Кримінальне провадження № 703/2516/14-к

1-кп/703/184/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2014 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Васильківської Т.В.

при секретарі Палієві В.М.

з участю прокурора Грабовенко К.П.

захисника ОСОБА_1

та обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі кримінальне провадження № 12014250010000003 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Коврайські Хутори Золотоніського району Черкаської області, а жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, з повною середньою освітою, не працюючого, судимого:

- 25 липня 2008 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 263 КК України на 1 рік позбавлення волі

- 15 лютого 2010 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 263, ст. 71 КК України, на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Відбув покарання повністю

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 влітку 2013 року неподалік с. Ірдинь Черкаської області, шляхом знахідки незаконно придбав пристрій для стрільби та ручну оборонну осколкову гранату Ф-1, які залишив зберігатися при собі, а 14 січня 2014 року близько 17 год. 50 хв., незаконно переніс вказані речі до перону Північного вокзалу залізничної ст. ім. Т.Г. Шевченка, що по вул. Московській, 7, м. Сміла, де незаконно збув за 500 грн. ОСОБА_3 (анкетні дані якого змінені) ручну оборонну осколкову гранату Ф-1. Цього ж дня був затриманий працівниками міліції ЛВ на ст.Т.Шевченка УМВС України на Одеській залізниці, і під час особистого огляду у нього було виявлено та вилучено саморобний пристрій для стрільби, який згідно висновку експерта №1/57 від 15 січня 2014 року являється коротко ствольною вогнепальною зброєю, пістолетом з гнотовим запаленням, що придатний для здійснення пострілів, який він зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

Дії обвинуваченого кваліфіковані як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї та вибухового пристрою, а також збут вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч. 1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду вину у вчиненому визнав повністю, пояснив, що влітку 2013 року коли рибалив біля с. Ірдинь на звалищі знайшов ручну гранату та пістолет, які взяв собі. А 14 січня 2014 року взявши їх з собою, їхав на роботу в м.Одеса. На вокзалі ст. Т.Шевченка він познайомився з чоловіком, під час бесіди розповів йому що має гранату, та продав її за 500 грн., а пістолет залишив собі. В той же день його затримали працівники міліції та вилучили пістолет. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати та врахувати, що у нього є пристарілий батько, який потребує його допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд, з'ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред'явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин справи що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

В якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні пристарілого батька. Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає рецидив злочинів.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких, однак тяжкі наслідки в результаті його вчинення не настали. Також враховує обставини справи й особу ОСОБА_2, який хоча і вчинив новий умисний злочин маючи не зняту і не погашену судимість, але покарання за попереднім вироком відбув повністю, у скоєному щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання де живе разом із пристарілим батьком, який потребує його допомоги, а тому суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням, застосувавши вимоги ст.75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення експертиз, тому витрати на залучення експерта в сумі 880 грн. 64 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_2

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання, а тому такий строк слід врахувати обвинуваченому в строк відбуття покарання.

Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 2-х річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 на період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з'являтись в інспекцію для реєстрації.

Речові докази: залишки гранати та пістолет, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ЛВ на ст. ім. Т.Г.Шевченка УМВС України на Одеській залізниці відповідно до квитанції № 2 та 53 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 880 грн. 64 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою, змінити на особисте зобов'язання, звільнивши із зали суду негайно.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 14 січня 2014 року по 6 червня 2014 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов'язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.

Головуючий: Т. В. Васильківська