Справа № 261/2379/14-ц

Провадження № 2/261/1077/14

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 05 червня 2014 р.

Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого-судді Чернової О.В., при секретарі Булуєвій С.В., за участю позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 19.11.2013 року між нею та відповідачами було укладено попередній договір купівлі-продажу, за умовами якого сторони зобов'язалися до 01 березня 2014 року укласти договір купівлі-продажу частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. На виконання умов попереднього договору купівлі-продажу позивачем внесено відповідачу 8000 грн. завдатку. У визначений термін договір купівлі-продажу укладений не був з вини відповідачів, у зв'язку із невиготовленням ними документів. У зв'язку із цим позивач просить стягнути з відповідачів сплачені 8000 грн. та 8000 грн. передбаченої договором неустойки (штрафу). Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів сплачений судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп..

В судовому засіданні позивач підтвердила позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягаючи на задоволенні позову, суду пояснила, що між нею та відповідачами 19.11.2013 року було укладено в простій письмовій формі попередній договір, відповідно до умов якого вони домовилися в строк до 01.03.2014 року укласти договір-купівлі продажу належної відповідачам частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Договір було укладено добровільно, особисто підписано сторонами. Нею на виконання п.11 договору було сплачено відповідачам 8000 грн. гарантійної суми (завдатку) на підтвердження зобов'язання укласти договір купівлі-продажу частини житлового будинку. У встановлений строк відповідачами не були виготовлені всі необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу, у зв'язку із чим він не був укладений. Враховуючи викладені у п.11 умови попереднього договору, відповідачі повинні повернути їй сплачені 8000 грн. гарантійної суми та сплатити неустойку (штраф) в розмірі гарантійної суми.

В судовому засідання відповідачі позов визнали в частині стягнення 8000 грн., отриманих від позивача при укладенні попереднього договору, суду пояснили, що 19.11.2013 року між ними, з однієї сторони, та позивачем, з другої сторони, було укладено попередній договір купівлі-продажу частини житлового будинку по АДРЕСА_1. Договір ними було укладено в простій письмовій формі, добровільно, особисто підписано. За умовами договору ними було отримано 8000 грн., які були витрачені на виготовлення документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу. Оскільки отриманих грошових коштів виявилося недостатньо, а позивач відмовилася надавати додатково грошові кошти, вони не змогли укласти в обумовлений строк договір купівлі-продажу належної їм частини будинку.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, свідка, дослідивши докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд на підставі ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 19 листопада 2013 року між позивачем ОСОБА_1 з однієї сторони, та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 з другої сторони, було укладено в простій письмовій формі попередній договір, відповідно до пункту 1 якого сторони зобов'язалися в строк до 01 березня 2014 року укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є ФОП, надає послуги по здійсненню операцій з нерухомістю, він надав оголошення про продаж відповідачами частини будинку за адресою: АДРЕСА_1. 19.11.2013 року він був присутній під час укладення і підписання між позивачем і відповідачами попереднього договору купівлі-продажу зазначеної частини будинку, під час чого позивачем було сплачено відповідачам згідно умов попереднього договору 8000 грн., які були витрачені на виготовлення необхідних для укладення договору купівлі-продажу документів. В установлений попереднім договором строк - 01.03.2014 року, основний договір укладено не було, оскільки для виготовлення документів коштів виявилося недостатньо, а позивач відмовилася додатково сплачувати кошти.

Відповідно до вимог статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ст. 220 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Виходячи з наведеного, спірний попередній договір купівлі-продажу у зв'язку із недотриманням вимог законодавства щодо форми укладення договору та його обов'язкового нотаріального посвідчення, є неукладеним (не вчиненим).

Сторони, посилаючись на зазначений попередній договір, стверджують про укладення угоди про завдаток.

Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору.

Як встановлено судом, попередній договір є неукладеним, договір купівлі-продажу також між сторонами не було укладено.

Відповідно до пункту 11 попереднього договору купівлі-продажу від 19.11.2013 року, на підтвердження своїх обов'язків укласти основний договір купівлі-продажу у відповідності з умовами попереднього договору покупець ОСОБА_1 передала, а продавці ОСОБА_2, ОСОБА_3 прийняли гарантійну суму, яка становить 8000 грн..

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З урахуванням вище викладеного, кошти у розмірі 8000 грн., що були передані ОСОБА_1 відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, оскільки підставою їх передачі був попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, що, як встановлено судом, був не укладений.

Враховуючи нікчемність попереднього договору купівлі-продажу від 19.11.2013 року, передбачена ним неустойка (штраф) стягненню із відповідачів не підлягає.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп., які підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів по 121 грн. 80 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.220, 236, 570, 635, 657, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 79, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) 8000 (вісім тисяч гривень), сплачених при укладенні попереднього договору від 19.11.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 121 грн. 80 коп. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя О.В. Чернова