ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі судового засідання Дашківській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за  скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва (УПФ)

у с т а н о в и л а :

У грудні 2004 року ОСОБА_1, посилаючись на ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», оскаржила до суду відмову УПФ України в Дарницькому районі м. Києва у перерахунку пенсії державного службовця.

Зазначала, що з 1 вересня 2001 року їй призначена пенсія державного службовця із заробітної плати начальника Головного управління Державної податкової адміністрації України.

Посилаючись на те, що УПФ, листом від 27.09.2004 року № 1786/06, відмовлено в перерахунку раніше призначеної пенсії державного службовця з урахуванням 100% надбавки, передбаченої Указом Президента України від 20.06.2002 року № 575 «Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби», ОСОБА_1 просила задовольнити скаргу та зобов'язати призначити пенсію державного службовця з урахуванням 100% надбавки.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 грудня 2004 року скаргу задоволено.

Новим рішенням апеляційного суду м. Києва від 03 березня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове про відмову у задоволені скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення представника заявниці, перевіривши доводи   касаційної скарги, заперечення на скаргу та матеріали справи, колегія суддів вважає, що  скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія державного службовця з 01 вересня 2001 року, а її розмір розрахований із заробітної плати начальника Головного правління Державної податкової адміністрації України, тобто 90% від заробітної плати за штатним розкладом, при загальному стажі роботи 35 років 5 місяці й 3 дні, з них 32 роки 7 місяців 2 дні державної служби.

Після звільнення ОСОБА_1, Указом Президента України від 20.06.2002 року № 575 «Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби» з 01.01.2003 року посадовим особам та іншим державним службовцям органів державної податкової служби, крім осіб начальницького складу податкової міліції, було встановлено надбавку за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рани, на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Скасувавши рішення і відмовивши у позові апеляційний суд правильно зазначив, що висновки суду першої інстанції суперечать змісту норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» - на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На виконання вимог Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року №581 постанова КМ України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» була доповнена пунктом 4, згідно якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМ України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» визначається в такому порядку:

1)  пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2)  іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:

посадовій оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне зрання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені на час призначення (перерахунку) пенсії або за бажанням особи у період, передбачений абзацом першим пункту 1 цієї постанови.

Оскільки ОСОБА_1 вийшла на пенсію за віком, як державний службовець в 2001 році і не отримувала надбавки за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці, встановленої Указом Президента України від 20.06.2002 року №575, названий Указ Президента України було прийнято до набрання чинності Закону України від 16.01.2003 року N 432-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу», апеляційний суд вірно прийшов до  висновку щодо відмови у задоволені скарги.

Висновки апеляційного суду доводами касаційної скарги не спростовуються, оскільки останні ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведених норм матеріального права.

 За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо  суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,  а  рішення - без змін.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду м. Києва від 03 березня 2005 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.

Головуючий                                                                                  М.І. Цуркан

Судді:                                                                            С.Є. Амєлін

М.Г.Кобилянський

Д.В.Ліпський

В.В.Юрченко