УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/569/14-ц Головуючий у 1-й інст. Колупаєв В.В.

Категорія 24 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.

з участю секретаря

судового засідання Ходаківської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги центрального опалення,

за апеляційними скаргами Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради та ОСОБА_2, на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулося з даним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на його користь 4687 грн. 20 коп. боргу за спожиті послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання і судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 і отримує від підприємства послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Починаючи з 1 жовтня 2009 року ОСОБА_2 не сплачує кошти в повному обсязі за надані послуги. Внаслідок порушення свого зобов'язання, в неї утворилась заборгованість в сумі 4687 грн. 20 коп., що підтверджується розрахунками по особовому рахунку.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 2208 грн. 65 коп. заборгованості за період з 01.11.2011 року по 01.11.2013 року. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить змінити судове рішення, стягнувши розмір заборгованості по суті позовних вимог, а також судові витрати. Посилаються на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, порушені ст. ст. 88, 257 ЦПК України та ст. 264 ЦК України. Суд не врахував, що відповідач періодично здійснювала оплату наданих послуг протягом 2009-2011 років, що свідчить про визнання боргу і підставою для перериву строку позовної давності. А також, суд безпідставно звільнив ОСОБА_2 від сплати судових витрат, які були понесені позивачем при зверненні до суду.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що вона є інвалідом 2-ї групи, часто хворіє, пенсії вистачає тільки на ліки, вона не в змозі сплатити таку велику суму боргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 повинна бути відхилена із наступних підстав.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник (споживач) зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Вказаний обов'язок кореспондується споживачу послуг також підпунктом 1 пункту 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМ України від 21 липня 2005 року №630, відповідно до положень якого, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із матеріалів справи видно, що послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання надаються комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Вона отримує від позивача послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, однак не сплачує належним чином вартість наданих послуг і заборгованість за період з 01.10.2009 року по 01.11.2013 року становить 4687 грн. 20 коп.

Задовольняючи позов частково, суд виходив із того, що позивач пропустив строк позовної давності, у той же час стягнув суму заборгованості із розрахунку за два роки.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи і не відповідають вимогам закону.

Встановлено, що відповідач протягом часу, за який утворилась заборгованість, здійснювала періодичні платежі.

Зокрема, як видно із наданого позивачем розрахунку (а.с.7), 10 листопада 2009 року ОСОБА_2 внесла платіж в сумі 111,10 грн.(за жовтень 2009 року); 15.12.2010 року - в сумі 95,84 грн. (за листопад 2010 року); 16.02.2011 року - в сумі 104,00 грн.(за січень 2011 року) та 14.04.2011 року - в сумі 105,00 грн. (за березень 2011 року). Це свідчить про визнання нею свого боргу та наявність підстав для переривання перебігу позовної давності відповідно до положень ст. 264 ЦК України.

Таким чином, в даному випадку перебіг позовної давності був перерваний у листопаді 2009 року, грудні 2010 року, лютому та квітні 2011 року та почався заново після останньої проплати ОСОБА_2, тобто 14 квітня 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав та правові підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності відсутні.

Тому, рішення суду необхідно змінити, збільшивши розмір стягнення на користь позивача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 2208 грн. 65 коп. до 4687 грн. 20 коп.

Також, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у сумі 365 грн. 40 коп., оскільки відповідач у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору лише у випадку подання позову до суду.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2014 року змінити, збільшивши розмір стягнення заборгованості з 2208 грн. 65 коп. до 4687 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 365 грн. 40 коп. судового збору.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Судді