Справа № 2-ц-6289 / 2006р                            Головуючий 1 інстанції - Кабашний В.М.

Категорія - трудове                                              Доповідач - Кісь П.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2006 року                                                      Колегія судців судової палати у

цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого-судді Кіся П.В., судців - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., при секретарі - Соколовій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та прокуратури Краснокутського району Харківської області

на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 05.09.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, третя особа - Управління Пенсійного Фонду в Краснокутському районі Харківської області про стягнення коштів за невиплачену вихідну допомогу державного службовця при виході на пенсію, за вимушений прогул, стягнення недоотриманої пенсії за. три роки, різниці в заробітку, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 05.09.2006 року та ухвалити нове, яким стягнути з Китченківської сільської ради у Краснокутському районі Харківської області на його користь не отриману суму заробітної плати за період з 01.04.1998 року по 03.06.2001 року з урахуванням компенсації за затримку її виплати, суму грошової допомоги як державному службовцю у розмірі 10 посадових окладів, суму моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Прокуратура Краснокутського району Харківської області також просить скасувати вищевказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. в частині виплати вихідної допомоги та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області в позові ОСОБА_1. відмовлено.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на невідповідність рішення суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1. вказує на ігнорування судом вимог законодавства, а саме, тієї обставини, що згідно ст.. 37 Закону України «Про державну службу» при наявності його стажу державного службовця 10, 5 років він має право на виплату при виході на пенсію грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів.

Зауважує, що судом не були досліджені причини та обставини здійснення відповідачем оплати позивачу за виконану роботу у розмірі 0,5 ставки від посадового окладу. Зазначає, що при укладанні трудового договору його не повідомляли про те, що розмір його заробітної плати буде розраховуватися, виходячи з 0, 5 ставки посадового окладу інженера -земле упорядника, у зв'язку з чим, з 01.04.1998 року по час звільнення 06.03.2001 року оплата його праці здійснювалася нижче встановленого державою мінімального рівня заробітної плати.

Не погоджується! позивач і з відмовою суду в задоволенні вимог щодо стягнення завданої йому моральної шкоди, звертає увагу на те, що відмова відповідача в виплаті йому грошової допомоги як державному службовцю пригнічує його людську гідність, моральний стан, психологічно травмує та зневажає його.

Прокуратура Краснокутського району Харківської області в своїй скарзі посилається на неправомірність рішення суду та порушення судом норм матеріального права.

Незгоду з рішенням обґрунтовує тим, що рішенням Краснокутського райсуду від 24.12.2002 року задоволений позов ОСОБА_1. та поновлене його порушене право на

отримання пенсії державного службовця шляхом зобов'язання УПФ України Краснокутського району призначити даний вид пенсійного забезпечення з виплатою різниці коштів, проте така пенсія державного службовця ОСОБА_1. надана не була. Вину Китченківської сільської ради в ненаданні позивачу пенсії, на думку апелянта, встановлено цим рішенням.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, вважає, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. вийшов на пенсію по інвалідності з 21.03.1996 року, отримував її до виповнення йому пенсійного віку, після чого з 25.05.2001 року отримує пенсію за віком.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. звертався до суду з позовами про поновлення його порушеного права на отримання пенсії та поновлення його на роботі. Рішенням Краснокутського райсуду від 24.12.2002 року порушене право ОСОБА_1. на отримання пенсії державного службовця поновлене шляхом зобов'язання УПФ України Краснокутського району призначити даний вид пенсійного забезпечення з виплатою різниці коштів. Рішенням місцевого суду Краснокутського району Харківської області від 18.11.2003 року, яке залишене ухвалою Верховного Суду України від 30.03.2005 року без змін, в задоволенні позову ОСОБА_1. про поновлення його на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено.

Позивачем не заперечувалось, що у відповідності з рішенням суду від 24.12.2001 року на пенсію державного службовця він не перейшов, фактично така пенсія йому нарахована не була, позивач пенсію державного службовця не одержує у зв'язку з тим, що за своєю згодою отримує пенсію за віком.

Стосовно відмови позивачу в задоволенні вимог про виплату йому коштів за час вимушеного прогулу за 60 місяців, то, з огляду на рішення місцевого суду Краснокутського району Харківської області від 18.11.2003 року, судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції вірним та таким, що відповідає нормам трудового законодавства.

Щодо вимог позивача про виплату йому грошової допомоги як державному службовцю, то підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних окладів. ОСОБА_1. з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ст.. 40 п. 1 КЗпП України був звільнений.

З урахуванням наведеного, судом правильно дана оцінка вимогам позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Підстави для скасування рішення відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 317, 319  ЦПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Прокуратури Краснокутського району Харківської області відхилити, а рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 05.09.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом

ДВОХ МІСЯЦІВ.