УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Богдана В.В.

суддів Чумак Н.О., Шевченко Н.О.

при секретарі Євтодій К.С.

за участю прокурора Буйленкової І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянула 03 червня 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України,

з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого:

14.12.2009 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської

області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на

5 років 10 днів. Звільнений 21.05.2013 року на підставі ст. 81 КК України ухвалою

Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області умовно-достроково на

невідбутий строк - 1 рік 5 місяців 13 днів,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, суд частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2009 року, та остаточно визначив покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 27 вересня 2013 року приблизно о 05-30 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, де розпивав спиртні напої разом з власником квартири ОСОБА_4, в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій намір, що раптово виник, на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, переслідуючи корисливу мету, скориставшись відсутністю ОСОБА_3, в присутності ОСОБА_4 відключив від мережі електропостачання та відкрито викрав ноутбук "Lenovo" вартістю 4 999 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_3

В апеляційних скаргах:

Обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуваний вирок як незаконний, а в обґрунтування посилається на слідуюче.

На думку апелянта, звинувачення його у грабунку сфальсифіковано, оскільки ноутбук потерпілого він взяв на тимчасове користування у присутності ОСОБА_4, та припускав повернути після зустрічі з потерпілим.

Обвинувачення побудовано на показах свідків, які вони були змушені давати під тиском міліції, тому їх слід визнати недопустимими, та змінити міру запобіжного заходу на більш м'яку.

На думку апелянта суд необгрунтовано відмовив у закритті кримінального провадження за примиренням з потерпілим.

У вироку невірно вказане місце злочину.

Суд не ознайомив обвинуваченого з технічним записом судового засідання.

Захисник засудженого, адвокат ОСОБА_2, просить оскаржуваний вирок скасувати, у зв'язку з відсутністю в діях підзахисного складу злочину.

На думку апеллянта, слід дослідити докази, та виходити з того, що підзахисний взяв ноутбук, власником якого був ОСОБА_3, з дозволу ОСОБА_4, в квартирі якого знаходився цей ноутбук, для цього повторно допитати в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який заперечував проти апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 404 КПК України суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та підтверджуються дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав, та пояснив, що 26.09.2013 року близько 03.00 години ранку, разом з ОСОБА_5, завітали до ОСОБА_4, де втрьох на кухні вживали спиртні напої.

В ході розмови дізнався, що в квартирі знаходиться ОСОБА_3, який тимчасово проживав у ОСОБА_4 Збираючись додому, у відсутності потерпілого, нібито з дозволу ОСОБА_4, взяв ноутбук ОСОБА_3, залишивши його у сусідів з обіцянкою повернути ввечері. Цього ж дня був затриманий працівниками міліції, та видав ноутбук, який був повернутий потерпілому.

Між тим, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що в вересні 2013 року, після сварки з жінкою, тимчасово проживав у знайомого ОСОБА_4 за АДРЕСА_2

26.09.2013 року в кафе зустріли незнайомого йому ОСОБА_1, разом з яким вживали спиртні напої, а потім розійшлися по домівкам.

Десь о 04.00 годині ранку до ОСОБА_4 прийшли ОСОБА_1, який проник в квартиру через вікно, та ОСОБА_5, які в кухні продовжили вживати алкогольні напої, а він залишився відпочивати в кімнаті.

Приблизно через годину побачив п'яного ОСОБА_1 з ножем в руках, що погрожував на його адресу, та кричав: "Де він, я його поріжу". Після чого він одягнувся та пішов на роботу. Зателефонувавши ОСОБА_4, довідався, що ОСОБА_1 без дозволу забрав його ноутбук, який зберігався в квартирі.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 27.09.2013 року приблизно о 04-00 годині ранку до нього завітали знайомі ОСОБА_1, який проник через вікно, та ОСОБА_5, з якими на кухні він став вживати спиртні напої, в той час як ОСОБА_3 відпочивав в кімнаті.

Коли о 05 год. 30 хв. ОСОБА_3 пішов на роботу, то обвинувачений побачивши в квартирі ноутбук потерпілого, виявив бажання його забрати, незважаючи на його категоричні заперечення.

Втім обвинувачений на це не зважив, та побажав, щоб власник ноутбука йому зателефонував, про що він повідомив ОСОБА_3

ОСОБА_5 засвідчив суду, що 27.09.2013 року приблизно о 04-00 годині ранку разом зі ОСОБА_1 прийшли до ОСОБА_4, де втрьох вживали спиртні напої.

Коли вони почали збиратись додому, ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_4 ноутбук, який був у кімнаті, запевнивши, що поверне його ввечері, а ОСОБА_4 здається не заперечував проти цього.

Вина ОСОБА_1 підтверджується також протоколом огляду від 27 вересня 2013 року, згідно якого оглянутий ноутбук "Lenovo" чорного кольору модель № 20202, s/n CB 2273048, p/n 59382130, який забрав ОСОБА_1, а потім він був повернутий працівниками міліції власнику ОСОБА_3

На думку колегії суддів, ноутбук вартістю 4 999 грн. незаконно вибув із власності потерпілого шляхом відкритого викрадення.

Із протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 21.10.2013 року: «ОСОБА_3 знаю добре в обличчя приблизно 5 років, але відносин з ним ніколи не підтримував»;

«Після того, як ОСОБА_3 втік з квартири … я проходив через кімнату, побачив на обідньому столі ноутбк «Lenovo», який був увімкнений в розетку, я запитав у ОСОБА_4, чий це комп'ютер. ОСОБА_4 відповів, що ноутбук належить ОСОБА_3. Я вирішив забрати ноутбук. Я сказав, що забираю собі ноутбук…»;

«ОСОБА_4 дозволу на розпорядження ноутбуком мені не давав» (т. 1 а.к.п. 81-82).

Обставини пограбування, вчиненого ОСОБА_1, підтверджуються також протоколом одночасного допиту від 23.10.2014 року (т. 1 а.к.п. 96-97) підозрюваного ОСОБА_1, свідка ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_3

Так, свідок та потерпілий в присутності захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_6, підтвердили, що обвинувачений без будь-яких законних підстав та дозволу власника, забрав ноутбук, незважаючи на заборону ОСОБА_4, в квартирі якого він знаходився. Потерпілий уточнив, що обвинуваченого знав тільки в обличчя, та відносин з ним не підтримував.

З показів ОСОБА_4: «… о 5 годині ранку, коли ОСОБА_3 зібрав свої речі та пішов на роботу, в квартирі залишились я та ОСОБА_1, ми вживали спиртні напої. ОСОБА_1 побачив на столі в кімнаті ввімкнений до мережі ноутбук та запитав у мене: «Чий це ноутбук?». Я відповів, що ноутбук належить ОСОБА_3. ОСОБА_7 сказав: «Я забираю ноутбук, хай ОСОБА_3 мене знайде». Я казав, щоб не чіпав ноутбук, але той не реагував, вимкнув його від мережі та забрав з собою…».

Характерно, що і обвинувачений під час одночасного допиту не заперечував, що без дозволу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забрав з квартири знайомого ОСОБА_4 ноутбук, який залишив у сусідів.

Слід зважити, що обвинувачений о 04.00 годині ранку, без запрошення, через вікно на першому поверсі, фактично увірвався в квартиру, де знаходились ОСОБА_4 та потерпілий, поводив себе агресивно, погрожував потерпілому, який був вимушений піти з квартири.

З огляду на покази ОСОБА_4, інваліда ІІ-ї групи (т. 1 а.к.п. 47), він був змушений впустити п'яного ОСОБА_1 в квартиру, щоб той не пошкодив вікно.

У своїй письмовій заяві, зареєстрованій у відділку міліції 27.09.2013 року, потерпілий ОСОБА_3 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомого, який викрав його ноутбук вартістю 5 100 грн. (т. 1 а.к.п. 21-22).

На думку колегії суддів, обставини викрадення чужого майна, до яких вдався обвинувачений, є нічим іншим як одним із способів пограбування, а його посилання на нібито особисті відносини з потерпілим, та пов'язані з цим самоуправні дії, повернення викраденого майна власнику, що на думку ОСОБА_1 виключає кримінальну відповідальність, є безпідставними.

Згідно протоколу огляду від 27.09.2014 року, місцем події є квартира № 2, яка розташована на першому поверсі дев'ятиповерхового будинку на АДРЕСА_2 (т. 1 а.к.п. 26-27), що не заперечує в своїх показах обвинувачений.

Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_1 від 04.02.2014 року, він повністю ознайомився з матеріалами кримінального провадження, і скарг не має (т. 1 а.к.п. 203), а також з аудіозаписом технічної фіксації судового засідання (т. 2 а.к.п. 53).

При визначенні виду і розміру покарання обвинуваченому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин по кримінальному провадженню.

На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Тому клопотання обвинуваченого про заміну запобіжного заходу на більш м'який, не може бути задоволено.

Неповноти, суттєвих порушень в ході судового розгляду вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для скасування або зміни вироку, перевіркою матеріалів кримінального провадження не виявлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника, адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2014 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області:

Крим. провадження № 11-кп/774/245/к/14 Головуючий суддя І-ї інстанції Прихожанов О.В.

Категорія ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач - суддя Богдан В.В.