Справа № 346/7477/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Калинюка О.П.

судді Васильковського В.В.

присяжних Гарата Р.М., Cтадник С.С., Фешанич У.В.

з участю: секретаря Томин О.А.

прокурора Свірідова Д.І.

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломиї судом присяжних кримінальне провадження № 1-кп/346/32/14, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19 серпня 2013 року за №12013090020000833 щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_3 Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працює, депутатом не обирався, не одруженого, на утриманців не має, раніше судимого за ч. 3 ст.185 КК України, судимість погашена,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_6 вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, а також вчинив її умисне вбивство з корисливих мотивів.

Злочини вчинено при таких обставинах.

Влітку 2013 року обвинувачений ОСОБА_6 довідався про те, що в АДРЕСА_3 проживає ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка займається позикою грошей односельчанам, та проживає сама. В зв'язку з цим він вирішив, що у неї можуть зберігатись значні суми грошей та в нього виник злочинний намір заволодіти вказаним майном. В ніч з ІНФОРМАЦІЯ_7 року обвинувачений, заздалегідь озброївшись господарським ножем, через відчинене вікно проник в житло ОСОБА_8 та з метою заволодіння її грошовими коштами вчинив розбійний напад на неї. Під час цього обвинувачений умисно наніc їй ножем численні цілеспрямовані удари в

життєво важливі ділянки тіла - грудну клітку та шию, чим спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені, різаних ран в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-зап'ясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї, синців в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон, що є небезпечними для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_8 померла на місці.

В житлі потерпілої обвинувачений заволодів її грошовими коштами в сумі близько 10 000 грн. та мобільним телефоном марки " Nokia 1280" вартістю 229,95 грн. із сім-картою оператора мобільного зв'язку "Київ Стар" вартістю 9,99 грн., всього на загальну суму 10 239,94 грн. та покинув місце вчинення злочинів.

Після цього обвинувачений, розуміючи, що через викрадений в ОСОБА_8 мобільний телефон із сім-картою його можуть викрити, викинув зазначений телефон в с. Залуччя, по вул.Шевченка, Коломийського району, недолік проживання ОСОБА_8 Викрадені грошові кошти в сумі 10 000 гривень обвинувачений не повернув, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду в зазначеному розмірі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та пояснив, що він народився в АДРЕСА_3, однак, виїхав звідти у віці 2,5 роки. З 2010 року він проживає по АДРЕСА_1 на квартирі, яку наймає у свідка ОСОБА_9 З ним обвинуваченого познайомила мати останнього. В цю квартиру він міг приходити в будь-який час. В квартирі знаходився один диван, на якому обвинувачений спав разом з господарем квартири ОСОБА_9, або окремо на «розкладушці». За квартиру він щомісячно сплачував приблизно 150 грн., а також оплачував вартість спожитих комунальних послуг. Обвинувачений також зазначив, що раніше працював таксистом у службі таксі м.Коломиї «Гетьман», будучи приватним підприємцем.

18 серпня 2013 року він протягом всього дня та ввечері перебував за вказаним місцем свого проживання. Того дня він не таксував в зв'язку з несправністю його автомобіля марки «ВАЗ-2101». Вдома він відпочивав, готувався до свята «Спаса», готував їжу своїм домашнім тваринам, за межі подвір'я не виходив, проводив час за комп'ютером. Ввечері того дня, а саме близько 18-19 год., він також розмовляв по телефону зі своєю знайомою ОСОБА_10. Близько 20-21 год. він заснув. Тому він не пам'ятає коли повернувся додому власник вказаного помешкання ОСОБА_9, який теж працює таксистом, і таксував в ту ніч. Вранці 19 серпня 2013 року обвинувачений мав намір навести порядок в своєму помешканні. Він позбирав сміття та вирішив винести його. З цією метою він вийшов з квартири, а в останній залишився ОСОБА_9, який спав. Обвинувачений зазначив, що влітку з квартири він виходив переважно в тапочках. Рухаючись в напрямку центральної частини м.Коломиї, по вул.Шухевича, обвинувачений побачив в контейнері для сміття пакет чорного кольору із взуттям спортивного стилю теж чорного кольору. На розмір взуття він тоді не звернув увагу, припускаючи, що це був 41-42 розмір. Обвинувачений взяв це взуття та повернувся до свого помешкання. Вказаний пакет він залишив на подвір'ї, не заносячи його в будинок. Під час цього обвинувачений заходив в магазин «Соломон». Час між виходом з квартири та поверненням туди складав приблизно 10-15 хв. Коли обвинувачений повернувся в квартиру, то ОСОБА_9 продовжував спати. Близько обіду останній поїхав таксувати.

