КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2014 р. Справа№ 910/24125/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Коноваленко Є.Д., дов. від 08.01.2014 №196-16/КР,

від відповідача Маковій В.Г., дов. від 24.12.2013 №673,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 (підписане 17.03.2014)

у справі №910/24125/13 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідан"

про стягнення 55980,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідан" (далі - відповідач) про стягнення 55980,00 грн відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки між сторонами договір на виконанні робіт від 14.12.2010 №50/12-10 не укладався, відповідачем роботи не виконувались, то останній має повернути 55980,00 грн авансового платежу як безпідставно отримані кошти. Договір на виконання робіт від 15.12.2010 №51/12-10 також не укладався та не виконувався відповідачем.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 05.05.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 14.04.2014) позивачу та відповідачу - 16.04.2014, долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 розгляд справи відкладено до 04.06.2014.

28.05.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав додаткові письмові пояснення.

04.06.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав письмові пояснення, відповідач - заперечення на апеляційну скаргу та пояснення.

У судовому засіданні 04.06.2014 позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.12.2010 №1113 позивачу доручено до 16.12.2010 здійснити заходи щодо монтажу обладнання для святкового новорічного оформлення вулиць в центральній частині міста Києва та укласти відповідні договори з підрядними організаціями.

14.12.2010 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №247 на суму 55980,00 грн з призначенням платежу "аванс на придбання матеріалів згідно договору підряду від 14.12.2010 №50/12-10".

Позивач 15.12.2010 здійснив перерахування 55980,00 грн авансу на придбання матеріалів згідно договору підряду від 14.12.2010 №50/12-10, що підтверджується платіжним дорученням №70 та банківською випискою з рахунку позивача.

Однак, як зазначає позивача, сторони договір не уклали та підрядні роботи з монтажу обладнання для святкового новорічного оформлення вулиць в центральній частині міста Києва відповідач не виконав, в результаті чого позивач 19.11.2013 звернувся до ТОВ Фірма "Ерідан" з вимогою від 18.11.2013 №196-16550/КР, в якій просив повернути 55980,00 грн авансу, оскільки договір підряду не укладено в зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо його істотних умов, а роботи відповідачем не виконувались.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем відповіді на претензію чи виконання її вимоги.

21.02.2014 позивач направив відповідачу лист №196-2151/КР, в якому повідомив, що в зв'язку з скрутним фінансовим становищем не залучав будь-які підрядні організації до виконання робіт з монтажу обладнання для святкового новорічного оформлення вулиць в центральній частині міста Києва; протягом 2010 року КП "Київреклама" не здійснював закупівлю освітлювального чи іншого обладнання для оформлення святковою ілюмінацією майдану Незалежності та вул. Хрещатик.

Відповідач, в якості заперечення позовних вимог, надав суду непідписані сторонами та без печаток бланки:

договору на виконання робіт від 14.12.2010 №50/12-10 (предмет - монтаж святкової ілюмінації), додатку №1 до договору, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за грудень 2010 року та акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 99495,60 грн;

договору на виконання робіт від 15.12.2010 №51/12-10 (предмет - проведення електричної перевірки та налаштування комплексу святкової ілюмінації), додатку №1 до договору, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) б/д та акт б/н, б/д приймання виконаних будівельних робіт на суму 76983,60 грн.

Відповідач зазначає, що між сторонами укладено договір підряду у спрощений спосіб та стверджує про виконання підрядних робіт з монтажу обладнання для святкового новорічного оформлення вулиць в центральній частині міста Києва, проведення електричної перевірки та налаштування комплексу святкової ілюмінації.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову з підстав доведеності обставин вчинення відповідачем дій, направлених на укладення договору підряду, а позивачем не доведено факту набуття відповідачем грошових коштів без достатньої правової підстави, оскільки перерахування 55980,00 грн здійснено в якості попередньої оплати за договором від 14.12.2010 №50/12-10.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

За правовою природою договірні відносини, що, за наявності достатніх доказів, могли б існувати між сторонами на підставі договору підряду.

У частині 1 ст. 837 ЦК України вказано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, договір підряду є консенсуальним, двостороннім та оплатним.

Загалом ст. 837 ЦК України не містить спеціального регулювання форми договору підряду, проте цей договір може бути укладений відповідно до загальних вимог про форму (ст.ст.205-209 ЦК України).

Так, договори підряду між юридичними особами укладаються у письмовій формі (ч.1 ст.208 ЦК України).

В оглядовому листі від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 Вищий господарський суд України допускає укладання договору підряду у спрощений спосіб шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (п.1).

Однак, як вже було зазначено вище, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.12.2010 №1113 позивачу доручено укласти з підрядниками договори виконання робіт з монтажу обладнання для святкового новорічного оформлення вулиць в центральній частині міста Києва.

Таким чином, в даному випадку, між сторонами не могло бути укладено договору підряду у спрощений спосіб, оскільки роботи з монтажу обладнання для святкового новорічного оформлення вулиць мали здійснюватись на виконання доручення органу місцевого самоврядування.

Крім того, надані відповідачем копії бланків договорів від 14.12.2010 №50/12-10, від 15.12.2010 №51/12-10, додатків до них, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 99495,60 грн та 76983,60 грн не містять підписів сторін та відтисків печаток, зокрема, і підпису уповноваженого представника відповідача.

Доказів надсилання або надання позивачу проектів договорів від 14.12.2010 №50/12-10 та від 15.12.2010 №51/12-10 відповідачем суду не надано, будь-які листи, телеграми та/або повідомлення, які б стосувались укладення договорів підряду, в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем також не надано доказів на підтвердження виконання робіт, як того вимагає ч.4 ст. 882 ЦК України, а також використання 55980,00 грн попередньої оплати на придбання матеріалів.

Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт на суму 99495,60 грн та 76983,60 грн не підписані сторонами, докази їх направлення або надання позивачу відсутні.

Тобто, з матеріалів справи не вбачається підстав отримання відповідачем 55980,00 грн авансу, на що були використані зазначені кошти, а також не підтверджується факт виконання відповідачем робіт, складання та надання замовнику актів здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідачем у суді першої інстанції було заявлено клопотання про виклик свідків, які б могли підтвердити факт виконання відповідачем робіт за договором, однак рішення суду щодо форми укладення договору не може ґрунтуватись на свідченнях свідків (ч. 1 ст.218 ЦК України).

Позивач заперечує виконання відповідачем підрядних робіт та вимагає повернення попередньої оплати в сумі 55980,00 грн як безпідставно отриманої.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали (п.1 листа Верховного Суду України від 01.07.2013).

Приписи ст. 1212 ЦК України (повернення безпідставно набутого майна) застосовуються лише за умови набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутності для цього правових підстав або якщо такі відпали (п.7 листа Вищого господарського суду України від 24.04.2013 01-06/757/2013).

Оскільки, як було встановлено судом апеляційної інстанції, договір підряду між сторонами не укладався, то у відповідача не було достатніх правових підстав для отримання 55980,00 грн, а факт відсутності доказів використання авансу та/або виконання підрядних робіт в подальшому виключає можливість збереження таких коштів відповідачем, що має своїм наслідком повернення 55980,00 грн позивачу як кошти, отримані без достатньої правової підстави.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про укладення між сторонами договору підряду у спрощений спосіб та про існування правових підстав отримання та збереження відповідачем 55980,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду України від 12.03.2014 у даній справі підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у справі №910/24125/13 скасувати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ерідан" (02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд.3, код 19494950) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, вул. Боричів узвіз, буд.8, код 26199714) 55980 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 1720 (тисячу сімсот двадцять) грн 50 коп. судового збору за подання позовної заяви та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/24125/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій