У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційними поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та скаргою представника цивільного позивача ПП «Енергетика плюс» - адвоката ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львів від 23 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2008 року,

у с т а н о в и л а:

         слідчим СУ ГУ МВС України у Львівській області 17 березня 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2., за ознаками злочинів, передбачених ч.ч.1, 3 ст.197¹ КК України.

         Відповідно до постанови слідчого, ОСОБА_2, у 2007 році, маючи у власності нежитлове приміщення А-1, розташоване на АДРЕСА_1, на порушення вимог Земельного кодексу України, самовільно зайняв прилеглу до вказаного приміщення земельну ділянку площею 0,0422 га., обгородив її капітальною та частково сітковою огорожами, чим унеможливив використання вказаної ділянки її законним володільцем - територіальною громадою м. Львів в особі Львівської міської ради, заподіявши значну матеріальну шкоду на загальну суму 130 000 грн.

         Крім того, на вказаній самовільно зайнятій земельній ділянці,             ОСОБА_2, здійснив самовільне будівництво двоповерхової капітальної будівлі без визначеного призначення.  

         Постановою Галицького районного суду м. Львів від 23 травня 2008 року скаргу ОСОБА_2. задоволено. Постанову слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області від 17 березня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за ознаками злочинів, передбачених ч.ч.1, 3 ст.197¹ КК України, скасовано і у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2. відмовлено.

         Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2008 року апеляції прокурора та адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львів від 23 травня 2008 року - без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати. Вважає, що суд вийшов за межі наданих йому повноважень та провів судове слідство у справі, отримавши від ОСОБА_2. певні документи та відібравши пояснення у останнього.

На порушення кримінально-процесуального закону, суд вдався до оцінки зібраних у справі доказів та наданих ОСОБА_2 документів і зробив передчасний та помилковий висновок про відсутність підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2.

Крім того, прокурор звертає увагу, що місцевий суд істотно порушив строки розгляду скарги, передбачені ст.236⁸ КПК України.

У касаційній скарзі представник цивільного позивача ПП «Енергетика плюс» - адвокат ОСОБА_1 також  вказує, на те, що суд вдався до оцінки доказів, і зокрема, договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва за вказаною адресою, укладеного між СПД ОСОБА_2 та ТОВ «Агата», який був наданий ОСОБА_2 лише у судовому засіданні та є нікчемним, постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 березня 2008 року, а також актів приймання виконаних робіт, завірені ЗАТ «Львівський ЦУМ», які не мають відношення до вказаного об'єкту будівництва та земельної ділянки.

Адвокат вважає, що посилання в ухвалі апеляційного суду на те, що ОСОБА_2 має у власності нежитлове приміщення, розміщене на захопленій ним земельній ділянці, не відповідає дійсності, оскільки це приміщення знаходиться в іншому місці.

Заслухавши доповідача, прокурора підтримавшого подання, заперечення захисника ОСОБА_3., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора, колегія суддів вважає, що надання є підставним і підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, перш за все, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, має перевірити чи були у слідчого підстави та приводи для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття такого рішення, при цьому суворо дотримуючись вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України.

Одночасно, цей закон (ст. 236-8 КПК України) забороняє суду розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, що мають вирішуватися лише при розгляді справи по суті.

Як убачається зі справи, місцевий суд у своїй постанові навів вказані положення закону, однак не дотримався їх.

Як свідчать матеріали справи, місцевий суд, замість перевірки наявності підстав і приводів, для порушення кримінальної справи під час судових засідань 2, 16 квітня, 12 та 21 травня 2008 року фактично проводив судове слідство, збирав і оцінював докази та матеріали, отримував пояснення ОСОБА_2. та інших осіб по суті справи.

Суд визнав, що постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 197-1 та ч. 3 ст. 197-1 КК України від 17 березня 2008 року, є сумнівною, оскільки, на думку суду, на момент порушення кримінальної справи по факту самовільного захоплення земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 12 жовтня 2007 року особа ОСОБА_2. була відома і справу ще тоді слід було б порушувати щодо конкретної особи.

Суд також вказав у постанові, що заяви про порушення кримінальної справи є досить сумнівними приводами для порушення кримінальної справи.

Зробивши такі висновки суд у той же час не спромігся вказати у чому виражається ця сумнівність.

Визнавши, що постанова слідчого про порушення кримінальної справи  щодо ОСОБА_2. винесена передчасно, суд зазначив, що не встановлено відповідальних осіб ТОВ ТТФ «Агата» та не враховано і не дано оцінки договірним відносинам ОСОБА_2. із зазначеним товариством. Для чого це потрібно і хто та у який спосіб повинен це зробити, також не вказано.

На підставі аналізу й оцінки зібраних матеріалів, суд у судовому засіданні фактично встановив обставини захоплення ОСОБА_2 земельної ділянки та факт самовільного будівництва, однак зробив висновок, що              ОСОБА_2 діяв у легальний спосіб і спір між сторонами мав вирішуватися у цивільно-правовому порядку.

Вказані обставини, на які послався у постанові місцевий суд, як на відсутність підстав і поводів для порушення кримінальної справи щодо  ОСОБА_2., можуть бути перевірені лише під час досудового слідства або під час розгляду справи по суті.

Зазначені у постанові суду питання не можуть бути предметом розгляду при вирішенні питання про законність постанови про порушення кримінальної справи.

Розглянувши у такий спосіб скаргу ОСОБА_1., суд вийшов за межі наданих йому повноважень і всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, тому це рішення не можна вважати законним.

Апеляційний суд, формально розглянувши доводи апеляцій і залишивши поза увагою допущені судом першої інстанції помилки, також прийняв незаконне рішення.

При новому розгляді суду необхідно, неухильно, дотримуючись вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити наявність підстав та приводів для порушення кримінальної справи і прийняти законне й обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         касаційне подання прокурора та касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1. задовольнити.

         Постанову Галицького районного суду м. Львів від 23 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Судді:

Кравченко К.Т.                    Шевченко Т.В.                             Пошва Б.М.