ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2014 рокусправа № 208/7595/13-а(2а/208/258/13)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" ,-

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в якому просив визнати протиправними дії відповідача, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату боргу в сумі 1 322,72, що утворився за період з 01.04.2013 року по 30.09.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії як «дитині війни» в розмірі меншому ніж 30%.

Постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 11. 10. 2013 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанову суду мотивовано правомірністю дій відповідача щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії в розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України.

Не погодившись з ухваленим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою задовольнити адміністративний позов повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, і цього не заперечують сторони у справі, що позивач має статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача, яким позивачу, як особі з статусом «дитини війни», протягом спірного періоду підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни», статтею 6 якого передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до змісту п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 14, 22, 37 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 22 Закону України "Про міліцію", ст.. 49 Закону України "Про прокуратуру", п.п. "ж" та "ї" частини першої ст.. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статті 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", ст. 22 Закону України "Про пожежну безпеку", ст. 20 Закону України "Про захист рослин", с.43 Гірничого закону України, статей 61, 62, 63 та 64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

На виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" 28 грудня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", і цією постановою встановлено розмір виплат передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Пунктом 4 вказаної Постанови визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до матеріалів справи, починаючи з січня 2012 р. перерахування та виплата позивачу підвищення до пенсії, як особі, що має статус "Дитина війни" здійснюється відповідно до вимог вищезазначених актів, а тому підстави для визнання таких дій відповідача протиправними відсутні, і суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи повно та всебічно з'ясовано усі обставини справи, який надана правильна юридична оцінка, і ухвалено законне рішення, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні, тому необхідно постанову суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 182-3,197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 11. 10. 2013 року- залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай