Справа № 128/4769/13-ц Провадження № 22-ц/772/1256/2014Головуючий в суді першої інстанції:Шевчук Л. П.

Категорія: 27Доповідач: Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Якименко М.М.,

Суддів : Колоса С.С., Вавшка В.С.

при секретарі : Пантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 березня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 12 березня 2014 року даний позов частково задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 733 грн.07 коп. індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, 787 грн.06 коп.- 3% річних; вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновку суду обставинам справи, просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області, дослідивши матеріали справи та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення позивача, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 04 квітня 2005 року, яке набуло законної сили 13.06.2005 року відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області, позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 5448, 63 грн. та судові витрати в сумі 54,48 грн. (а.с. 9).

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 інфляційні нарахування на суму неповернутого за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.04.2005 року боргу за період з квітня 2005 року по лютий 2006 року включно в розмірі 457, 57 гривень, моральну шкоду в сумі 500,00 гривень , вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 21 травня 2007 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 індекс інфляції за час прострочення в сумі 453,45 гривень,моральну шкоду в сумі 3000,00 гривень, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 08 серпня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 індекс інфляції за час прострочення в сумі 931,49 гривень,моральну шкоду в сумі 1500,00 гривень, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 травня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 індекс інфляції за час прострочення в сумі 2603,05 гривень,моральну шкоду в сумі 2000,00 гривень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 інфляційні нарахування на суму неповернутого боргу за період з червня 2009 року по вересень 2010 року включно в сумі 406,37 гривень, моральну шкоду в сумі 1000,00 гривень, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судовою колегією встановлено , що вказані рішення відповідачем ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржувались.

На виконання судових рішень були видані виконавчі листи та відкрито виконавче провадження.

Ч.2 ст.308 ЦК України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи заподіяння йому моральної школи не були ним доведені.

З таким висновком суду погоджується і судова колегія.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору позики, є зобов'язальними.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України встановлено види відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Оскільки між сторонами існують договірні відносини, які врегульовані Цивільним кодексом України, а норми ст. 625 ЦК України не передбачають такого виду відповідальності боржника, як відшкодування моральної шкоди, не передбачено це і у договорі позики, укладеного між сторонами, то у разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватись лише тоді, якщо це встановлено договором. (ст.611 ЦК)

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні ґрунтуються на повно з'ясованих обставинах справи.

Керуючись ст. ст. 10,60, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: