Справа № 2-74-2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2007 р. Каланчацький районний суд в складі:
головуючого судді Прудкої Л.Г.
при секретарі Шаховій О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на житло,
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, та визнати угоду купівлі-продажу цього житла, укладену між нею та відповідачами, дійсною.
Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що на підставі договору, який укладений між нею та відповідачами 19 грудня 1996 p., вона купила спірну квартиру. Договір в нотаріальному порядку не посвідчували, як того вимагає закон. Позивач повністю сплатила відповідачам обумовлену суму - 940 грн. Відповідачі після отримання від позивача грошей передали їй квартиру, в якій позивач на даний час проживає. Договір купівлі-продажу зареєстрований 19.12.1996 р. Скадовсько. товарною біржею за НОМЕР_1. Договір позивачка зареєструвала в Каланчацькому БТІ за НОМЕР_2, про що свідчить відмітка в договорі від 20.12.1996 р.
З моменту укладення договору сторони по договору виконали всі його умови, позивач сьогодні володіє та користується цим майном. Однак позивач не в змозі розпорядитись своїм нерухомим майном, оскільки сторонами при укладенні договору не була дотримана нотаріальна форма посвідчення.
Відповідачі позов визнають.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд при наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що дійсно між позивачем та відповідачами відбулася угода купівлі-продажу, згідно якої відповідачі передали позивачеві належну їм квартиру, а позивач сплатив останнім обумовлену суму грошей. Угода купівлі-продажу не посвідчувалась нотаріально, оскільки не знали про вимогу законодавства щодо нотаріального посвідчення угод з нерухомістю. Позивачка як власник квартири має намір розпорядитись нею, однак зробити цього не має можливості з тих причин, що державна нотаріальна контора не визнає за нею права приватної власності на це майно
Відповідно до ст.224 ЦК України /в редакції 1963 р./ за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього обумовлену грошову суму.
Згідно ст.47 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Суд вважає, що в даному випадку відбулася угода купівлі-продажу, житло передано відповідачами позивачеві, який повністю розрахувався за нього. Претензій матеріального характеру у відповідачів до позивача за будинок немає.
Крім того, суд вважає, що при укладенні договору купівлі-продажу дійсно було допущено порушення цивільного законодавства, однак незаконність набуття позивачкою в такий спосіб цього нерухомого майна ніким не оспарювалось і не встановлена у судовому порядку, що у відповідності до ч.2 ст.328 ЦК України є підставою для набуття нею права власності на квартиру.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 224, 47 ЦК України/в редакції 1963 р./, ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд
Вирішив :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу від 19 грудня 1996 р. НОМЕР_1, зареєстрований Скадовською товарною біржею, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 19 січня 2007 р. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.