1-334/08

ВИРОК

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 березня 2008 року.     Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської

області

в складі головуючого суду     Шміло В .І.

при секретарі     Гуменюк Г .М .

з участю прокурора     Гульовської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Тернополі   справу про

обвинувачення

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, тр.. України,  освіта середня-спеціальна,  розлученого,  має на утриманні малолітніх: дочку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_5,  жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  не працюючого,  раніше не судимого,

за ч.2 -  ст. 15 ч.1  ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2008 року,  біля 18 год. 30 хв.,  ОСОБА_2,  перебуваючи на чергуванні,  в якості охоронця,  на об»єкті будівництва «УКРСИББАНК»,  що по АДРЕСА_1,  в м.  Тернополі,  яке здійснює ТзОВ «КОМФОРТБУД-3»,  таємно викрав шість упаковок керамічної плитки виробництва Іспанії,  загальною площею 6, 3 кв.м. ,  вартістю 126 грн. за один метр,  а всього на загальну суму 793, 80 грн.,  які погрузив в автомобіль,  на якому мав намір вивезти викрадене за межі території будівництва,  однак довести свої злочинні дії ОСОБА_2 не зміг по причині,  незалежній від його волі,  так як був затриманий із викраденим на території будівництва працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і показав,  що дійсно,  працюючи охоронцем та перебуваючи на чергуванні,  на об»єкті будівництва «УКРСИББАНКУ»,  яке здійснює ТзОВ «КОМФОРТБУД-3»,  по вул.  Крушельницькій,  25,  в м.  Тернополі,  він мав намір викрасти,  з будівельного майданчика,  шість упаковок керамічної плитки,  однак свій намір довести до кінця не зміг,  так як був затриманий працівниками міліції при спробі вивезення викраденої плитки. У вчиненому розкаюється і вважає,  що досліджувати будь-які інші докази по справі,  крім його власного зізнання,  немає потреби,  на вчинення крадіжки його спонукав той факт,  що плитка була порозкидувана по об»єкту в хаотичному поядку і в нього склалося таке враження,  що вона вже нікому не потрібна.

З'ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів,  що підлягають дослідженню та про порядок їх дослідження,  які підтримали позицію підсудного,  суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову,  які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував правильність розуміння підсуднім та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин,  чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиціі а також роз'яснив їм,  що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного і кваліфікує вчинений ним злочин за ч.2  ст. 15 ч. 1  ст.  185 КК України,  як замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжку).

При призначенні покарання підсудному у відповідності вимог  ст.  ст. 50, 65 КК України,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного та обставини,  що пом"якшують та обтяжують покарання,  а саме: підсудній вперше притягується до кримінальної відповідальності,  повністю визнав свою вину і розкаявся,  активно сприяв розкриттю злочину,  позитивно характеризується,  має постійне місце роботи та проживання,  має на утримані двох малолітніх дітей,  злочин відвернуто на стадії замаху,  тяжких наслідків від злочину не наступило.

Наведені обставини,  з урахуванням незначної суми викраденого та конкретних умов при яких було скоєно злочин,  дають підстави суду вважати,  що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства,  а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвтвинувачення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі,  передбаченому санкцією статті обвинувачення.

Виходячи з вищенаведеного,  керуючись  ст.  ст. 323, 324 КПК України,  суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ч.2  ст.  15,  ч.1  ст. 185 КК України і призначити покарання - 510 грн. штрафу в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі повернути за приналежністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через міськрайонний суд пртягом 15 діб з дня проголошення,  а засудженим,  який знаходиться під вартою на протязі того ж строку з дня вручення йому копії вироку.