Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
22.12.2008 |
Справа № 22-а-1531/08 Попередній № справи 2-а-170/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1- паспорт НОМЕР_1виданий Красногвардійським РВ ГУ МВС України в Криму 06.03.1999р;
представник відповідача Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим на постанову Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим (суддя Шевченко І.В. ) від 19.09.08 у справі № 2-а-170/08
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим (вул. Комсомольська, 4, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97000)
про скасування нарахувань по податку з доходів фізичних осіб та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2008 року (суддя Шевченко І.В.) у справі № 2а-170\08 (№ 22а-1531\08) позовна заява ОСОБА_1до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим про скасування нарахувань по податку з доходів фізичних осіб та зобов'язання вчинити певні дії, задоволена.
Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, що нарахована ОСОБА_1 у розмірі 7230,34 грн., у зв'язку з отриманням у 2004 та 2005 роках спадщини після смерті матері, скасована.
Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі АР Крим зобов'язана провести списання заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7230,34 грн. з лицьової картки платника податку ОСОБА_1, яка виникла у зв'язку з отриманням нею спадщини.
Не погодившись с постановою суду, Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду не відповідає чинному законодавству, прийнято з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України № 2181-Ш податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Також апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково застосував норми ст. 58 Конституції України, яка допускає зворотну дію Закону, якщо він пом'якшує або скасовує відповідальність особи, у зв'язку з набранням з 1 січня 2007 року чинності Закону України № 3378-1У від19.01.2006., яким введена нульова ставка податку на об'єкта спадщини.
У судовому засіданні 22 грудня 2008 року позивач ОСОБА_1доводи апеляційної скарга не визнала, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник апелянта 22 грудня в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує із матеріалів справи позивач -ОСОБА_1є спадкоємицею майна, одержаного від матері ОСОБА_2, у тому числі права на земельну частку (пай) вартістю 48 721 грн., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 22 липня 2004 року (а. с. 6) , а також майнового паю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»у сумі 6896,99 грн., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16 грудня 2005 року (а.с. 7).
Відповідно до поданої до Державної податкової інспекції декларації про доходи за 2005 рік ОСОБА_1. було задекларовано суму доходу, отриманого у спадщину майна в сумі 55 617,99 грн. (а. с. 8-9).
Згідно з підпунктом 2 п.13.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року № 889-1У дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платнику податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). При цьому, подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюється згідно із законодавством.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-Ш (зі змінами та доповненнями). Згідно п.п.4.1.1. п.4.1. ст.. 4 даного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Абзацом «г»п.п.4.1.4. п.4.1. ст.. 4 цього Закону передбачено, що така декларація подається до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно п. п. 5.3.1 п.5.3. ст.3 Закону України № 2181-Ш платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України № 2181-Ш передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначено платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Таким чином, оскаржувана сума складається з самостійно визначених та узгоджених боржником податкових зобов'язань, що судом першої інстанції помилково не було прийнято до уваги.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції при задоволенні вимог позивача помилкове застосовані норми Закону України № 3378-1У від 19.01.2006. «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»щодо оподаткування спадщини. Зазначений закон вступив в силу з 1 січня 2007 року, отже тільки з цієї дати діє положення нової редакції п. 13.2.1. п. 13.2. ст.. 13 Закону про оподаткування спадщини, отриманої членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, за нульовою ставкою податку.
Також судом першої інстанції невірно застосовані норми ст. 58 Конституції України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп\99 передбачено, що закріпивши частиною першою статті 58 Конституції положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинення правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державного органу.
Отже, за змістом вказаної норми Конституції України термін «відповідальність»необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно - правовими актами санкції.
Податок з доходів фізичних осіб не є відповідальністю, тому норми статті 58 Конституції України не розповсюджуються на податкові зобов'язання позивача.
Податкові зобов'язання позивача виникли до набрання силу Законом України № 3378-1У від 19.01 2006., сплата податку є обов'язком відповідача, та не може враховуватися як відповідальність.
Також судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що сума прибуткового податку у розмірі 7230,34 грн., вказана позивачем у податкової декларації, фактично є «безнадійним»податковим боргом, оскільки цій висновок суду першої інстанції суперечить поняттю «безнадійний»борг, передбачений п.18.2 ст. 18 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2008.
При викладених обставинах, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі на постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 19 вересня 2008 року у справі № 2а-170\2008 (№ 22а-1531\2008) підлягає задоволенню, постанова Красногвардійського районного суду АР Крим від 19 вересня 2008 року у справі № 2а-170\2008 (№ 22а -1531\2008) підлягає скасуванню.
Керуючись статтями ч.3 ст. 24, 160, 167, ч.1 ст. 195, п.4 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі на постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 19 вересня 2008 року у справі № 2а-170\2008 ( № 22а-1531\2008) задовольнити.
2. Постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 19 вересня 2008 року у справі № 2а-170\2008 (№ 22а -1531\2008) скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
В адміністративному позові ОСОБА_1до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АРК про скасування нарахувань з податку доходів фізичних осіб та зобов'язанні вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Помічник судді Г.Є.Ланчева