УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №283/435/14-ц Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А.О.
Категорія 48 Доповідач Борисюк Р. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.
суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.
з участю секретаря
судового засідання Ходаківської О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, та стягнення додаткових витрат на утримання,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулась з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, щомісяця, на період навчання до 30.04.2015 року та додаткові витрати в розмірі 9612 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач є батьком їх спільної дочки ОСОБА_4, яка вже повнолітня, але продовжує навчання на заочному відділенні в Київському коледжі легкої промисловості, термін навчання до 30 квітня 2015 року. У зв'язку з цим вона потребує значної матеріальної допомоги. Відповідач, як її батько, повинен надавати таку матеріальну допомогу. Крім того, дочка є слухачем платних підготовчих курсів відділення довузівської підготовки Київського університету будівництва і архітектури з 14.10.2013 року по 30.04.2014 року, а також вона відвідує платні курси англійської мови. Вартість витрат на вказане навчання позивач вважає є додатковими витратами на утримання дочки, які підлягають стягненню із відповідача.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3, починаючи з 12.02.2014 року на період навчання в Київському коледжі легкої промисловості, до 30 квітня 2015 року. В решті позову відмовлено за безпідставністю. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Посилається на те, що суд невірно застосував норми матеріального права, прийшов до помилкового висновку, що він частково визнає позовні вимоги, суд не роз'яснював йому наслідки визнання чи не визнання позову.
Крім того, суд не надав належної оцінки тій обставині, що дочка навчається на заочному відділені, а не на стаціонарному. Ця обставина є істотною, оскільки навчання на заочному відділенні не потребує щоденного відвідування, не передбачає щоденних витрат на навчання або інших витрат. Суд також не врахував, що позивачка не надала доказів щоденних витрат та розміру таких витрат.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу і право на звернення до суду з таким позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує вісімнадцять, але є меншим двадцяти трьох років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у шлюбі від якого мають доньку - ОСОБА_4 (а.с.11), яка з 01.09.2013 року навчається у Київському коледжі легкої промисловості та постійно знаходиться на утриманні позивача (а.с.13, 14).
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_3, виданої КП «Керуюча дирекція» від 14.03.2014 року № 13, останній працює на посаді електрозварювальника 5-го розряду та його середній заробіток (сума доходу) за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року складає 5914 грн. 12 коп. (а.с.34).
Також судом першої інстанції встановлено, що у відповідача на утриманні перебуває неповнолітня дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.32).
За змістом ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
З урахуванням викладеного, доказів досліджених в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного та справедливого висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 12 лютого 2014 року та до закінчення навчання - 30 квітня 2015 року.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину, що його донька навчається на заочному відділенні і має можливість працевлаштуватись не є підставою для відмови у стягненні аліментів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не ґрунтуються на доказах та законі, суд першої інстанції перевіривши доводи сторін, в повному обсязі визначився із характером спірних правовідносин і постановив законне і обґрунтоване рішення, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий Судді