ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 4-1408/05/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2006 року                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Міненку І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 14 січня 2004 року та на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 26 травня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 на дії Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 14 січня 2004 року та ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 26 травня 2004 року, якими задоволений позов: визнано протиправними дії та зобов'язано Хустську об'єднану державну податкову інспекцію Закарпатської області внести у паспорта позивачів спеціальну відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, визнати нечинними та знеособити ідентифікаційні номери позивачів. Просить закрити провадження у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області відмовлено у задоволенні заяв позивачів від 7, 8, 18, 22 й 27 жовтня 2003 року про відмову від ідентифікаційного номера через релігійні переконання.

Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень такими, що порушують їх права та законні інтереси, у грудні 2003 року позивачі звернулися в суд зі скаргою в порядку, передбаченому главою 31-А Цивільного процесуального кодексу 1963 року.

Встановлені обставини справи сторони не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З урахуванням положень частини 2 статті 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» суди дійшли до правильного рішення про порушення суб'єктом владних повноважень прав позивачів на відмову через релігійні переконання від присвоєного ідентифікаційного номера та зобов'язали відповідача внести у паспорта позивачів спеціальну відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, визнати нечинними та знеособити ідентифікаційні номери позивачів.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 228 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і закриття провадження у справі не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 14 січня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 26 травня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.