04.06.2014
Справа № 434/1283/14-ц
Провадження № 2/434/1680/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2014 року Артемівський районний суд м. Луганська
у складі головуючого судді Морозової С.М.
при секретарі Івановій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ТОВ «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу Луганське управління ТОВ «Луганськвода» про захист прав споживачів, захист персональних даних, стягнення немайнової шкоди,
В С Т А Н О В И В
Позивачі звернулися до суду з позовом про захист прав споживачів, захист персональних даних та просять суд зобов'язати відповідача виключити відомості з системи бухгалтерського обліку щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як споживачів, закрити особовий рахунок, заборонити відповідачу використовувати та розповсюджувати персональні дані без їх згоди та стягнути немайнову шкоду у розмірі 5000 грн., посилаючись на наступне.
Відповідач відкрив на ім'я позивачів особовий рахунок, але між ними не укладався договір, позивачам не надавали його завізувати та й взагалі не надавали, але відповідач порушуючи немайнові та майнові права позивачів, зберігає у своїх базах персональних даних абонентів особисту інформацію позивачів, зберігає відомості в системі бухгалтерського обліку, використовує її та розповсюджує третім особам. Ця обставина підтверджується тим, що відповідач в 2011 році звернувся до суду за видачею судового наказу і суд виніс процесуальний документ. Діями відповідача йому заподіяна немайнова шкода, бо він втратив віру в верховенство права, відчуває свою безправність та беззахисність, доживши до похилого віку, пожалкував, що немає здоров*я покинути цю країну.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ЦПК України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року суддею Артемівського районного суду м. Луганська був виданий судовий наказ відповідно до якого з ОСОБА_4, ОСОБА_3, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Луганське управління ТОВ «Луганськвода» стягнута заборгованість по платі за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2007 року по 01.06.2011 року в сумі 644,65 грн., судовий збір в сумі 25,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30,00 грн., а всього 700,15 грн.
Згідно довідки голови квартального комітету ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, являється володільцем особового рахунку № НОМЕР_1, з ним мешкають дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3.
З відповіді ОП "Луганське управління ТОВ «Луганськвода» від 14.05.2013 року вбачається, що борг за адресою: АДРЕСА_1 складає 32,93 грн. Підприємство веде бухгалтерську обліково-господарську діяльність, тому закрити особовий рахунок не мають права.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про захист персональних даних» - база персональних даних-іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних; володілець персональних даних-фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; суб'єкт персональних даних-фізична особа, персональні дані якої обробляються.
Ст.6 п.4-6 ЗУ «Про захист персональних даних» передбачає, що первинними джерелами відомостей про фізичну особу є: видані на її ім'я документи; підписані нею документи; відомості, які особа надає про себе. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Підставами для обробки персональних даних відповідно до ст.11 вищезазначеного Закону є згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних, укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Таким чином, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 являються споживачами послуг з центрального водопостачання та водовідведення підприємства ТОВ «Луганськвода» з 2007 року, тобто знаходяться у фактичних договірних відносинах із виконавцем. Отже обидві сторони у цих відносинах мають певні права та обов'язки, а саме: виконавець зобов'язаний надавати споживачеві якісні житлово-комунальні послуги, а споживач зобов'язаний сплачувати отримані послуги. Вищенаведене свідчить про те, що позивачами надані персональні дані юридичній особі, яка надає їм послуги, з метою визначення суб'єкта виконання зобов'язання по оплаті отриманих послуг, саме позивачі сплачували отримані послуги та вказували в квитанціях про оплату комунальних послуг свої персональні дані і з 2007 року ніяких претензій з приводу використання персональних даних від позивачів не надходило.
Відповідно до ст. 8 п.п. 1, 2 п.п. 10, 11 вищезазначеного Закону особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа є невід'ємними і непорушними. Суб'єкт персональних даних має право вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди, відкликати згоду на обробку персональних даних.
Таким чином відповідно до ст.11 ЗУ «Про захист персональних даних» споживач житлово-комунальних послуг як суб'єкт персональних даних при наданні згоди може внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних. Тобто, у разі, якщо споживач як фізична особа виявить бажання, щоб її персональні дані зазначалися або не зазначалися в квитанції про оплату комунальних послуг, то він може внести застереження про це.
Надані позивачами докази свідчать про відсутність їх бажання вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних, тому посилання позивачів, що відповідач без їх згоди використовує та розповсюджує третім особам їх персональні дані є безпідставним, квитанції про оплату з персональними даними заповнювалися самими позивачами, тобто за їх згодою вони надавали свої персональні дані відповідачу, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Ст.60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з того, що в судовому наказі судді Артемівського районного суду м. Луганська від 22 серпня 2011 року відсутні персональні дані про ОСОБА_1, доказів, що в інших процесуальних документах є персональні дані відносно позивача ОСОБА_1, відсутні і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає, що ОСОБА_1 не надав суду достатньо доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, не довів суду, що його права або законні інтереси порушені, сам факт використання та розповсюдження персональних даних відносно ОСОБА_1 в судовому засіданні не знайшов підтвердження, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Ст.15 ЗУ «Про захист персональних даних» передбачає, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог Закону. Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які мешкають за адресою:АДРЕСА_1 являються споживачами послуг з центрального водопостачання та водовідведення підприємства ТОВ «Луганськвода» з 2007 року, тобто знаходяться у фактичних договірних відносинах із виконавцем, з судового наказу вбачається, що вони мають заборгованість з приводу неоплачених послуг, тобто між ними продовжують існувати фактичні договірні відносини, доказів, що позивачі відмовилися від отримання послуг з центрального водопостачання та водовідведення і між ними припинені ці правовідносини, суду не надано, відсутні також докази про те, що особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий саме на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому що з довідки голови квартального комітету вбачається, що ОСОБА_1 являється володільцем особового рахунку № НОМЕР_1, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про заборону ТОВ «Луганськвода» використовувати та розповсюджувати персональні дані відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 тобто про видалення або знищення персональних даних позивачів.
Згідно ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання продукції для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди /збитків/, завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Згідно до ч.1 ст.5 вищезазначеного закону, продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати, виходячи з усіх обставин, зокрема, пов'язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням /утилізацією, переробкою/ цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі:
1) представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення /утилізацію, переробку/;
2) використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити;
3) час, коли продукцію було введено в обіг.
За ст.1 вказаного Закону послуга-діяльність виконавця з надання /передачі/ споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення особистих потреб.
Таким чином, розділяючи поняття продукція і послуга, Закон передбачає відшкодування моральної шкоди лише за постачання небезпечної для життя і здоров'я людей продукції.
Нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають відшкодування моральної шкоди споживачеві у разі використання та розповсюдження персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних.
Виходячи з того, що право споживача на відшкодування моральної шкоди передбачено лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, а стягнення моральної шкоди за начебто безпідставне використання та розповсюдження третім особам персональних даних позивачів без їх згоди чинним законодавством не передбачено, сам факт безпідставного використання та розповсюдження персональних даних без згоди позивачів не знайшов підтвердження в судовому засіданні, доказів, конкретно в чому полягає моральна шкода кожного з позивачів та конкретно сума моральної шкоди заподіяної кожному позивачу суду не надано, суд вважає позов безпідставним та не підлягаючим задоволенню.
На підставі ст.ст. 1166, 1167, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про захист персональних даних», керуючись ст.ст. 60, 213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ТОВ "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу «Луганське управління ТОВ «Луганськвода» про захист прав споживачів, захист персональних даних, стягнення немайнової шкоди відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі скарги через Артемівський районний суд м. Луганська.
Суддя: