ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року о 16 год. 15 хв.Справа № 808/2503/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - Задорожнього О.В.,

відповідача - Терехової Ю.О.,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Український графіт»

до Запорізької митниці Міндоходів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - позивач) до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення: №73760 від 28.10.2013р., №74143 від 29.10.2013р., №77564 від 14.11.2013р., №78732 від 19.11.2013р., №80948 від 28.11.2013р., №81492 від 29.11.2013р., №83065 від 06.12.2013р., №83433 від 09.12.2013р., №84435 від 12.12.2013р., №85221 від 16.12.2013р., №86778 від 20.12.2013р., №87799 від 24.12.2013р., №90179 від 13.01.2014р., №91046 від 20.01.2014р., №91336 від 21.01.2014р., №93091 від 30.01.2014р., №93515 від 03.02.2014р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів: №112050000/2013/000877/2 від 29.10.2013р., №112050000/2013/000885/2 від 29.10.2013р., №112050000/2013/000933/2 від 14.11.2013р., №112050000/2013/000944/2 від 20.11.2013р., №112050000/2013/000969/2 від 28.11.2013р., №112050000/2013/000972/2 від 30.11.2013р., №112050000/2013/001000/2 від 06.12.2013р., №112050000/2013/001004/2 від 09.12.2013р., №112050000/2013/001007/2 від 12.12.2013р., №112050000/2013/001015/2 від 16.12.2013р., №112050000/2013/001036/2 від 23.12.2013р., №112050000/2013/001045/2 від 25.12.2013р., №112050000/2014/000009/1 від 14.01.2014р., №112050000/2014/000018/1 від 20.01.2014р., №112050000/2014/000024/2 від 21.01.2014р., №112050000/2014/000049/1 від 31.01.2014р., №112050000/2014/000055/1 від 04.02.2014р.;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №112050000/2013/01142, №112050000/2013/01153, №112050000/2013/01221, №112050000/2013/01241, №112050000/2013/01271, №112050000/2013/01276, №112050000/2013/01310, №112050000/2013/01314, №112050000/2013/01317, №112050000/2013/01327, №112050000/2013/01351, №112050000/2013/01364, №112050000/2014/00036, №112050000/2014/00054, №112050000/2014/00064, №112050000/2014/00096, №112050000/2014/00102;

- зобов'язати відповідача в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Український графіт» (код ЄДРПОУ: 00196204, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20) з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в сумі 1295071,95 грн. (один мільйон двісті дев'яносто п'ять тисяч сімдесят одна грн. 95 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було надано усіх витребуваних нею документів, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явися, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та письмові пояснення, в яких зазначив, що від Запорізької митниці Міндоходів до ГУ ДКСУ у Запорізькій області не надходив висновок про повернення позивачу надміру сплачених при митному оформленні товару митних платежів в розмірі 1295071,95 грн., а тому у казначейства на даний час відсутні підстави для перерахування коштів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

30.05.2013р. між ПАТ «Укрграфіт» (далі за текстом - Позивач) та Фірмою «OЬ LUCIDUM TRADE» (Таллін, Естонія) укладений контракт №804/1323-818/35209/34 (далі-контракт), предметом якого є поставка товару відповідно до специфікацій, що є невід'ємними частинами Контракту.

На підставі укладеного контракту та специфікації №1 до контракту позивачем поставлявся товар - кокс смоляний по ЕЕ 10528765 TS 8:2011 (далі-товар), а саме:

- в жовтні 2013 року позивачем поставлено відповідно до умов контракту товар в кількості 54150 кг. 28.10.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію (далі - ВМД) МД-2 № 112050000/2013, якій відповідачем присвоєно №112050000/2013/028518;

- в жовтні 2013 року - 422950 кг. 29.10.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013, якій відповідачем присвоєно №112050000/2013/028722;

- в листопаді 2013 року - 369650 кг. 14.11.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013, якій відповідачем присвоєно №112050000/2013/030387;

- в листопаді 2013 року - 165650 кг. 19.11.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2013/030957;

- в листопаді 2013 року - 111600 кг. 28.11.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013, якій відповідачем присвоєно №112050000/2013/032050;

- в листопаді 2013 року - 151900 кг. 29.11.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013, якій відповідачем присвоєно №112050000/2013/032324;

- в грудні 2013 року - 282150 кг. 06.12.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013, якій відповідачем присвоєно №112050000/2013/033091;

- в грудні 2013 року - 275500 кг. 09.12.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013, якій відповідачем присвоєно №112050000/2013/033212;

- в грудні 2013 року - 235950 кг. 12.12.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2013/033716;

- в грудні 2013 року - 396150 кг. 16.12.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2013/034099;

- в грудні 2013 року - 52350 кг. 20.12.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013, якій відповідачем присвоєно №112050000/2013/034791;

- в грудні 2013 року - 322250 кг. 24.12.2013 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2013/035248;

- в січні 2014 року - 274350 кг. 13.01.2014 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2014, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2014/000271;

- в січні 2014 року - 338950 кг. 20.01.2014 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2014, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2014/000671;

- в січні 2014 року - 158850 кг. 21.01.2014 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2014, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2014/000800;

- в січні 2014 року - 50400 кг. 30.01.2014 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2014, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2014/001557;

- в лютому 2014 року - 96400 кг. 03.02.2014 року до митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2014, якій відповідачем присвоєно № 112050000/2014/001688.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а саме щодо митних декларацій №112050000/2013/028518, №112050000/2013/028722, №112050000/2013/030387, № 112050000/2013/030957, №112050000/2013/032050, №112050000/2013/032324, №112050000/2013/033091, №112050000/2013/033212, № 112050000/2013/033716, № 112050000/2013/034099, №112050000/2013/034791, № 112050000/2013/035248, № 112050000/2014/000671, № 112050000/2014/000800, митний орган зазначив, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності: 1) в інвойсах наданих до митного оформлення додаток №1 до контракту датовано 30.05.2013 р., а на самому додатку зазначено тільки дату контракту, якого він стосується та не зазначено дату самого додатку 2) в залізничних накладних наявне посилання на контракт та відсутнє посилання на додаток до контракту, згідно якого здійснюється поставка товару, що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку.

Крім того, при перевірці відомостей зазначених в ВМД №112050000/2014/000271 та документів, наданих до неї, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності: 1) в залізничних накладних 08070116-08070120 від 13.01.14 наявне посилання на контракт та відсутнє посилання на додаток до контракту, згідно якого здійснюється поставка товару, що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку 2) в залізничних накладних 08070116-08070120 від 13.01.14 зазначено естонську митну декларацію, яку не надано до митного оформлення.

Також, митний орган дійшов висновку, що документи надані до ВМД № 112050000/2014/001557 містять розбіжності, а саме в інвойсах додаток №1 до контракту датовано 30.05.2013, а на самому додатку зазначено тільки дату контракту, якого він стосується та не зазначено дату самого додатку; відповідно до відомостей, зазначених у гр.. 23 залізничної накладної від 19.01.2014 №08070136 вантажовідправником разом з товаром надавався інвойс від 19.01.2014 №2014015 - 4 оригінали. Разом з тим до митного оформлення надано примірник інвойсу, на якому відсутні будь-які відмітки уповноважених органів про перетин кордону; в п.5.1 контракту від 30.05.2013 №804/1323-818/35209/34 зазначено, що оплата за Товар, що постачається здійснюється Покупцем в зазначеній валюті Контракту на рахунок Продавця протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів з дати поставки згідно виставленого рахунку. В тому ж п.5.1 контракту зазначено, що за взаємною домовленістю сторін допускається передплата за поставляємий Товар. Враховуючи вищезазначене, неможливо однозначно встановити умови оплати та розрахунків по даній зовнішньоекономічній операції.

При перевірці відомостей зазначених в ВМД №112050000/2014/001688 та документів наданих до неї митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності: в інвойсах додаток № 1 до контракту датовано 30.05.2013, а на самому додатку зазначено тільки дату контракту, якого він стосується та не зазначено дату самого додатку; відповідно до відомостей, зазначених у гр. 23 залізничної накладної від 23.01.2014 №08070141, від 23.01.2014 №08070142 вантажовідправником разом з товаром надавався інвойс від 23.01.2014 №2014016 - 4 оригінали. Разом з тим до митного оформлення надано примірник інвойсу, на якому відсутні будь-які відмітки уповноважених органів про перетин кордону; в п.5.1 контракту від 30.05.2013 №804/1323-818/35209/34 зазначено, що оплата за Товар, що постачається здійснюється Покупцем в зазначеній валюті Контракту на рахунок Продавця протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів з дати поставки згідно виставленого рахунку. В тому ж п. 5.1 контракту зазначено, що за взаємною домовленістю сторін допускається передплата за поставляємий Товар. Враховуючи вищезазначене неможливо однозначно встановити умови оплати та розрахунків по даній зовнішньоекономічній операції.

У зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею Міндоходів було направлено електронне повідомлення декларанту, у якому декларанта було повідомлено про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надання наступних додаткових документів:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копія митної декларації країни відправлення;

- інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

Позивачем на виконання вимог митного органу, позивачем додатково надано по вищевказаних вантажно-митних деклараціях, наступні документи: висновок Запорізької ТПП щодо вартісної характеристики товару №ОИ-270 від 23.09.2013 р.; акт Запорізької ТПП щодо якісної характеристики товару №И-72 від 08.07.2013 р.; виписки з бухгалтерської документації - прибуткові ордери.

Після розгляду наданих позивачем митному органу вантажно-митних декларацій та додаткових документів відповідачем прийнято:

- 29.10.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01142 та рішення №112050000/2013/000877/2 від 29.10.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/028518);

- 29.10.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01153 та рішення №112050000/2013/000885/2 від 29.10.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/028722);

- 15.11.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01221 та рішення №112050000/2013/000933/2 від 14.11.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/030387);

- 20.11.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01241 та рішення №112050000/2013/000944/2 від 20.11.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД № 112050000/2013/030957);

- 28.11.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01271 та рішення №112050000/2013/000969/2 від 28.11.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/032050);

- 30.11.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01276 та рішення №112050000/2013/000972/2 від 30.11.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/032324);

- 09.12.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01310 та рішення №112050000/2013/001000/2 від 06.12.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/033091);

- 10.12.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01314 та рішення №112050000/2013/001004/2 від 09.12.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/033212);

- 12.12.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01317 та рішення №112050000/2013/001007/2 від 12.12.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/033716);

- 17.12.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01327 та рішення №112050000/2013/001015/2 від 16.12.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД № 112050000/2013/034099);

- 23.12.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01351 та рішення №112050000/2013/001036/2 від 23.12.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2013/034791);

- 25.12.2013 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/01364 та рішення №112050000/2013/001045/2 від 25.12.2013 року про коригування митної вартості товарів (ВМД № 112050000/2013/035248);

- 14.01.2014 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00036 та рішення №112050000/2014/000009/1 від 14.01.2014 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2014/000271);

- 20.01.2014 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00054 та рішення №112050000/2014/000018/1 від 20.01.2014 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2014/000671);

- 22.01.2014 р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00064 та рішення №112050000/2014/000024/2 від 21.01.2014 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2014/000800);

- 31.01.2014р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00096 та рішення №112050000/2014/000049/1 від 31.01.2014 року про коригування митної вартості товарів (ВМД № 112050000/2014/001557);

- 04.02.2014р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00102 та рішення №112050000/2014/000055/1 від 04.02.2014 року про коригування митної вартості товарів (ВМД №112050000/2014/001688).

Позивач, не погодившись з отриманими від відповідача запитами про надання додаткових документів, картками відмовами в прийнятті митних декларацій та рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4)виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять наступні розбіжності:

- в інвойсі додаток №1 до контракту датовано 30.05.2013, а на самому додатку зазначено тільки дату контракту, якого він стосується та не зазначено дату самого додатку; в залізничній накладній наявне посилання на контракт та відсутнє посилання на додаток до контракту, згідно якого здійснюється поставка товару, що не дає змоги однозначно ідентифікувати поставку (вказані порушення виявленні по всіх ВМД, крім тих що зазначені нижче);

- в залізничних накладних 08070116-08070120 від 13.01.14 наявне посилання на контракт та відсутнє посилання на додаток до контракту, згідно якого здійснюється поставка товару, що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку; в залізничних накладних 08070116-08070120 від 13.01.14 зазначено естонську митну декларацію, яку не надано до митного оформлення (ВМД №112050000/2014/000271);

- в інвойсах додаток №1 до контракту датовано 30.05.2013, а на самому додатку зазначено тільки дату контракту, якого він стосується та не зазначено дату самого додатку; відповідно до відомостей, зазначених у гр.. 23 залізничної накладної від 19.01.2014 №08070136 вантажовідправником разом з товаром надавався інвойс від 19.01.2014 №2014015 - 4 оригінали. Разом з тим до митного оформлення надано примірник інвойсу на якому відсутні будь-які відмітки уповноважених органів про перетин кордону; в п.5.1 контракту від 30.05.2013 №804/1323-818/35209/34 зазначено, що оплата за Товар, що постачається здійснюється Покупцем в зазначеній валюті Контракту на рахунок Продавця протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів з дати поставки згідно виставленого рахунку. В тому ж п.5.1 контракту зазначено, що за взаємною домовленістю сторін допускається передплата за поставляємий Товар. Враховуючи вищезазначене неможливо однозначно встановити умови оплати та розрахунків по даній зовнішньоекономічній операції (ВМД № 112050000/2014/001557);

- в інвойсах додаток №1 до контракту датовано 30.05.2013, а на самому додатку зазначено тільки дату контракту, якого він стосується та не зазначено дату самого додатку; відповідно до відомостей, зазначених у гр. 23 залізничної накладної від 23.01.2014 №08070141, від 23.01.2014 №08070142 вантажовідправником разом з товаром надавався інвойс від 23.01.2014 №2014016 - 4 оригінали. Разом з тим до митного оформлення надано примірник інвойсу на якому відсутні будь-які відмітки уповноважених органів про перетин кордону; в п.5.1 контракту від 30.05.2013 №804/1323-818/35209/34 зазначено, що оплата за Товар, що постачається здійснюється Покупцем в зазначеній валюті Контракту на рахунок Продавця протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів з дати поставки згідно виставленого рахунку. В тому ж п. 5.1 контракту зазначено, що за взаємною домовленістю сторін допускається передплата за поставляємий Товар. Враховуючи вищезазначене неможливо однозначно встановити умови оплати та розрахунків по даній зовнішньоекономічній операції (ВМД №112050000/2014/001688).

У зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею Міндоходів було направлені електронні повідомлення декларанту, у яких декларанта повідомлено про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надання наступних додаткових документів (по всіх вантажно-митних деклараціях, крім ВМД №112050000/2014/000271, № 112050000/2014/001557, №112050000/2014/001688):

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копія митної декларації країни відправлення;

- інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

По ВМД №112050000/2014/000271 та ВМД № 112050000/2014/001557, у зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею Міндоходів позивача повідомлено про необхідність надання:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації^) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості (за власним бажанням декларанта).

Також, по ВМД №112050000/2014/001688 відповідачем зобов'язано позивача надати на підтвердження заявленої митної вартості товару наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості (за власним бажанням декларанта).

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що митним органом, у зв'язку з виявленими, на думку митного органу, під час митного оформлення товару розбіжностями, правомірно направлено ПАТ «Український графіт» запити про необхідність надання додаткових документів, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем на виконання запитів отриманих від митного органу надавались додаткові документи, а саме: висновок Запорізької ТПП щодо вартісної характеристики товару №ОИ-270 від 23.09.2013 р.; акт Запорізької ТПП щодо якісної характеристики товару №И-72 від 08.07.2013 р.; виписки з бухгалтерської документації - прибуткові ордери. Також, до вказаних ВМД позивачем надавалась копія запиту постачальнику №034/187 від 14.10.2013 р. та копія відповіді постачальника №10-14 від 14.10.2013 р.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані на запит позивачем додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

Згідно вимог ч.4 ст.57 МКУ проведено процедуру консультацій між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час консультації митниця та декларант здійснили обмін наявною у кожного з них інформацією. За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (однакових по всіх ознаках з оцінюваними товарами), з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Товар по всіх вищевказаних вантажно-митних деклараціях був випущений у вільний обіг у відповідності до Х розділу Митного кодексу України.

Разом з тим, суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, які не підтверджують заявлену позивачем митну вартість імпортованого товару, з огляду на наступне.

Щодо виявлених розбіжностей: «в інвойсі додаток №1 до контракту датовано 30.05.2013, а на самому додатку зазначено тільки дату контракту, якого він стосується та не зазначено дату самого додатку; в залізничній накладній наявне посилання на контракт та відсутнє посилання на додаток до контракту, згідно якого здійснюється поставка товару, що не дає змоги однозначно ідентифікувати поставку», суд зазначає наступне.

Відповідно до умов контракту, укладеного між позивачем та Фірмою «OU LUCIDUM TRADE» (Таллін, Естонія) кількість, якість, ціна товару та строки поставки зазначаються в Додатку № 1 (Специфікації № 1), який є невід'ємною частиною контракту (пункти 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 контракту № 804/1323-818/35209/34 від 30.05.2013р.). З пояснень представника позивача судом встановлено, що умовами контракту передбачена наявність лише одного Додатку до контракту - «Приложение № 1 (Спецификация № 1)», який був підписаний сторонами одночасно із контрактом і є його невід'ємною частиною, в зв'язку із чим цей Додаток має таку саму дату укладення (підписання) як і сам контракт.

Крім того, у вказаному контракті та специфікації до нього сторонами зазначено, що строк здійснення поставки товару за вказаним контрактом складає з 01.06.2013 по 31.01.2014. Позивачем товар імпортувався в строк, передбачений контрактом та специфікацією, а тому будь-яких інших специфікацій до вказаного контракту сторонами не підписувалися. Також суд зазначає, що митний орган, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару в графі 18 серед поданих документів зазначає код документа 4103 Додаток 1 від 30.05.2013 р.

З наданих до матеріалів документів, судом встановлено, що доставка наданого до митного оформлення товару здійснювалась залізничним транспортом та позивачем, серед інших документів, були надані до митного оформлення залізничні накладні та окремо на кожний вагон паспорти якості на товар, про що міститься відмітка в графі 44 митної декларації. Зазначені в Додатку № 1 (Специфікації № 1) назва товару, виробник, ціна та кількість товару, умови поставки, повністю співпадають із цими даними, зазначеними в інвойсах та інших, наданих до митного оформлення документах - паспортах якості, залізничних накладних.

Також суд зазначає, що в пункті 5.2 контракту сторони визначили перелік обов'язкових реквізитів інвойсу: відомості про Покупця та Продавця, номер та дата даного контракту; найменування товару, дата відвантаження, номер рахунку (інвойс); кількість, ціна та вартість товару; вказівка про країну походження товару. Інвойси, надані позивачем до митного оформлення, складені відповідно до умов контракту, містять всі необхідні реквізити згідно призначенню цього документу та всі дані щодо товару, необхідні для визначення його вартості та здійснення розрахунків.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей відсутності посилання в залізничних накладних на додаток до контракту, суд зазначає, що відповідно до ст.2 «Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении» (учасником якого, зокрема, є України та Естонія), перевезення вантажів в прямому міжнародному залізничному вантажному сполученні здійснюється по накладним СМГС. Згідно Додатку 12.5 «Пояснения по заполнению накладной СМГС», в СМГС передбачено дві графи (2 і 6), в яких може бути зазначений номер договору (контракту), та які заповнюються відправником наступним чином: «В эту графу отправитель должен записать номер договора на поставку, заключенного между экспортером и импортером, если этот договор имеет только один номер как для экспортера, так и для импортера» (графа 2). «Отправитель может делать относящиеся к данной отправке отметки в соответствии с 13 статьи 7 СМГС, которые предназначаются только для сведения получателя груза; эти отметки не возлагают на железную дорогу никаких обязательств и никакой ответственности. В правом верхнем углу этой графы отправитель может также записать номер договора импортера» (графа 6).

