1-260/08
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 береня 2008 року. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого суду Шміло В .1.
при секретарі Гуменюк Г .М .
з участю прокурора Осташа А.В.
та адвокатів ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу про
обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Тернополя, гр. України, освіта вища, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч.2 ст. 296 КК України, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., уродженця м. Тернополя, гр. України, освіта вища, не одруженого, жителя АДРЕСА_2, не працюючого, раніше не судимого, за ч.2 ст. 296 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
13 листопада 2007 року, біля 01 год. 30 хв., ОСОБА_2. разом із ОСОБА_3., перебуваючи біля нічного магазину, що на вул. Чубинського, 9, в м. Тернополі, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи загальноприйняті норми суспільної поведінки та моралі, з хуліганських спонукань, безпричинно затіяли конфлікт з гр. ОСОБА_4. та його сином ОСОБА_5. , виражаючись на їхню адресу нецензурними словами, в ході якого нанесли ряд ударів руками і ногами в різні частини тіла ОСОБА_4. та ОСОБА_5. , спричинивши потерпілому ОСОБА_4. фізичну біль , а потерпілому ОСОБА_5. - синці потиличної та правої скроневої ділянок, верхньої повіки правого ока, підборіддя, лівого плеча, правої бокової поверхні грудей, саден верхньої губи та крововиливів у слизові оболонки обох губ, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і показав, що дійсно 13 листопада 2007 року, біля 01 год. 30 хв., разом із ОСОБА_3., перебуваючи біля нічного магазину, що на вул. Чубинського, 9, в м. Тернополі у них виник конфлікт з потерпілими, в ході якого, вони, виражаючись на адресу потерпілих нецензурними словами, безпричинно, нанесли їм ряд ударів руками та ногами в різні частини тіла. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати і вважає, що конфлікту з потерпілими можна було б уникнути, якби не їхня агресивна поведінка по відношенні до потерпілих, у відповідь на зроблене їм зауваження. Крім цього підсудний ОСОБА_2. показав, що досліджувати будь-які інші докази по справі, крім його власного зізнання нема потреби.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і показав, що дійсно 13 листопада 2007 року, біля 01 год. 30 хв., разом із ОСОБА_2., перебуваючи біля нічного магазину, що на вул. Чубинського, 9, в м. Тернополі у них виник конфлікт з потерпілими, в
ході якого, вони, виражаючись на адресу потерпілих нецензурними словами, безпричинно, нанесли їм ряд ударів руками та ногами в різні частини тіла. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати і вважає, що конфлікту з потерпілими можна було б уникнути, якби не їхня агресивна поведінка по відношенні до потерпілих, у відповідь на зроблене їм зауваження. Крім цього підсудний ОСОБА_3. показав, що досліджувати будь-які інші докази по справі, крім його власного зізнання нема потреби.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та про порядок їх дослідження, які підтримали позицію підсудного, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з"ясував правильність розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиціі а також роз'яснив їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних і кваліфікує вчинений ними злочин за ч.2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
При призначенні покарання підсудним, у відповідності вимог ст. ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання, а саме: підсудний ОСОБА_2. до кримінальної відповідальності притягується вперше, повністю визнав свою вину і розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, тяжких наслідків від злочину не наступило, жодних претензій до підсудних у потерпілих немає; підсудний ОСОБА_3. до кримінальної відповідальності притягується вперше, повністю визнав свою вину і розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, тяжких наслідків від злочину не наступило, жодних претензій до підсудних у потерпілих немає.
Наведені обставини, з урахуванням конкретних умов при яких був вчинений злочин, молодого віку підсудних та тієї обставини, що потерпілі просять суворо підсудних не карати, призначивши їм покарання не пов»язане з позбавленням волі, дають підстави суду вважати, що виправлення та перевиховання підсудних можливе без ізоляції їх від суспільства та застосування при призначенні покарання ст. 69 КК України призначивши підсудним покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення, у вигляді штрафу.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
3АСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в сумі 2 тис. грн. в дохід держави.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в сумі 2 тис. грн. в дохід держави.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2. та ОСОБА_3. до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через міськрайонний суд пртягом 15 діб з дня проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою на протязі того ж строку з дня вручення йому копії вироку.