РІШЕННЯ
ІменемУКРАЇНИ
справа номер 2-104/2008р.
21 лютого 2008 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі: головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Журавській Л.Ф. за участі сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача: ОСОБА_2
Розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
Позивач звернулась до суду із позовною заявою про стягнення боргу за договором позики. Посилається на те, що двічі на прохання відповідача надала їй у борг гроші у сумах 2 483 гривні і 774 гривні, які остання обіцяла повернути до 08.01.2008 року, але на даний час відповідач ці кошти не повернула, тому просила стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 3 257 гривень. Крім того, просила стягнути з відповідача понесені судові витрати.
На попередньому судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала в повному об'ємі.
Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, просила розглянути справу по суті, з прийняттям рішення на попередньому судовому засіданні.
Оскільки відповідач позовні вимоги визнав в повному об'ємі, то сторони просили розглянути справу по суті, тому при таких обставинах справи, суд вирішив продовжити слухати справу по суті і виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що позивач 28 грудня 2007 року передала ОСОБА_2 в борг гроші в сумі 2 483 гривні. На підтвердження укладеної між ними угоди позики вони у відповідності до вимог ст. 1047 ЦК України оформили відносини між ними у вигляді власноручно написаної
2
відповідачем розписки, згідно змісту якої вона зобов'язалася повернути кошти до 8 січня 2008 року.
03 січня 2008 року позивач в другий раз за проханням ОСОБА_2 надала їй у борг додатково ще 774 гривні, що також було оформлено її власноручно написаною розпискою, згідно змісту якої вона зобов'язалася повернути кошти до 8 січня 2008 року.
Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Підтвердженням того, що між сторонами були укладені договори, є письмові розписки, відповідно яких відповідач узяв в борг у позивача гроші на загальну суму 3257 гривень, а також зобов'язання повернути вказану суму.
Тобто, судом зроблено висновок, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, в даному випадку сплатити гроші.
Проаналізувавши надані документи, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено, що у відповідача перед позивачем виникли грошові зобов'язання, і тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог чинного законодавства, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує усі понесені нею судові витрати, тобто в даному випадку з відповідача на користь позивача стягуються понесені нею витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130,174,209,215,218 ЦПК України, ст.ст. 547, 1046-1050 ЦК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 3 257 гривень і понесені витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір у сумі 51 гривні.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.