Таким чином, наявність в залізничних накладних посилань на контракт є достатнім для ідентифікації партії товару та не потребує додаткових посилань на специфікацію до контракту.

Щодо посилань митного органу на те, що до митного оформлення надано примірник інвойсу, на якому відсутні будь-які відмітки уповноважених органів про перетин кордону, суд зазначає наступне.

Згідно ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Згідно ст.248 МК України митне оформлення в разі електронного декларування розпочинається з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Так, відповідно до п.21 «Порядку взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон України товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами», затвердженого наказом ДМС України від 30.03.2001р. № 231/174 «у разі прийняття рішення про відправлення товарів у митницю призначення під митним контролем посадова особа митниці відправлення здійснює митні формальності щодо таких товарів відповідно до вимог Митного кодексу України. На всіх перевізних, товаросупровідних документах і документах контролю доставки посадова особа митниці відправлення проставляє підпис і відбиток штампа "Під митним контролем", крім випадків використання електронного документообігу».

При розгляді справи судом встановлено, що митне оформлення товарів здійснювалось шляхом подачі позивачем до Запорізької митниці Міндоходів електронних митних декларацій, засвідчених електронним цифровим підписом, та інших електронних документів, що підтверджують митну вартість товару (відповідно до ст.ст. 248, 257, 335 МК України). Отже, посилання митного органу на відсутність відмітки уповноважених органів про перетин кордону на інвойсі є безпідставними.

Стосовно посилань митного органу на те, що з наданого позивачем контракту неможливо однозначно встановити умови оплати та розрахунків по даній зовнішньоекономічній операції, суд зазначає наступне.

Пунктом 5.1 контракту №804/1323-818/35209/34 від 30.05.2013 р. передбачено, що оплата за Товар, що постачається здійснюється Покупцем, в зазначеній валюті Контракту на рахунок Продавця протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів з дати поставки згідно виставленого рахунку. Цим же пунктом контракту передбачена можливість застосування іншого порядку оплати - попередньої оплати за товар, що поставляється, за умови досягнення сторонами відповідної взаємної домовленості щодо цього.

Відповідно до п.12.3 контракту: «Условия настоящего контракта могут быть изменены по взаимному согласию Сторон, что должно быть оформлено дополнительным соглашением к настоящему контракту».

Позивачем додаткових угод з питання оплати імпортованого товару не укладалось, доказів протилежного суду не надано, а отже оплата товару проводиться відповідно до п.5.1 контракту протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів з дати поставки згідно виставленого рахунку. А тому, посилання представника відповідача на те, що з наданого позивачем контракту неможливо однозначно встановити умови оплати та розрахунків по даній зовнішньоекономічній операції є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність під час митного оформлення експортної митної декларації (Естонія), суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано лист фірми «OЬ LUCIDUM TRADE» (Таллін, Естонія) №001/09 від 09.09.2013 р., в якому контрагент повідомляє позивача, що по-перше надання такої декларації не передбачено умовами контракту та по-друге при виході залізничних вагонів з Естонії експортна митна декларація вилучається митними органами на кордоні Естонії.

Отже, враховуючи викладе, суд дійшов висновку, що позивачем для митного оформлення надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: «У митного органу наявна інформація щодо вартості подібних товарів на рівні 382,4за одну тону (ВМД № 112050000/2013/028518), 378,3(ВМД № 112050000/2013/028722), 377,1(ВМД № 112050000/2013/030387), 389,5(ВМД № 112050000/2013/030957), 389,5 (ВМД № 112050000/2013/032050, ВМД № 112050000/2013/032324, № 112050000/2013/033091), 378,3 (ВМД № 112050000/2013/033212), 371,7 (ВМД № 112050000/2013/033716), 379,1 (ВМД № 112050000/2013/034099), 372,9 (ВМД № 112050000/2013/034791), 373,1 (ВМД № 112050000/2013/035248), 380,7 (ВМД № 112050000/2014/000271), 381,8 (ВМД № 112050000/2014/000671), 387,4 (ВМД № 112050000/2014/000800), 387,4 (ВМД № 112050000/2014/001557), 382,0 (ВМД № 112050000/2014/001688), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом».

На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем до матеріалів справи, серед іншого, надано висновки Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-270 від 23.09.2013 р., №ОИ-10 від 15.01.2014 р., які надавались також і митному органу під час митного оформлення, відповідно до яких: з врахуванням кон'юнктури ринку, умов контракту характеристик товару, контрактна ціна - 260 EUR за 1 тону відповідають середньому рівню цін, який склався при експорті аналогічної продукції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за методом №1 надано передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару (метод №2а).

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митних декларацій, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказані рішення підлягають скасуванню.

З матеріалів справи судом встановлено, що у зв'язку з коригуванням митним органом митної вартості товару та застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів, позивачем надмірно сплачено митні платежі в розмірі 1295071,95 грн., в порівнянні з обраним позивачем першим (основним) методом визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Суд зазначає, що згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Враховуючи визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, які стали підставою для сплати позивачем надміру митних платежів, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Запорізької митниці Міндоходів в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Український графіт» з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в розмірі 1295071,95 грн. та задоволення позовних вимог в цій частині.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Український графіт».

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 160-164, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Запорізької митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування рішень та повернення надміру сплачених коштів задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів: №112050000/2013/000877/2 від 29.10.2013р., №112050000/2013/000885/2 від 29.10.2013р., №112050000/2013/000933/2 від 14.11.2013р., №112050000/2013/000944/2 від 20.11.2013р., №112050000/2013/000969/2 від 28.11.2013р., №112050000/2013/000972/2 від 30.11.2013р., №112050000/2013/001000/2 від 06.12.2013р., №112050000/2013/001004/2 від 09.12.2013р., №112050000/2013/001007/2 від 12.12.2013р., №112050000/2013/001015/2 від 16.12.2013р., №112050000/2013/001036/2 від 23.12.2013р., №112050000/2013/001045/2 від 25.12.2013р., №112050000/2014/000009/1 від 14.01.2014р., №112050000/2014/000018/1 від 20.01.2014р., №112050000/2014/000024/2 від 21.01.2014р., №112050000/2014/000049/1 від 31.01.2014р., №112050000/2014/000055/1 від 04.02.2014р.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Запорізької митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №112050000/2013/01142, №112050000/2013/01153, №112050000/2013/01221, №112050000/2013/01241, №112050000/2013/01271, №112050000/2013/01276, №112050000/2013/01310, №112050000/2013/01314, №112050000/2013/01317, №112050000/2013/01327, №112050000/2013/01351, №112050000/2013/01364, №112050000/2014/00036, №112050000/2014/00054, №112050000/2014/00064, №112050000/2014/00096, №112050000/2014/00102.

Зобов'язати Запорізьку митницю Міндоходів в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Український графіт» (код ЄДРПОУ: 00196204, адреса місцезнаходження: м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20) з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в розмірі 1295071,95 грн. (один мільйон двісті дев'яносто п'ять тисяч сімдесят одна грн. 95 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Український графіт» судовий збір в розмірі 523,74 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 74 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва