Справа № 22-7\09 Головуючий в 1 інстанції:Сидорук Є.І.
Категорія: 30 Доповідач: Хилевич С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15 січня 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участюОСОБА_1.,ОСОБА_2., представникаОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_3 представників Акціонерного товариства закритого типу «Автоколона №9» - ОСОБА_4, ОСОБА_6., представника Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства закритого типу «Автоколона №9» та Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на рішення Рівненського міського суду від 25 вересня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Автоколона №9», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» і ОСОБА_2про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2008 року в суд звернувся ОСОБА_1. із позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Автоколона №9» (далі - АТЗТ «Автоколона №9»), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (далі -ВАТ «Дженералі Гарант») і ОСОБА_2про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
На обґрунтування позову покликався на те, що працівник АТЗТ «Автоколона №9» ОСОБА_2., порушивши Правила дорожнього руху, допустив зіткнення автомобіля ЗІЛ 130-441510 під його керуванням і автомобіля Рено Магнум, який належав ОСОБА_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вантажний напівпричіп автомобіля Рено Магнум отримав механічні пошкодження, які полягали у пошкодженні тенту, відірванні та пошкодженні відбійника справа, розбитті модулятора блоку управління АБС і відірванні бризговика. Згідно з проведеним дослідженням встановлено, що сума вартості запчастин і відновлювальних робіт складає 17 545 гривень 46 копійок. На користьОСОБА_1. відповідачем відшкодовано суму франшизи у 495 гривень, а ВАТ «Дженералі Гарант» виплачено суму страхового відшкодування у 2 750 гривень. На думку позивача, сума невідшкодованої на час звернення до суду матеріальної шкоди становить 14 350 гривень 46 копійок. Вважає, що джерелом підвищеної небезпеки йому завдано моральної шкоди, розмір якої оцінив у 3 000 гривень.
Оскільки ОСОБА_2. на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у трудових відносинах із АТЗТ «Автоколона №9», тому просив суд стягнути із відповідача на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у 14 350 гривень 46 копійок, у рахунок відшкодування моральної шкоди суму у 3 000 гривень та понесені витрати за надання правової допомоги адвокатом сумою у 1 000 гривень.
Рішенням Рівненського міського суду від 25 вересня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто із АТЗТ «Автоколона №9» на користьОСОБА_1. матеріальну шкоду сумою у 14 350 гривень 46 копійок та моральну шкоду сумою у 1 500 гривень.
Цим рішенням також стягнуто із відповідача на користьОСОБА_1. судовий збір сумою у 144 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сумою у 30 гривень та витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги, сумою у 1 000 гривень.
Не погодившись із рішенням суду, АТЗТ «Автоколона №9» та ВАТ «Дженералі Гарант» подали апеляційні скарги.
АТЗТ «Автоколона №9» у апеляційній скарзі, вважаючи рішення незаконним, покликається на порушення судом при його ухваленні норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи скаргу, зазначає, що 18 грудня 2007 року ВАТ «Дженералі Гарант» виплачено ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди у 2 278 гривень 99 копійок та АТЗТ «Автоколона №9» на його ж користь виплачено суму франшизи у 510 гривень. Загальна сума шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склала 2 788 гривень 99 копійок.
Вказує, що в протоколі огляду транспортного засобу від 22 серпня 2007 року відсутня вказівка про необхідність заміни модулятора, вартість якого є складовою частиною предмета позову, з чим погодився і позивач, підписавши цей документ. З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ВВ\1588831 від 11 липня 2007 року видно, що ліміт відповідальності ВАТ «Дженералі Гарант» за шкоду, заподіяну майну автомобілем ЗІЛ 441510, реєстраційний НОМЕР_1 складає 25 500 гривень. Оскільки ст. 1194 ЦК України передбачений обов'язок особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою сумою у разі недостатності страхового відшкодування для відшкодування завданої шкоди, тому сума шкоди підлягає відшкодуванню ВАТ «Дженералі Гарант».
Визначаючи вартість відновлювального ремонту автомобіляОСОБА_1., суд взяв до уваги лише рахунок за відновлювальні роботи, проведені товариством з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс», від 8 лютого 2008 року, знехтувавши протоколом огляду транспортного засобу та калькуляцією №6265 від 22 серпня 2007 року, складеними аварійним комісаром. Судом не перевірено повноваження товариства з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс» щодо проведення досліджень пошкоджених транспортних засобів та не враховано, що рахунок на відновлювальні роботи позивачем не проплачений. Також не досліджено питання вартості автомобіля при придбанні ОСОБА_1 та при відчуженні. Висновок суду про наявність і розмір моральної шкоди вважає недоведеними.
Просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 25 вересня 2008 року та ухвалити нове, яким відмовити у позові.
ВАТ «Дженералі Гарант» у апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права.
У апеляційній скарзі вказує, що судом не вирішено питання про відшкодування моральної шкодиОСОБА_2. Висновок суду про те, що при огляді автомобіля страховим агентом встановлено розбиття модулятора блоку АБС та інші механічні пошкодження, не відповідає обставинам справи, позаяк у протоколі огляду автомобіля, складеному аварійним комісаром 22 серпня 2007 року, вказано лише те, що блок управління АБС потребує ремонту. З довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс» не вбачається оплати ОСОБА_1 ремонтних робіт блоку управління АБС, що, як вважає апелянт, є доказом того, що він не поніс матеріальних затрат сумою у 14 350 гривень 46 копійок. Так само в договорі купівлі-продажу не зазначено ціни автомобіля, а тому висновок суду про зменшення вартості автомобіля на суму пошкодженого блоку управління АБС не ґрунтується на належних доказах. Наявність моральної шкоди та її розмір ВАТ «Дженералі Гарант» вважає безпідставним.
На його думку, судом порушено норми матеріального права, оскільки застосуванню підлягали п. 1 ст. 25, п. 6 ст. 26 Закону України «Про страхування» і ст.ст. 22, 28, 29, 35, 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Просить скасувати рішення, що оскаржується, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У поданих запереченнях ОСОБА_1., вважаючи апеляційні скарги безпідставними, просив їх відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
У судовому засіданні представники АТЗТ «Автоколона №9», підтримуючи подану довірителем апеляційну скаргу, надали пояснення в межах її доводів. Проти задоволення апеляційної скарги ВАТ «Дженералі Гарант» частково заперечили.
Представник ВАТ «Дженералі Гарант» у суді підтримала апеляційну скаргу, подану ВАТ «Дженералі Гарант», повністю. Частково заперечила проти задоволення апеляційної скарги АТЗТ «Автоколона №9».
ОСОБА_1. та його представник - адвокат ОСОБА_3., повністю заперечуючи проти задоволення апеляційних скарг, покликалися на їх безпідставність.
ОСОБА_2. висловився про повне задоволення апеляційної скарги АТЗТ «Автоколона №9» і часткове задоволення апеляційної скарги ВАТ «Дженералі Гарант».
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості і доведеності заподіяної ОСОБА_1 джерелом підвищеної небезпеки з вини працівника АТЗТ «Автоколона №9» матеріальної шкоди, що полягає у пошкодженні модулятора блоку управління АБС. Суд також зробив висновок про відшкодування з відповідача на користьОСОБА_1. спричиненої моральної шкоди, розмір якої визначив у 1 500 гривень.
Між тим, колегія суддів, частково погоджуючись із наявністю заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди з виниОСОБА_2., не може погодитись із обґрунтованістю матеріальної шкоди, виходячи з такого.
Апеляційним судом встановлено, що 20 серпня 2007 року близько 15 години на автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне, 127 км., ОСОБА_2., керуючи автомобілем ЗІЛ 130-441510, реєстраційний НОМЕР_1 виїжджаючи із другорядної дороги на головну, де рухався позивач власним автомобілем Рено Магнум, реєстраційний номерний НОМЕР_2з напівпричепом, не пропустив останнього і допустив зіткнення транспортних засобів. У результаті дорожньо-транспортної пригоди деталі вантажного напівпричепа автомобіля Рено Магнум було понівечено, а саме пошкоджено тент, відірвано і пошкоджено відбійник справа, розбито модулятор блоку управління АБС і відірвано бризговик.
Вимога позивача про відшкодування матеріальної шкоди ґрунтується на втратах, яких зазнав у зв'язку із пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди блоку управління (модулятора) АБС.
З постанови Рівненського міського суду від 21 вересня 2007 року в справі про адміністративне правопорушення вбачається, щоОСОБА_2. визнано винним за ст. 124 КУпАП у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за обставин, наведених у рішенні апеляційного суду (а.с. 5).
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Матеріальна шкода, заподіяна позивачу, перебуває у причинному зв'язку між винними діямиОСОБА_2., які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, і втратами, яких ОСОБА_1. зазнав у зв'язку із пошкодженням деталей напівпричепа.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З протоколу огляду транспорту від 20 серпня 2007 року та з довідки ВДАІ УМВС України у Волинській області вбачається пошкодження у виді розбиття блоку управління (модулятора) АБС (а.с. 14, зворот).
Колегія суддів знаходить, що висновок про заподіяння пошкодженням модулятора АБС матеріальної шкоди, сума якої складає 14 350 гривень 46 копійок, на чому наполягав позивач у судовому засіданні і з чим погодився суд першої інстанції, не ґрунтується на достатніх і переконливих доказах.
У контексті п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відчужено автомобіль Рено Магнум того самого дня, коли подано позов до суду, тобто 15 квітня 2008 року (а.с.а.с. 3-4, 65). Зазначена обставина позбавила сторони надати, а суд - здобути фактичні дані, на підставі яких можна було б встановити наявність чи відсутність матеріальної шкоди.
Крім того, не вбачається тієї обставини, що розмір матеріальної шкоди становить саме суму у 14 350 гривень. Письмові докази на підтвердження моральної шкоди (а.с.а.с. 7, 64) колегія суддів вважає сумнівними і недопустимими у зв'язку із розбіжністю у реквізитах.
Таким чином, позов у частині відшкодування матеріальної шкоди слід вважати недоведеним.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, колегія суддів знаходить її підставною, а рішення міського суду в цій частині - законним та обґрунтованим.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Суд першої інстанції, правильно встановивши вину заподіювача шкоди, характер протиправної події, характер і обсяг завданих позивачу моральних страждань, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інші обставини заподіяння моральної шкоди, обгрунтовано визначив її розмір у 1 500 гривень.
Частиною 5 ст. 88 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За таких обставин, понесені ОСОБА_1 судові витрати підлягають зменшенню.
Враховуючи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 22, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 2 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційні скарги акціонерного товариства закритого типу «Автоколона №9» та відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 25 вересня 2008 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Аакціонерного товариства закритого типу «Автоколона №9», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» і ОСОБА_2про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, - скасувати.
У позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Автоколона №9», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» і ОСОБА_2про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, - відмовити.
Зменшити відшкодування витрат на правову допомогу із 1 000 гривень до 500 гривень, судового збору із 144 гривень до 8 гривень 50 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи із 30 гривень до 7 гривень 50 копійок.
У решті рішення Рівненського міського суду від 25 вересня 2008 року - залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно і може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: