Справа № 372/4888/13-ц Головуючий у І інстанції Кулініченко Г.В.
Провадження № 22-ц/780/1226/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.
Категорія 51 28.05.2014
УХВАЛА
Іменем України
28 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.
при секретарі: Химинець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЗ ТУР РІТЕЙЛ" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтував його тим, що він 11 червня 2013 року був прийнятий до відповідача на посаду начальника відділу збуту з іспитовим строком три місяці. 30 вересня 2013 року він з'явився на роботу, після перебування на лікарняному, але його не допустили до робочого місця, так як він, зі слів начальника відділу кадрів, звільнений з посади 10 вересня 2013 року. Наказ про звільнення, трудова книжка йому вручені не були. З часом на його адресу надходили листи відповідача про необхідність отримання трудової книжки, будь-які його пропозиції щодо надання інформації про підстави його звільнення відповідачем ігнорувались, в зв'язку з чим просив в судовому порядку визнати дії відповідача щодо його звільнення неправомірними, поновити його на займаній посаді, стягнути заробітну плату та судові витрати. В судовому засіданні позивач уточнивши позовні вимоги пояснив, що відповідач прийнявши його на роботу не визначив йому функціональних обов'язків, не надав робочого місця, він виконував різні вказівки директора підприємства. Звільнення проведено з порушенням трудового законодавства, а тому просить визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на роботі, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, середній заробіток та судові витрати понесені на листування.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 березня 2014 року в задоволені позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу-розпорядження від 10.09.2013 року №50/1-к, про припинення трудового договору(контракту) та про поновлення ОСОБА_2 на займаній посаді начальника відділу збуту в ТОВ «ТЕЗ ТУР РІТЕЙЛ», про негайне виконання рішення суду в цій частині, про стягнення з ТОВ «ТЕЗ ТУР РІТЕЙЛ» на користь ОСОБА_2 середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., судових витрат та витрат на листування в розмірі 37,46 грн. відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги його задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, які мають суттєве значення для правильного її вирішення, на не правильну оцінку доказів, які наявні в матеріалах справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що відповідачем жодним чином не доведено та не обґрунтовано правомірність його звільнення, тому дане рішення прийняте на припущеннях. Вважає, що відповідач не ознайомив його під підпис з трудовими обов'язками та не створив умов йому для їх виконання, крім того від нього не вимагали пояснень у зв'язку з неявкою на роботі, хоча він був присутнім на роботі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивача було прийнято на роботу з випробувальним строком на три місяці. Протягом строку випробування встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято та у зв'язку з не проходженням випробуванням було звільнено на підставі ст. 28 КЗпП України.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КЗпП України метою випробування при прийнятті на роботу є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір (ч. 2 ст. 28 КЗпП України).
Згідно ст.27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців; строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 28 КЗпП України коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір; розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Встановлено, що 11 червня 2013 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про прийняття його на посаду начальника відділу збуту з 11 червня 2013 року з випробувальним терміном, з умовами праці ознайомлений та згоден, що підтверджується письмовою заявою.
11 червня 2013 року наказом (розпорядженням) №32-к відповідач позивача прийняв на роботу на посаду начальнику відділу збуту з випробувальним строком три місяці, що підтверджується копією наказу, трудової книжки позивача.
Позивач не пройшов випробування через його невідповідність роботі, на яку його прийнято, про що свідчать доповідні записки головного бухгалтера від 09.09.2013 року та акт про відсутність на роботі 10.09.2013року.
10 вересня 2013 року наказом (розпорядженням) №50/1-к відповідача позивач був звільнений з посади начальника відділу збуту за ст..28 КЗпП України, у зв'язку з не проходженням випробувального терміну, що підтверджується копією наказу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки при розірванні трудового договору з позивачем під час випробувального строку відповідач скористався правом, передбаченим ст. 28 КЗпП України, а тому трудові права позивача порушено не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що були порушені трудові права позивача не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки жодним належним та допустимим доказом не підтверджені.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: