на це були поважні причини і за ним має бути збережено дане житло ,  оскільки позивачі достовірно знали де він перебував та у зв'язку із якими обставинами ,  знали також,  що метою його перебування у м . Києві на роботі було бажання його сім'ї переїхати саме в м . Київ та отримання там квартири. Заперечив задоволення позовних вимог і його адвокат ОСОБА_3 Представник третьої особи - КП ВЖ РЕУ №3 м . Черкаси ОСОБА_9 у вирішенні спору поклалася на розсуд суду .

Суд,  заслухавши пояснення сторін ,  думку адвокатів,  допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи ,  вважає ,  що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_4 має бути відмовлено ,  виходячи з наступних підстав . Відповідно до  ст.   ст.  71 ,  72 ЖК України житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем житла у випадку його виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи без обмеження строку .Право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім наймачем протягом шести місяців з дня закінчення перебування його в іншому місці у зв'язку з трудовими відносинами .

При дослідженні обставин справи в судовому засіданні встановлено ,  що з 1 вересня 1982 року та по 20 серпня 1990 року ОСОБА_6  працював заступником голови правління республіканського Товариства охорони пам'яток історії і культури в м . Києві,  а з серпня 1990 року та по грудень 1993 року - працював головою правління Українського добровільного благодійного товариства «Пошук « ,  що підтверджено даними його трудової книжки ,  визнається сторонами і доведенню не підлягає . Також встановлено ,  що в цей період часу ОСОБА_6  проживав у свого сина в м . Києві,  а також у гуртожитках . Ці обставини також достовірно знали позивачі,  оскільки метою зміни місця проживання було бажання його сім'ї виїхати на постійне місце проживання саме в м . Київ та отримання там квартири . Вищевказані обставини про узгодження питання про намір сім'ї переїхати в м . Київ стверджуються даними листа голови правління товариства «Пошук « від 22.06.1983 року на ім'я першого заступника голови Ради Міністрів УРСР ОСОБА_10,  даними листа Київського міськвиконкому до голови Печерського райвиконкому м . Києва та начальнику паспортного відділу УВС м . Києва за вересень 1983 року . Згідно вказаних листів вбачається ,  що відповідачу ОСОБА_6 ,  його дружині та дочці дозволена прописка в м . Києві при наданні квартири за місцем роботи . Згодом дружина відповідача - ОСОБА_7 відмовилася переїздити до м . Києва,  а тому,  в травні 1993 року ОСОБА_6  змінив місце роботи та став працювати в товаристві «Пошук « на громадських засадах,  оскільки трудові відносини не потребували постійного перебування в м . Києві. А тому,  в 1993 році він повернувся до м.  Черкаси ,  з 4 травня 1993 року відновив прописку за місцем свого проживання,  що визнали і позивачі. При цьому,  в судовому засіданні встановлено ,  що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не заперечували проти прописки ОСОБА_6  на житловій площі,  чому підтвердження дані записів заявників до органів міліції стосовно прописки ОСОБА_6  - заява ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від 30.04.1993 року. В ході ретельного дослідження обставин проживання чи не проживання ОСОБА_6  в період з 1993 року та по час звернення позивачів з даним позовом до суду встановлено ,  що ОСОБА_6  проживав у своїй квартирі,  хоча неодноразово виїздив в м . Київ по роботі,  де проживав у свого сина,  про що також достовірно знали позивачі .В цей період часу ОСОБА_6  приїздив до м . Черкаси,  при цьому,  відсутність його за місцем свого проживання не сягала шести місяців ,  іншого постійного житла він не мав ,  а облік періоду часу відсутності відповідача за місцем прописки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не вівся ,  що вони підтвердили в судовому засіданні. Крім вищенаведеного ,  в судовому засіданні встановлено також,  що ОСОБА_6  доглядав за своєю хворою матір'ю ОСОБА_11,  яка проживала за адресою - м . Черкаси ,  вул. . Піонерська 30 кв. 2 ,  часто перебувала на стаціонарному лікуванні у медичних закладах,  що підтверджено даними довідок з медичних закладів,  свідоцтвом про смерть ОСОБА_11.

Також,  в судовому засіданні встановлено та підтверджено не лише документальними доказами ,  а й поясненнями свідків,  що в 1996 році за адресою - м . Черкаси ,  вул. . Піонерська 30 кв. 2 ,  була пожежа,  внаслідок чого обвалився дах ,  вигоріли вікна,  тощо ,  а тому,  вказане житло не було придатним для проживання,  а тому,  відповідач ОСОБА_6  з метою запобіганню розкрадання майна з даного житла - проживав за вказаною адресою . Ці обставини також підтверджені актом про пожежу,  довідкою приватного підприємця ОСОБА_12,  поясненнями свідка ОСОБА_13. З досягненням 60 років у ОСОБА_6  загострилися хронічні хвороби та появилися нові,  такі як - хронічний гастродеуденіт,  коліт,  вегетосудинна дистонія,  виразкова хвороба та ерозія шлунку,  простатит,  камінь в сечовому міхурі,  порушення мозкового кровообігу,  та ряд інших ,  він потребував лікування ,  в тому числі і в умовах стаціонару ,  часто перебував у медичних закладах . В 1998 році ОСОБА_6  хворів опоясуючим лишаєм \ вітрянкою \,  інфекційною хворобою.,  під час якої та після одужання він декілька місяців не мав можливості контактувати з дітьми ,  а оскільки в квартирі проживала його внучка,  тому він по цій причині приходив туди лише епізодично . Суд не може визнати обґрунтованими і такими ,  що узгоджуються із позовними вимогами посилання ОСОБА_7,  ОСОБА_4 на те ,  що ОСОБА_6  вибув на інше постійне місце проживання ,  оскільки на цей рахунок відсутній будь - який підтверджуючий документ,  який би підтверджував вказані обставини . Більше того ,  позивачі у своєму позові посилаються саме на  ст.  71 ЖК України ,  а не на  ст.  107 ЖК України ,  і при з'ясуванні підстав визнання особи такою ,  що втратила право користування житловим приміщенням,  вони в

категоричній формі посилалися саме на підстави  ст.  71 ЖК України . Крім того ,  посилання ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про те ,  що ОСОБА_6  вибув на інше постійне місце проживання спростовується документами на призначення всій сім'ї ОСОБА_6 житлових субсидій . Так,  згідно довідки відділу субсидій Придніпровського райвиконкому м . Черкаси від 23.04.2003 року на сім'ю ОСОБА_6 в складі - відповідача та заявників субсидія на оплату житлово - комунальних послуг надавалася з лютого 1997 року по січень 2000 року,  підставою для цього слугували заяви на отримання та продовження такої субсидії,  довідки РЕУ №3 м . Черкаси про склад сім'ї та довідки про розмір пенсії відповідача ОСОБА_6  При цьому,  в усіх цих довідках та заявах рахується проживаючим в квартирі № 3 будинку 2 по вул. . Піонерській в м . Черкаси - відповідач ОСОБА_6  . В підтвердження вищевикладених обставин та за обставин визнання ОСОБА_4 того ,  що саме нею заповнені особисто заяви від 24.02.1997 року,  від 21.08.1998 року ,  від 6.10.1998 року,  від 16.02.1999 року ,  від 19.08.1999 року ,  а також довідки РЕУ- №3 про склад сім'ї від 24.01.1999 року,  від 4.11.1999 року,  відсутності обставин розірвання шлюбу ,  випливає ,  що на протязі періоду часу з 1997 року по 1999 рік,  початок 2000 року - позивачі визнавали відповідача ОСОБА_6  членом своєї сім'ї ,  користувалися його допомогою для досягнення мети в інтересах сім'ї,  діяли з ним спільно та узгоджено . В підтвердження вищевказаних обставин суду надані і квитанції поштових грошових переказів ОСОБА_6  з м . Києва в м . Черкаси на адресу ОСОБА_7,  ОСОБА_4,  ряд фотографій за різний період часу,  в тому числі і період часу,  що підлягає дослідженню - з 1983 року по 2000 рік . На наданих суду фотографіях зафіксовані як відповідач ОСОБА_6 ,  так і позивачі,  що доводить обставини того ,  що позивачі достовірно знали про дійсні обставини - про роботу відповідача та його фактичне проживання у зв'язку з роботою як наймача житла. Окремо суд має надати оцінку актам обстеження житла від 29.08.1998 року та від 15.04.2000 року на підставі яких фактично базуються позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_4 В судовому засіданні з'ясовано ,  що акти написала власноручно ОСОБА_4 саме з метою виписки відповідача за підписами осіб ,  які хоча і поставили свої підписи під ним ,  проте ,  в ході їхнього допиту в судовому засіданні в якості свідків встановлено ,  що вони про дійсні фактичні обставини ,  які існували в сім'ї ОСОБА_4 - не знали ,  а якщо їм і були відомі деякі обставини ,  то зі слів заявників ,  про дійсні взаємовідносини між членами сім'ї вони не знали,  підписи поставили за проханням позивачів фактично не усвідомлюючи правові наслідки . Це визнала свідок ОСОБА_14,  свідок ОСОБА_15  Більше того ,  ці документи виготовлені з порушенням встановленого законом порядку,  оскільки на них відсутні дані документів ,  які підтверджують ту чи іншу особу,  дата написання цих актів -\ відповідно 29.08.1998 рік та 15.04.2000 рік \ та їх посвідчення \ 1.09.1998 рік та 18.04.2000 рік \ - різні,  що свідчить про упередженість та їх невідповідність фактичним обставинам справи ,  а крім того ,  органам житлово - комунальної сфери відповідно до ЦК України та Закону України «Про нотаріат « не надано право посвідчувати підписи громадян ,  це має здійснювати нотаріус . Крім того ,  в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 визнала обставини того ,  що по вул. . Піонерській 2 в м . Черкаси вона проживає з 1985 року,  а зареєструвалася ще пізніше - в 1986 році,  акти не читала,  проте не дивлячись на це підписала ці акти ,  в яких зазначено ,  що ОСОБА_6  не проживає з 1983 року,  тобто ,  засвідчила ті обставини ,  про які вона не могла достовірно знати.

Суд розглядає справу виключно у межах заявлених позовних вимог,  а тому ,  за даних обставин ,  мають вивчатися та оцінюватися обставини спору в часових межах по день звернення заявників до суду - травень 2000 року.

Що стосується посилань сторін в ході розгляду даної справи про обставини ведення чи не ведення спільного домашнього господарства,  то суд має зазначити ,  що закон не пов'язує вирішення спірного питання про позбавлення права на проживання в квартирі з вказаними обставинами ,  а тому ,  оцінка даним посиланням судом не надається . Що стосується пояснень свідків ОСОБА_16,  ОСОБА_17,  ОСОБА_18,  ОСОБА_19,  то вказані свідки дійсних обставин справи ,  які б стосувалися предмету спору,  не знають ,  а ті,  що зазначили ,  не мають безпосереднього відношення до позовних вимог . Свідок ОСОБА_20 підтвердив в судовому засіданні обставини того ,  що добре знає ОСОБА_6  з 1974 року по спільній роботі,  часто підвозив ОСОБА_6  з м . Київ в м . Черкаси ,  також зазначив ,

що ОСОБА_6  часто передавав через нього передачі для своєї сім'ї. Свідок ОСОБА_13 підтвердив обставини пожежі за адресою м .Черкаси вул. . Піонерська 30 у 2000 році. Таким чином ,  узагальнюючи вищенаведені обставини ,  суд вважає ,  що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відсутні - позивачі достовірно знали про обставини не лише роботи ОСОБА_6  в м . Києві,  а й про всі інші обставини ,  що він проживав у свого сина,  тривалий період часу хворів ,  доглядав матір,  тощо ,  і навіть користувалися субсидією за сприяння відповідача,  не заперечували його прописку в 1993 році,  спільно зверталися до органів міліції по питанню відновлення прописки відповідача,  тощо ,  проте ,  не дивлячись на це ,  в 2000 році звернулися до суду з позовом про визнання таким ,  що втратив право користування житловим приміщенням і на підставі рішення суду за короткий період часу вирішили питання щодо приватизації квартири на свою користь ,  що вбачається із довідки від 23.04.2003 року за підписом начальника ВЖ РЕУ №3 м . Черкаси за №1055 від 14.12.2006 року . В результаті цього ОСОБА_6  фактично позбавлений житла,  тобто ,  позбавлений конституційного права на житло відповідно до  ст.  47 Конституції України . Що стосується письмових пояснень ОСОБА_21,  ОСОБА_22,  ОСОБА_23 ,  ОСОБА_24,  які надані відповідачем ОСОБА_6 ,  то суд не може визнати ці пояснення належними доказами ,  оскільки вказані особи не були безпосередньо в судовому засіданні,  не попереджались судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

На підставі наведеного ,   ст. .  ст. . 11, 213-215,  88 ЦПК України та керуючись  ст.   ст.  71, 72 ЖК України,  суд -

ВИРІШИВ:

 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 ,  ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_6 таким ,  що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі №3 будинку № 2 по вулиці Піонерській^ м . Черкаси відмовити . Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення . Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація