ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Справа № 5011-50/9028-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Удовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

перевіривши матеріали касаційної скарги на ухвалу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор" Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року

у справі№ 5011-50/9028-2012

господарського суду за заявоюміста Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "Вомтех"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор"

провизнання банкрутом

За участю представників сторін: ПАТ "Дельта Банк" Савінського К.В.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа №5011-50/9028-2012 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року (Колегія суддів - Доманська М.Л. - головуючий; Гарник Л.Л.; Пантелієнко В.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у справі № 5011-50/9028-2012 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 у справі № 5011-50/9028-2012 в частині кредиторських вимог ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" - без змін.

Не погодившись із наведеною ухвалою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор" звернулось до Вищого господарського суду України зі скаргою, у якій просить скасувати наведену ухвалу та направити справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду для перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2014 року, в частині кредиторських вимог ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" у даній справі, за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши присутніх представників сторін та учасників провадження у справі, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у справі № 5011-50/9028-2012, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 14.03.2013 року у справі №5011-50/9028-2012 визнано кредиторські вимоги у даній справі: Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на суму 36459,56 грн., з яких 36063,64 грн. - вимоги третьої черги, 395,92 грн. - вимоги шостої черги; Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на суму 21029,57 грн., з яких 19560,66 грн. - вимоги третьої черги, 1 468,91 грн. - вимоги шостої черги; Державної податкової інспекції у Обухівському районі м. Києва на суму 542,98грн. - вимоги третьої черги; Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на суму 1 249,94грн. - вимоги другої черги; Приватного підприємства "ДРРМЗ" на суму 262847,76 грн. - вимоги четвертої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Рубіж" на суму 129233,42 грн. - вимоги четвертої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" на суму 759451,02 грн. - вимоги четвертої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Вомтех" на суму 15879908,00 грн. - вимоги четвертої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросіті" на суму 1762139,00 грн., з яких 1073,00 грн. - вимоги першої черги, 1761066,00грн. - вимоги четвертої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "АККО Інтернешнл" на суму 12 348 838,00грн. - вимоги четвертої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОР" на суму 2 856 400,00грн. - вимоги четвертої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Барей Інвест" на суму 12782040,95 грн.; ОСОБА_8 на суму 5924306,50 грн. - вимоги четвертої черги; ОСОБА_9 на суму 2915410,50 грн. - вимоги четвертої черги; ОСОБА_10 на суму 405 767,50 грн. - вимоги четвертої черги; ОСОБА_11 на суму 1225642,45 грн., з яких 1073,00 грн. - вимоги першої черги, 1 224 569,45грн. - вимоги четвертої черги; ОСОБА_12 на суму 1829157,85 грн., з яких 1073,00грн. - вимоги першої черги, 1 828 084,85грн. - вимоги четвертої черги; ОСОБА_13 на суму 1 236 649,00грн. - вимоги четвертої черги; Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на суму 107 148 152,06грн., з яких 100 780 000,03 грн. - вимоги першої черги, 5 124596,99 грн. - вимоги четвертої черги, 1 243 555,04грн. - вимоги шостої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" на суму 2706592,00 грн., з яких 1 913 184,73грн. - вимоги четвертої черги, 793 407,27грн. - вимоги шостої черги та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у даній справі, ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 14.03.2013 року у справі № 5011-50/9028-2012 скасовано частково, визнано кредиторські вимоги ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" в наступній черговості: 195 146,65 грн. - в четверту чергу; 813 860,10 грн. - в шосту чергу.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що спірні відносини сторін у справі № 5011-50/9028-2012 виникли із договору лізингу від 08.02.2008 №КL080108, який з 23.09.2011 був розірваний, а предмет лізингу (Кран баштовий Linder-Comansa Crane 10LС40 (40,6 м) 2008 року випуску, серійний номер 15569) був повернутий до ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" за невиплачений лізинговий платіж за користування предметом лізингу (несплачені лізингові платежі та відсотки 1 896 969,44 грн., пеня 1 870 527,73 грн.).

Зазначена обставина підтверджувалась Виконавчим написом нотаріуса ОСОБА_14 від 14.05.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №661, в якому вказано, що предмет фінансового Лізингу, переданий у користування,... підлягає поверненню... за невиплачений Лізинговий платіж...". Також в зазначеному виконавчому написі нотаріуса було вказано, що вартість предмета лізингу складає 1 697 585,05 грн. Факт передачі предмета Лізингу до ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" підтверджується Постановою ДВС Соломянського районного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2012 року реєстраційний номер виконавчого провадження 32954881.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2013 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року, в частині визнання Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" з грошовими вимогами на суму 107 148 152,06 грн., з яких 100 780 000,03 грн. - вимоги першої черги, 5 124 596,99 грн. - вимоги четвертої черги, 1 243 555,04грн. - вимоги шостої черги, скасовано, справу №5011-50/9028-2012 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва, в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Сведбанк".

ТОВ "Науково-виробничий центр "ТОР" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою від 06.03.2014 року № 16/06-03 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у даній справі, у якій просить переглянути її в частині кредиторських вимог ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ".

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної вище постанови у відповідній частині обґрунтована наявністю рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року у справі № 5011-55/13221-2012, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було задоволено повністю. Про прийняття наведеного рішення суду апеляційної інстанції не було відомо, у зв'язку з чим той не мав процесуальної можливості надати правову оцінку фактам, встановленим цим рішенням. Щ

Заявник вважає наведену обставину у справі № 5011-50/9028-2012 нововиявленою та істотною, яка не була і не могла бути йому відома на час розгляду цієї справи.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року у справі №5011-55/13221-2012, в якому, як вважає заявник, встановлені факти, на які він посилається, як на нововиявлені обставини, не набрало законної сили, з огляду на те, що воно оскаржене ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" до Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із такими висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.12.2012 року № 3 зазначено, що ст. 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з п.п. 2 - 5 ч. 2 ст. 112 ГПК України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Як уже зазначалось, заявник, як на підставу про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційної інстанції, посилався на встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року у справі № 5011-55/13221-2012 істотні для даної справи обставини (п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України), а саме, виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, які не були і не могли бути відомі на час розгляду даної справи.

Частиною 5 статті 85 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про передчасність поданої заяви, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року у справі №5011-55/13221-2012, в якому, як вважає заявник, встановлені факти, на які він посилається, як на нововиявлені обставини, не набрало законної сили, з огляду на те, що воно оскаржене ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" до Київського апеляційного господарського суду.

Як встановив у оскаржуваній ухвалі апеляційний господарський суд, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2014 року у справі № 5011-55/13221-2012 апеляційну скаргу ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" на рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року у справі № 5011-55/13221-2012 було прийнято до провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 15.04.2014 року, що підтверджується дослідженою у судовому засіданні 08.04.2014 та долученою до матеріалів справи копією вказаної ухвали, роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень, про що зазначено в протоколі судового засідання 08.04.2014 року.

Отже, враховуючи обставини, на які заявник посилався, як на нововиявлені, слід погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що неможливо вважати такі обставини встановленими до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року у справі № 5011-55/13221-2012, неможливо надати відповідну оцінку цим обставинам, як нововиявленим, оскільки на даний час відсутній встановлений судовим рішенням, яке б набрало законної сили, факт того, що виконавчий напис, вчинений нотаріусом ОСОБА_14 від 14.05.2012, зареєстрований в реєстрі за №661, є таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами слід враховувати особливості процесуальної форми зазначеного перегляду.

Зокрема, у п. 8.3 зазначеної постанови роз'яснено, що ГПК України не надає господарському суду права повертати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд вважає, що таких обставин немає. У цих випадках, з'ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви в порядку ст. 114 ГПК України відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення судового рішення без змін.

За таких обставин та з огляду на наведені приписи процесуального законодавства, яке регулює питання перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, суд касаційної інстанції вважає правомірним висновок Київського апеляційного господарського суду, що викладений в ухвалі від 08.04.2014 року у даній справі про те, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у даній справі, в частині кредиторських вимог ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ", слід залишити без змін, а заяву ТОВ "Науково-виробничий центр "ТОР" - без задоволення.

З урахуванням вищезазначеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року у справі №5011-50/9028-2012 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук