Справа  № 1-999/2008

             

В И Р О К

        І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                            22 грудня 2008 року

Луцький  міськрайонний суд Волинської  області під головуванням

заступника голови суду, судді    Квятковського М.С.

за участю секретаря                     Бабули О.О.

прокурора                         Воробія О.П.

потерпілого                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р/н., уродженця м. АДРЕСА_1 , республіка АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина – донька Софія, ІНФОРМАЦІЯ_2  р/н., раніше несудимого, мешканця м. Луцька АДРЕСА_3 ,

за ст.ст.  296 ч.4, 263 ч.2  КК України, -

    ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2  21 червня 2008 року близько 15 год., знаходячись по вул. Глушець біля центрального входу парку ім. Лесі Українки в м. Луцьку, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, що виразилось в явній неповазі до суспільства із особливою зухвалого, наніс безпричинно потерпілому ОСОБА_1  спеціально пристосованими предметами: металевою палицею та дерев’яною палицею, які він дістав із багажника свого автомобіля, кілька ударів по тілу, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_1  були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синяків, саден обох верхніх кінцівок, тулуба, лівої гомілки, забійної рани голови.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 , з приводу інкримінованого йому злочину, свою вину визнав частково.

Показав, що дійсно 21 червня 2008 року близько 15 год., на вул. Глушець біля Центрального входу в парк ім. Лесі Українки між ним та потерпілим ОСОБА_1  виник конфлікт в зв’язку із порушенням правил дорожнього руху, в ході якого він наніс потерпілому тілесні ушкодження залізною а потім і дерев’яними палицями, які до цього зберігав в багажнику свого автомобіля.

Крім часткового визнання своєї вини самим підсудним, його винність в інкримінованому йому злочинів стверджується зібраними та дослідженими в суді доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1  показав, що підсудний 21 червня 2008 р. близько 15.00 год. на вул. Глушець в м. Луцьку, після того, як він зробив йому зауваження з приводу порушення правил дорожнього руху, побив його спочатку залізною, а потім і дерев’яною палицями.

Такі показання потерпілого, які він давав і під час досудового слідства, підтверджуються оголошеними показаннями свідка ОСОБА_3 , які він давав і під час досудового слідства.

/а.с. 37-38; 39-41; 50; 54-55/.

В ході досудового слідства було вилучено металева та дерев’яна палиці, якими підсудний наносив удари потерпілому.

/а.с. 5; 70 – 72/.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта від ІНФОРМАЦІЯ_3  р. у потерпілого ОСОБА_1  були виявлені легкі тілесні ушкодження.

/а.с. 29-30/.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненими із застосуванням предметів  заздалегідь заготовлених та пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, підсудний ОСОБА_2  вчинив злочин, передбачений ст. 296 ч.4 КК України.

Заперечення підсудного, що наносив удари потерпілому в ході конфлікту на ґрунті неприязних відносин, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний конфлікт виник із незначного приводу і не міг бути підставою для нанесення потерпілому палицями тілесних ушкоджень.

По обвинуваченню ОСОБА_2   за ст. 263 ч.2 КК України слід виправдати, оскільки відповідно до висновку експерта за № НОМЕР_1  від 11.07.2008 р.  палиці, вилучені у грн. ОСОБА_1 , холодною зброєю не являються, а доказів того, що залізна палиця була холодною зброєю, в обвинуваченні не зазначено.

Обговорюючи питання про виді і міру покарання щодо ОСОБА_2  суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, має малолітню дитину. З огляду на вказане, виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього слід застосувати ст. 75 КК України.

     Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2   винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України та призначити йому  покарання у виді 3-х /трьох / років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2  від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 /один/ рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

За ст. 263 ч.2 КК України ОСОБА_2  виправдати за недоведеністю його вини у вчиненні даного злочину.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу залишити – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі палиці – металеву і дерев’яну знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний  суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.  

Головуючий: