ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 червня 2014 року Справа № 913/1123/14
Провадження №28пд/913/1123/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Колос" ЛТД", м.Луганськ
до 1-го відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луганськ
2-го відповідача Приватного акціонерного товариства "Електроград", м.Кривий Ріг
про визнання договору переведення боргу від 01.09.2011недійсним
Суддя Семендяєва І.В.
Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від 1-го відповідача: представник не прибув;
від 2-го відповідача: представник не прибув.
суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору переведення боргу б/н від 01.09.2011.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань по договору договору переведення боргу б/н від 01.09.2011.
Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2014 підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві.
Представники сторін до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені. Явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідач причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та неприбуття до судового засідання представників сторін не є перешкодою для розгляду справи, справа розглядається за наявними у неї матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області
в с т а н о в и в:
01.09.2011 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (первісним боржником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Колос» ЛТД» (новий боржник) було укладено договір переведення боргу на виниклу заборгованість у розмірі 45000 грн 00 коп.
Як вказав позивач, кредитор Приватне акціонерне товариство "Електроград" був третьою стороною цього правочину, як особа, яка надає право боржнику перевести свій борг на іншу особу у відповідності до ст. 520 Цивільного кодексу України, де боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 1 договору регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору №Т-01 від 12.01.2011, укладеного між первісним боржником та кредитором, зокрема специфікації №6 від 12.04.2011.
Відповідно до п. 2 договору про переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання у розмірі 45000, 00, що виник на підставі специфікації №6, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.7 договору).
Судом встановлено, що спірний договір про переведення боргу від 01.09.2011р. підписано первісним боржником - Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2, новим боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Колос» ЛТД» - директором ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту та кредитором - Приватним акціонерним товариством "Електроград" - головою правління Захарченко Ю.М. Згідно поданих позивачем доказів, вбачається, що при підписанні спірного договору про переведення боргу від 11.09.2011р. Фізичноа особа-підприємець ОСОБА_2, ідент.код № НОМЕР_1, згідно паспорта серії НОМЕР_2 виданого 29.12.1999 р. Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області діяв, як в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Колос» ЛТД» так і в своїх власних інтересах, будучи зареєстрованим як підприємець згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 від 20.04.1993р.
Згідно вимог ч.3 ст. 238 Цивільного кодексу України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, вчинення правочину шляхом підписання договору про переведення боргу від 01.09.2011р., який суперечить ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України є підставою недійсності такого договору з моменту його укладання.
Директора ОСОБА_2 неможливо вважати комерційним представником, оскільки комерційний представник товариства не прийнято до уваги апеляційним судом з тих мотивів, що комерційне представництво є самостійною підприємницькою діяльністю, при цьому комерційний представник не перебуває у трудових відносинах з особою, яку представляє, а у даному випадку на момент укладення договору від 01.09.2011 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Колос» ЛТД», що включає можливість здійснення ним комерційного представництва як виду підприємницької діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 26.01.2010 у справі №17/75.
Відповідачами не спростовано фактів і обставин, які свідчать про невідповідність спірного договору вимогам ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України, а тому такий договір повинен бути визнаний недійсним
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.
Укладений сторонами договір про визнання договору переведення боргу від 01.09.2011 слід визнати недійсним.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін порівно, оскільки вони всі були учасниками договору, який визнаний недійсним по 406 грн на кожну сторону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82-854 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Колос" ЛТД" до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 2. Приватного акціонерного товариства "Електроград" про визнання договору переведення боргу від 01.09.2011недійсним задовольнити повністю.
2. Визнати договір про переведення боргу від 01.09.2011 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Колос» ЛТД» та Приватним акціонерним товариством "Електроград" недійсним.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Колос" ЛТД", АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 201550674 судовий збір в сумі 406 грн., видати наказ позивачу.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Електроград" Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально-міський район, вул. Модрівська, 93, ідентифікаційний код 30734728 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Колос" ЛТД", м. Луганськ, вул. Чкалова, будинок 36, ідентифікаційний код 201550674 судовий збір в сумі 406 грн., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 10.06.2014.
Суддя І.В. Семендяєва