Біля 15 год. того дня обвинувачений вирішив піти в парк м.Коломиї. Однак, йому там було не цікаво і він зателефонував до ОСОБА_9 та попросив його приїхати по нього до нічного клубу «Карабас-Барабас». Звідти вони поїхали до магазину «Гостинний дім», де купили продукти харчування. Близько 18 год. вони поїхали до помешкання обвинуваченого, де вживали їжу. Після цього ОСОБА_9 поїхав знову таксувати, а обвинувачений залишився вдома. Приблизно о 21 год. обвинувачений пішов в парк ім.С.Кірова, де була дискотека, враховуючи, що того дня святкувався День міста Коломиї. В парку він перебував до закінчення дискотеки.

Обвинувачений пояснив, що він має німецьку вівчарку, і можливо, від її гавкоту прокинувся вранці 20 серпня 2013 року. Прокинувшись близько 10-11 год., обвинувачений побачив в своїй квартирі двох незнайомих чоловіків міцної тілобудови, які сказали йому щоб збирався і їхав з ними. Він намагався зателефонувати, однак, вказані чоловіки вирвали в нього з рук мобільний телефон та кинули йому одяг. Коли обвинувачений одягався та взувався, то

побачив, що знайдене ним вищевказане взуття знаходиться вже в кімнаті, де він проживає. Обвинувачений зрозумів, що дане взуття занесли з подвір'я в помешкання вказані чоловіки. При цьому обвинувачений не може пояснити чому він ввечері не зачинив вхідні двері на замок, а ночував з незачиненими дверима.

Вказані особи посадили обвинуваченого в автомобіль марки «OPEL» та поїхали в напрямку м.Чернівці. Вони зупинилися на обочині поблизу току в с.Корнич Коломийського району, де стояв «джип» чорного кольору, та розмовляли з особами, які були в цьому автомобілі. Після цього особи, які затримали обвинуваченого, повезли його в Коломийський МВ УМВС, де обвинувачений зрозумів, що вони є працівниками міліції, які обвинувачували його в тому, що він вночі вбив якусь жінку, на що обвинувачений відповів, що він цього не робив, оскільки знаходився вдома. У приміщенні Коломийського МВ УМВС в обвинуваченого вилучили одяг і взуття, які він мав на собі, а взамін дали йому інші одяг і взуття.

Обвинувачений ствердив, що він не був знайомий із покійною ОСОБА_8, він ніколи не бував в її господарстві та йому не було відомо, що покійна ОСОБА_8 часто позичала людям грошові кошти. Йому також невідомо про те, що раніше мав місце випадок коли на потерпілу хтось нападав, проникнувши в її будинок. Він не пам'ятає коли востаннє до затримання бував в своєї матері в АДРЕСА_3. До затримання він бачив свою матір раніше, ніж серпень 2013 року. Він також вказав, що протокол вилучення в нього з квартири речей понятим не зачитувався, а працівники міліції лише вказали в ньому анкетні дані понятих, після чого останні підписали цей протокол та вийшли з квартири. Обвинувачений ствердив, що він не був присутній при даному вилученні.

Вилучені із даної квартири грошові кошти в сумі 920 грн. належать обвинуваченому. Щодо вилучених звідти мобільних телефонів, то обвинувачений пояснив, що деякі з них були неробочі і їх йому віддавали його знайомі, оскільки він займався ремонтом мобільних телефонів і міг деякі деталі використати для цього, а деякі з вилучених телефонів були передані в заставу клієнтами, яким він надавав послуги перевезення, і які не мали коштів щоб розрахуватися. Він ствердив, що перевозив в основному своїх постійних клієнтів і вартість цієї послуги становила не менше 100 грн.

Обвинувачений зазначив, що раніше займався підприємницькою діяльністю, торгуючи ножами. Він і на даний час вважається приватним підприємцем. Раніше він також працював в приватного підприємця ОСОБА_11, однак, звільнився звідти в 2012 році. Не маючи роботи, обвинувачений не став на облік в центр зайнятості, оскільки обвинувачений був матеріально забезпечений, адже у нього були грошові заощадження, комп'ютерна техніка та золоті вироби.

Обвинувачений ствердив, що він не перевозив клієнтів в АДРЕСА_3, оскільки до цього села «погана» дорога. Він пояснив, що не пригадує скільки разів таксував влітку 2013 року. За ремонт мобільних телефонів обвинувачений отримував незначну платню, оскільки це переважно був дрібний ремонт, наприклад, щось припаяти тощо. Особисто він переважно користувався 3-4 мобільними телефонами з різними операторами зв'язку.

Обвинувачений пояснив, що після використання власних грошових заощаджень він позичав гроші в ОСОБА_9 та в своєї знайомої ОСОБА_10 та завжди повертав їм борг. Востаннє він позичав кошти приблизно всередині 2013 року в ОСОБА_9 для придбання корму для котів.

Обвинувачений ствердив, що він курить, користуючись в зв'язку з цим запальничкою, однак, нічого не може пояснити щодо ліхтарика-запальнички, які згідно матеріалів провадження було вилучено в його помешканні. Він вважає, що акумуляторна батарея в мобільному телефоні покійної, на якій виявлено слід пальця руки обвинуваченого, була умисно вийнята з його мобільного телефону та поміщена в телефон покійної працівниками міліції. При цьому обвинувачений та його захисник вказали, що експерт, який виявив вказаний відбиток пальця руки обвинуваченого на вказаній батареї, не мав права проводити зазначену експертизу, оскільки він не має достатнього стажу роботи, адже із висновку цієї експертизи від 21.08.2013 року (т.2 а.с.115-120) вбачається, що стаж експертної роботи даного експерта складав близько одного року.

Обвинувачений та захисник просять суд присяжних звернути увагу на те, що у висновку судової імунологічної експертизи від 19.09.2013 року (т.2 а.с.50, 51) довжину взуття,

вилученого у обвинуваченого і яке визнане речовим доказом, вказано 36 см, а ширину - 10 см. Поряд з тим у висновку трасологічної експертизи від 13.09.2013 року (т.2 а.с.97-101) вказано, що в господарстві ОСОБА_8 виявлено слід взуття, який залишено вищевказаним взуттям. Однак, при цьому довжину підошви взуття вказано як 290 мм., максимальну ширину - 95 мм. Довжину сліду в цьому висновку зазначено як 26 см, а ширину - 9,0 см. Тобто, вказані висновки експертиз, на думку сторони захисту, суперечать один одному.

Також сторона захисту просить врахувати, що огляд помешкання ОСОБА_9, в якому проживав обвинувачений, проводився 20.08.2013 року з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки при його проведенні обвинувачений присутнім не був через те, що на той час вже фактично був затриманий та перебував в приміщенні Коломийського МВ УМВС. З цих підстав докази, здобуті в ході такого огляду, слід визнати недопустимими.

Обвинувачений також припускає, що вчинити вбивство ОСОБА_8 могли особа чи особи з мотивів помсти за лікарську помилку сина покійної - потерпілого ОСОБА_4, який є медичним працівником і міг помилитися, що потягнуло тяжкі наслідки для його пацієнтів.

Тому обвинувачений просить його виправдати, оскільки він вказаних злочинів не вчиняв, оскільки був достатньо матеріально забезпечений. Він також просить повернути вилучену під час досудового розслідування з помешкання обвинуваченого комп'ютерну техніку, оскільки вона належить власнику цього помешкання ОСОБА_9, а також повернути обвинуваченому безпідставно вилучене його посвідчення водія. Під час судових дебатів та останнього слова обвинувачений висловлював думку про можливість перекваліфікації інкримінованих йому злочинів на статті КК України, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини.

Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів, його винність у вчиненні даних злочинів повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показами потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що він є сином покійної ОСОБА_8, яка проживала в АДРЕСА_3, а він проживає та працює в АДРЕСА_4. Покійна протягом останніх років проживала одна. 19 серпня 2013 року він чомусь прокинувся о 05.00 год., хоча зазвичай так рано не прокидається, та о 08 год. вони з дружиною пішли до церкви.

Близько 11.50 год. коли потерпілий був на роботі, до нього на мобільний телефон зателефонувала сусідка матері ОСОБА_12 та повідомила, що в його матері проблеми зі здоров'ям і щоб він терміново приїхав до матері. По дорозі в АДРЕСА_3 потерпілому зателефонував ОСОБА_13, який теж є сусідом, та повідомив, що двері в будинок матері потерпілого зачинені, і вона чомусь не відчиняє, на що потерпілий сказав ОСОБА_13 щоб ламав вхідні двері. Приїхавши на місце, потерпілий особисто вибив двері в будинок його матері. Зайшовши туди, він побачив, що на підлозі в коридорі лежала його матір, вся залита кров'ю. Він перевірив її пульс та зрозумів, що вона мертва. В будинку він побачив розкидані речі, після чого зателефонував в міліцію та своїм братам. Потерпілий зазначив, що його мати тримала велику рогату худобу, яку продавала. Тому в неї постійно були гроші, які вона зберігала в книзі «Святе письмо». Вона також позичала гроші своїм односельчанам без отримання будь-яких процентів. Незадовго до своєї смерті ОСОБА_8 продала бика. Тому в неї на той час було близько 10 000 грн., які незадовго до її смерті бачив в неї син потерпілого. Однак, коли потерпілий 19 серпня 2013 року перевірив вказану Книгу, то грошей там не було.

Потерпілий також зазначив, що приблизно за рік до смерті його матері з її будинку було викрадено мобільний телефон. До смерті своєї матері потерпілий не був знайомий з обвинуваченим, в зв'язку з чим між ними не могло існувати неприязних відносин. Не існувало таких відносин у потерпілого і ні з ким іншим. На його думку, особа, яка вбила його матір та викрала грошові кошти, проникла в будинок через вікно, яке мало подвійне скло. Під час такого проникнення собака, який був в господарстві матері, не гавкав, що, зумовлено, на думку потерпілого, тим, що нападник знав як поводитися із собакою.

Потерпілий пояснив, що після випадку проникнення в будинок його матері та викрадення її мобільного телефону, він купив своїй матері інший телефон, який і було викрадено під час

розглядуваної події. Потерпілий ствердив, що він переконаний в тому, що вбивство його матері та викрадення її грошей вчинив саме обвинувачений. Будь-яких заходів щодо безпеки своєї матері він не вживав. Він також чітко ствердив, що в АДРЕСА_3 був нормальний телефонний зв'язок, який надавався оператором зв'язку, стартовим пакетом якого користувалась мати потерпілого.

Тому потерпілий ствердив, що він достовірно переконаний, що саме обвинувачений вчинив вбивство його матері. Потерпілий та його представник просять врахувати, що після вчинення вказаних злочинів та початку досудового розслідування обвинувачений відмовлявся давати покази, що, на їх думку, не є характерним для невинної особи, яка б у випадку підозри у вчиненні таких тяжких злочинів всіляко намагалася довести свою невинність. Потерпілий не бажає від обвинуваченого будь-якого матеріального відшкодування, однак, останній повинен відповісти за вчинене. Тому потерпілий просить призначити обвинуваченому найсуворіше покарання - у виді довічного позбавлення волі;

-показами свідка ОСОБА_9, який пояснив, що ОСОБА_6 знає особисто, оскільки останній наймав в нього квартиру АДРЕСА_1. Вони знайомі протягом 3-4 останніх років. Свідок теж проживає в цій квартирі, оскільки він протягом останніх 2-3 років припинив спільне проживання зі своєю дружиною. Свідок ствердив, що вони з обвинуваченим є таксистами. Інколи обвинувачений таксував автомобілем свідка.

18 серпня 2013 року близько 16 год. свідок поїхав таксувати. Обвинувачений в цей час залишився вдома, оскільки його автомобіль був несправний. Вранці близько 06 год. 19 серпня 2013 року свідок повернувся додому. Обвинувачений в цей час не спав, а сидів за комп'ютером. Таким чином, показами свідка ОСОБА_9 спростовуються покази обвинуваченого про те, що в ніч на 19 серпня 2013 року останній спав і не чув коли цей свідок повернувся додому. Сумніватися в правдивості показів даного свідка суд присяжних не має жодних підстав;

-показами свідка ОСОБА_13, який пояснив, що він проживає по сусідству господарства покійної ОСОБА_8 19 серпня 2013 року близько обіду він розмовляв зі своєю сусідкою ОСОБА_14 Коли до них підійшла його дружина, між ними виникла розмова про те, що худоба, яку тримала ОСОБА_8, ревла і стояла в стайні, її ніхто не вивів пасти. Вони разом підійшли до будинку ОСОБА_8 і через відхилене вікно, скло в якому не було розбите, побачили, що обстановка в будинку порушена. Він зателефонував до сина покійної - потерпілого і повідомив про вказані обставини. Коли син прибув на місце, то він виламав вхідні двері і вони побачили, що ОСОБА_8 лежала в коридорі нежива. Свідок також пояснив, що за життя ОСОБА_8 утримувала кілька голів великої рогатої худоби та свиней;

-показами свідка ОСОБА_15, яка пояснила, що на свято «Спаса» в 2013 році близько обіду вона дізналася, що її односельчанка ОСОБА_8 порізана та вбита. Свідок також зазначила, що за життя покійна позичала односельчанам гроші, оскільки вона продавала худобу. Вона нікому не відмовляла, коли мала можливість позичити кошти;

-показами свідка ОСОБА_16, який пояснив, що покійна ОСОБА_8 була його сусідкою та хресною мамою. Вранці в понеділок 19.08.2013 року свідок їхав в м.Коломию та бачив біля будинку ОСОБА_8 свою дружину, яка вдома повідомила свідка, що його хресну вбито. Свідок ствердив, що покійна часто позичала односельчанам гроші, і він особисто в неї теж їх позичав;

-даними протоколу огляду місця події від 19.08.2013 року та фототаблицями до нього , згідно яких огляд проводився за місцем виявлення трупа ОСОБА_8 в АДРЕСА_3. Під час огляду в одній з кімнат будинку виявлено частково відчинену віконну раму, а на підвіконнику - пляму бурого кольору розміром 50х10 мм. Під час огляду трупа ОСОБА_8 на ньому виявлено футболку синього кольору, інший одяг відсутній. На задній поверхні футболки наявні 7 пошкоджень тканини з рівними краями, тканина

в ділянці деяких пошкоджень просочена речовиною бурого кольору, схожою на кров. Трупне заклякання добре виражене у всіх досліджуваних групах м'язів. На відкритих ділянках тіла, лівій бічній та задній поверхнях шиї виявлено 10 ран розмірами 1х0,1см. На шкірі верхніх та нижніх кінцівок наявні нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров. На плитці попереду та позаду трупа наявна речовина бурого кольору. Під час цього огляду з місця події вилучено, крім іншого, частини запальнички та картонний футляр від ножа (т.1, а.с.17-49);

-оглянутими в судовому засіданні речовими доказами - зазначеними футболкою синього кольору, на якій засохла кров, та яка має численні пошкодження тканини, та паперовим футляром від ножа;

-даними додаткового протоколу огляду місця події (трупа) ОСОБА_8 від 20.08.2013 року та фототаблицями до нього, згідно яких на вказаному трупі виявлено наступні ушкодження: на боковій поверхні правого плеча наявна рана розміром 3,5х0,4 см; на тильній поверхні правої китиці - рана 2х0,3 см; в ділянці зап'ястя - 2 рани розміром 3,5х0,4 см та 0,5х0,3 см; в ділянці правої ключиці - рана 2,1х0,3 см; в потиличній ділянці зліва - рани розмірами 6,5х1,5 см, 0,9х0,3 см, 2,2х0,3 см, 1,9х0,3 см, 0,8х0,2 см; в ділянці правої лопатки - 4 рани розмірами 2,1х0,3 см, 2,4х0,3 см, 1,9х0,3 см, 2,1х0,4 см; в ділянці правої ключиці на задній поверхні - рана 1,4х0,3 см; в ділянці лівої лопатки - 2 рани розміром 1,5х0,3 см та 1,4х0,4 см. Всі рани на задній поверхні грудної клітки проникають в грудну клітку, краї ран рівні, один край гострий, інший - П-подібний. На боковій поверхні правого стегна виявлено синець подовгуватої форми розміром 3,6х2,2 см, а на задній поверхні лівого стегна в середній третині - синець розміром 5,9х4,3 см. На правій щоці наявна рана розміром 1,3х0,4 см, на правій вушній раковині - рана 2,2х0,3 см, в правій завушній ділянці - рана 1,9х0,3 см, на боковій поверхні шиї справа 2 рани розміром 1,7х0,3 та 1,8х0,2 см. Всі рани аналогічного характеру. На боковій поверхні шиї зліва 2 рани розміром 1х0,1 та 0,9х0,1 см. На правій щоці синець 4х2,1 см.; на спині в області правої легені 2 рани розмірами 2,4х0,5 см та 3,5х0,5 см (т.1, а.с.57-61);

-даними висновку експерта №148 від 20.08.- 18.09.2013 року, згідно якого смерть ОСОБА_8 настала від масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка розвилась внаслідок проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені. На трупі ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: проникаючі колото-різані рани грудної клітки з ушкодженням правої легені, різані рани в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-зап'ясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї, синці в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон, що є небезпечними для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Різані рани в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-зап'ясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Синці в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження спричинені плоским колючо-ріжучим предметом, який має обушок та лезо, можливо, ножем, а також дією тупих твердих предметів. Враховуючи кількість тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 нанесено не менше 26-ти ударів, а тих, що спричинили смерть - не менше 2-х ударів (т.2, а.с.8-11);

-даними протоколу огляду місця події від 20.08.2013 року та фототаблицями до нього, згідно яких огляд помешкання ОСОБА_9, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживав ОСОБА_6, проводився за участю понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та в присутності власника цього житла ОСОБА_9 Під час огляду виявлено та вилучено: вінчестер -1 шт., ножі -14 шт., 2 ноутбуки, гаманець -1 шт., гроші -30 грн.; гроші 890 грн., мобільні телефони - 4 шт.; сім-карти - 11 шт., системний блок - 1 шт., взуття - 2 шт., перстень із металу жовтого кольору - 1 шт., футболка - 1 шт., запальничка - 1 шт., спортивні штани чорного кольору, дві пари гумових тапок (т.1, а.с.63-75);

-даними висновку експерта №548 від 13.09.2013 року та ілюстрацією №5, згідно якого слід взуття розмірами 90х260 мм, вилучений при огляді 19.08.2013 року о 12.30 год. за адресою: АДРЕСА_3 за фактом вбивства ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, що знаходиться на відрізку дактилоплівки, придатний для ідентифікації взуття, яким він залишений. Даний слід залишений взуттям спортивного типу (легке взуття типу мокасин, тенісні туфлі і т.д.) на суцільній підошві, у якого проміжна частина має підйом. Вказаний слід залишений підошвою напівчеревика на ліву ногу з пари взуття, вилученого у ОСОБА_6 (т.2, а.с.97-102) ;

-оглянутим речовим доказом - взуттям, яке досліджувалося в даному висновку експерта і обвинувачений в судовому засіданні ствердив, що найбільш ймовірно, що це взуття є тим, яке він знайшов на смітнику.

Вищевказані доводи сторони захисту про те, що у цьому висновку та у висновку судової імунологічної експертизи від 19.09.2013 року (т.2 а.с.50, 51) вказані різні розміри досліджуваного взуття, суд присяжних не вважає такими, що спростовують ці висновки. Так, якщо б припустити помилки експертів при зазначенні розмірів підошви вказаного взуття, то у цих висновках наявні фотоматеріали із його зображенням, які ідентичні між собою. Отже, в обох висновках досліджувалося одне і те ж взуття, належність якого обвинуваченому фактично ним визнано;

-даними висновку експерта №652 від 16.10.2013 року, згідно якого пластмасовий уламок синього кольору розмірами 11,9 х 13,2 мм, товщиною 2,5 мм, що вилучений під час проведення огляду місця події по факту виявлення трупа ОСОБА_8 по АДРЕСА_3, та частина ліхтарика-запальнички, що вилучена в м. Коломия, вул.Винниченка, до розділення становили одне ціле - корпус ліхтарика-запальнички. Решти вилучених уламків не мають спільних ліній розділення, але як деталі могли бути частинами одного комплексного цілого - запальнички-ліхтарика (т.2 а.с.107-110);

-оглянутими в судовому засіданні речовими доказами - вказаними запальничкою-ліхтариком та її уламками;

-даними протоколу огляду місця події від 20.08.2013 року та фототаблицями до нього, згідно яких огляд проводився в с.Залуччя Коломийського району. В цьому селі на відстані 7,2 м від краю проїзної частини дороги знаходиться електроопора №37д Л-подібної форми. При дальшому огляді на відстані 6,1 м від вищевказаної електроопори в напрямку центру с.Залуччя та на відстані 1,3 м. від правого краю проїзної частини дороги виявлено та вилучений мобільний телефон марки "Nokia" із корпусом чорного кольору (т.1 а.с.51-54);

-оглянутим в судовому засіданні речовим доказом - вказаним мобільним телефоном, який належав померлій ОСОБА_8;

-даними висновку експерта №194 від 21.08.2013 року, згідно якого на поверхні акумуляторної батареї телефону марки "NOKIA", який вилучено 20.08.2013 року по вул.. Шевченка в с.Залуччя Коломийського району, є слід пальця руки максимальними розмірами 19х11 мм, придатний для ідентифікації особи. Вказаний слід залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.115-120);

-роз'ясненнями експерта ОСОБА_19, який пояснив, що в зв'язку з перебуванням мобільного телефону в траві на відкритому середовищі під впливом вологи та пилюки могли стертися сліди, наявні на корпусі телефону. Оскільки акумуляторна батарея була закрита задньою кришкою мобільного телефону, то вказані фактори на слід на цій батареї не вплинули;

Поряд з тим суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_10 про те, що вона протягом 17-19 серпня 2013 року постійно по мобільному телефону спілкувалася з обвинуваченим, який є її приятелем, та просила його знайти в мережі Інтернет, контактні дані щоб викликати працівників міліції, які б припинили неправомірну поведінку її чоловіка. Вказані покази дані

свідком з метою довести те, що обвинувачений нібито в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_7 року не міг знаходитися в АДРЕСА_3, оскільки там немає мобільного зв'язку і якщо б він там знаходився, то вона до нього не могла б додзвонитися. Оскільки ввечері ІНФОРМАЦІЯ_7 року та ввечері цієї доби надходили виклики на мобільний телефон обвинуваченого, який інколи відповідав них, то свідок намагається довести суду, що в зв'язку з цим обвинувачений не міг перебувати в АДРЕСА_3, а знаходився весь час вдома та спав вночі. Однак, ці покази спростовуються показами самого обвинуваченого, який чітко ствердив, що ввечері 19 серпня 2013 року він перебував на дискотеці в міському парку ім.С.Кірова. Не заслуговують на увагу покази цього свідка про те, що в АДРЕСА_3 відсутній мобільний зв'язок, оскільки в покійної ОСОБА_8 був мобільний телефон і потерпілий ствердив, що саме по мобільному телефону він постійно зв'язувався зі своєю матір'ю і будь-яких технічних перешкод в цьому не було. Крім того, суд вважає, що свідок ОСОБА_10 фізично не могла через мобільний телефон прослідкувати місце знаходження обвинуваченого в той чи інший час, адже мобільний телефон дозволяє зв'язуватися в будь-якому місці. Крім того, те, що обвинувачений в ніч на 19 серпня 2013 року не відповідав на телефонні дзвінки свідка, жодним чином не свідчить, що обвинувачений знаходився в м.Коломиї і не міг вчинити інкриміновані злочини. Тому суд вважає вказані покази свідка ОСОБА_10 надуманими і даними з метою уникнення обвинуваченим відповідальності за вчинене.

Щодо доводів сторони захисту, що огляд помешкання ОСОБА_9, в якому проживав обвинувачений, проводився 20.08.2013 року з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки при його проведенні обвинувачений присутнім не був через те, що на той час фактично був затриманий та перебував в приміщенні Коломийського МВ УМВС, то суд присяжних враховує, що в матеріалах провадження відсутні будь-які дані щодо зауважень чи скарг обвинуваченого чи його захисника з приводу неправомірного затримання чи недостовірної вказівки в протоколі про затримання від 21.08.2013 року дати чи часу затримання. В судовому засіданні ні обвинувачений, ні захисник теж не представили будь-яких відомостей щодо незгоди із затриманням.

А тому сумніватися в достовірності внесених в цей протокол відомостей суд не має жодних підстав.

Відповідно до правил частин 2 та 3 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження.

З наведених законодавчих положень випливає, що при огляді житла обов'яковою є участь не менше двох понятих, а присутність підозрюваного відповідно до положень ч.6 ст.223 КПК України є обов'язковою лише у разі проведення слідчої (розшукової) дії за умов, що цю дію ініційовано підозрюваним.

Як вбачається із зазначеного протоколу огляду місця події він проводився з участю двох понятих та в присутності власника цього житла ОСОБА_9

За таких обставин незапрошення слідчим підозрюваного до участі в огляді зазначеного помешкання, суд не вважає грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства при проведенні вказаної слідчої дії, внаслідок чого суд визнає допустимими докази, отримані при її проведенні.

Поряд з тим, суд присяжних вбачає за необхідне звернути увагу прокурора Івано-Франківської області на необґрунтоване незабезпечення слідчим під час проведення вказаного огляду присутності підозрюваного ОСОБА_6, який проживав в помешканні, де проводився огляд, під час якого було вилучено належні підозрюваному речі, а також враховуючи тяжкість інкримінованих йому злочинів.

Не заслуговують на увагу твердження обвинуваченого та його захисника про те, що експерт ОСОБА_19, який виявив на акумуляторній батареї мобільного телефону потерпілої ОСОБА_8 слід пальця руки, не мав права, враховуючи його нетривалий стаж експертної роботи, проводити дану дактилоскопічну експертизу, оскільки Законом України «Про судову експертизу» не передбачено особливих вимог щодо стажу роботи експерта для проведення вказаної експертизи.

Суд також враховує, що обвинувачений, вважаючи себе невинним у вчиненні інкримінованих злочинів, відмовся від дачі показів під час досудового розслідування, що не є характерним для невинної особи. Крім того, суд враховує непослідовну позицію обвинуваченого, який протягом судового розгляду заперечував свою причетність до інкримінованих злочинів, а в судовому засіданні 12.05.2014 року зазначив про можливість перекваліфікації його дій на статті КК України, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини, оскільки, на його думку, смерть потерпілої настала не в момент заподіяння ножових поранень, а пізніше. Також обвинувачений неодноразово намагався переконати суд, що інкриміновані злочини вчинені з помсти потерпілому ОСОБА_4 Вказана позиція та поведінка обвинуваченого теж не є властива особі, яка вважає себе невинною.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

При цьому суд враховує дані акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №192 від 30.10.2013 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє ознаки дисоціального розладу особистості, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.с.168-170).

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, оскільки він вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, а також вчинив її умисне вбивство з корисливих мотивів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд вважає, що згідно ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаними в ст.67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку, а також вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю, враховуючи велику кількість тілесних ушкоджень від ножових поранень, завданих потерпілій.

При призначенні покарання суд також враховує думку потерпілого, який наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.

Тому суд вважає, що при відсутності обставин, що пом'якшують покарання, наявності кількох обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням особи винного, який негативно характеризується за місцем проживання (т.3 а.с.131), раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисний тяжкий злочин (т.3, а.с.133), обвинуваченому слід призначити покарання, пов'язане з його ізоляцією від суспільства. Поряд з тим, враховуючи, що обвинувачений вчинив вказані злочини у віці 28 років, який є наближеним до молодого віку, суд присяжних вважає, що призначення покарання у виді довічного позбавлення волі буде надто суворим. А тому суд присяжних вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки необхідним і достатнім та виправлення обвинуваченого та

попередження нових злочинів буде саме такий вид покарання.

До набрання вироком законної обраний запобіжний захід слід залишити без змін.

З обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення судових експертиз, які складають 8 209,30 грн. (т.2, а.с.49, 55, 62, 68, 75, 81, 87, 96, 106, 114, 124, 131, 144).

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до правил ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.370, 373, 374, 391 КПК України, суд присяжних,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, і призначити йому покарання:

- за п.6 ч.2 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з конфіскацією майна;

- за ч.4 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 (десять ) років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених основних покарань остаточне покарання ОСОБА_6 визначити у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття ОСОБА_6 остаточного покарання рахувати з 21 серпня 2013 року з 11 год. 40 хв. з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази:

- слід від взуття, що перекопійований на дактилоплівку, дві частини від запальнички, 18 слідів відбитків пальців рук, змив речовини бурого кольору з-під трупа, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_6, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_8, змиви з рук ОСОБА_8, мікрооб'єкти з рук трупа ОСОБА_8, які поміщені в один загальний пакет, який опечатано біркою з пояснювальними написами; пара чоловічих туфель, виготовлених з матеріалу схожого на шкіру чорного кольору з написом "НАОВА НАОВА Fashion Shoes", футболку з тканини синього кольору з дефектами у вигляді наскрізних пошкоджень, знищити після набрання вироком законної сили;

- мобільний телефон марки "Nokia 1280" чорного та сірого кольорів, сім-карту оператора мобільного зв'язку "Київ Стар", картонну коробку синього кольору, в якій було придбано вказаний мобільний телефон, пластикову карту оператора мобільного зв'язку "Київ Стар", в якій розміщувалась сім-карта, фіскальний чек на даний мобільний телефон та стартовий пакет, зошит та блокнот повернути потерпілому ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили;

- DVD-R диск білого кольору із написом "Verbatim" із змістом відеозапису огляду місця події від 19.08.2013 року, CD-R диск сірого кольору із написом "MAXITECH" із додатком

до висновку комп'ютерно-технічної експертизи №09/26-167 від 05.09.2013 року, три CD-R диски із написами" МТС-122", "Київ Стар - 121", "Астеліт №120" із вмістом роздруківок телефонних з'єднань залишити у матеріалах кримінального провадження;

-пару чоловічих туфель чорного кольору, виготовлених з матеріалу, схожого на шкіру, з написом "НАОВА НАОВА Fashion Shoes", повернути засудженому ОСОБА_6 після набрання вироком законної сили;

-14 (чотирнадцять) ножів, гаманець, грошові кошти в сумі 920 гривень, вилучені з помешкання, де проживав ОСОБА_6, конфіскувати.

-жорсткий диск пам'яті від комп'ютера, два ноутбуки, мобільний телефон марки "Nokia" номер ІМЕІ НОМЕР_1, мобільний телефон марки "Nokia" номер ІМЕІ НОМЕР_2, мобільний телефон марки "Аlcatel" номер ІМЕІ НОМЕР_3, мобільний телефон марки "Самсунг", номер ІМЕІ НОМЕР_4, одинадцять сім-карт операторів зв'язку, системний блок до комп'ютера, дві пари взуття, один перстень, одну футболку, одну запальничку, одні спортивні штани, дві пари гумових тапок, телефон марки "Nokia" номер ІМЕІ НОМЕР_5 з сім-картою оператора "Лайф" (Астеліт), телефон марки "Nokia" номер ІМЕІ НОМЕР_6 з сім-картою оператора "Київстар", телефон марки "Самсунг" номер ІМЕІ НОМЕР_7, штани чоловічі класичного пошиву сірого кольору, футболку жовтого кольору, туфлі чорного кольору, повернути їх законним володільцям, якщо вони відмінні від засудженого ОСОБА_6, в іншому разі - конфіскувати.

Роз'яснити ОСОБА_6 та ОСОБА_9 положення ч.10 ст.100 КПК України про те, що спір про належність речей, що підлягають поверненню, зокрема, комп'ютерної техніки, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави 8 209 (вісім тисяч двісті дев'ять) гривень 30 копійок витрат за проведення судових експертиз.

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом тридцяти діб з дня отримання копії вироку.

Головуючий - суддя Калинюк О. П.

Суддя: Васильковський В.В.

Присяжні: Гарат Р.М.

Стадник С.С.

Фешанич У.В.