АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 609/401/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Ковтунович О.В.
Провадження № 22-ц/789/655/14 Доповідач - Хома М.В.
Категорія - 27
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Хоми М.В.
суддів - Демковича Ю. Й., Загорського О. О.,
при секретарі - Танцюра О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту в сумі 2 301,00 грн., посилаючись на те, що 01.12.2011 року із відповідачкою було укладено кредитний договір №003-19011-011211. Відповідно до даного договору банк надає відповідачу кредит щляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії. Відповідно до п.1.3 кредитного договору банк відкриває кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3 400 грн. Станом на 15.01.2014 року за відповідачем по укладеному кредитному договору рахується заборгованість на загальну суму 2 301,00 грн., де 34 грн.- тіло кредиту, 482,00 грн. - прострочене тіло кредиту, 1785 грн. - заборгованість за комісіями.
Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2014 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 34 грн., та судові витрати в сумі 243,60грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить рішення суду змінити, та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Вважає помилковим висновок суду щодо належного виконання умов кредитного договору відповідачкою, оскільки останній платіж відповідачка здійснила 11.10.2012 року у розмірі 2 890,00 грн. після чого залишилась непогашеною заборгованість у розмірі 34 грн., та відповідно до умов договору продовжувалось нарахування плати за обслуговування кредитного залишку. Також відсутність даних про повідомлення відповідачки про наявність заборгованості за кредитним договором та відсутність даних про направлення претензій не може бути достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості за комісіями та простроченого тіла кредиту, суд виходив з того, що відповідачка виконувала належним чином умови кредитного договору щодо своєчасного повернення основної суми кредиту та сплати відсотків, а про наявність заборгованості в сумі 34 грн. відповідачку ніхто не інформував, та зі сторони банку претензій про погашення заборгованості їй не надходило.
З таким висновком погоджується і колегія суддів зважаючи на наступні обставини.
Судом встановлено, що 01.12.2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-19011-011211.
Відповідно до п.2 кредитного договору № 003-19011-011211 карткового рахунку фізичної особи від 01 грудня 2011 року, позивач надав відповідачу овердрафт для проведення операцій з використанням платіжних карток понад суми залишку на картковому рахунку позичальника за НОМЕР_1 по платіжній картці.
Згідно заяви ліміт овердрафту встановлений в сумі 3 400 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 05.12.2011 року ОСОБА_1 зняла готівку у сумі 3400 грн., після чого, починаючи з 18.01.2012 року щомісячно сплачувала кошти в рахунок погашення заборгованості. Останній платіж нею здійснено 11.10.2012 року у сумі 2890 грн.
З пояснень ОСОБА_1 в суді першої інстанції вбачається, що у жовтні 2012 року вона звернулась до відділення ПАТ "Дельта Банк" з метою повного погашення кредиту, відповідальний працівник пояснив їй, що для цього їй необхідно оплатити суму 2 780 грн. Вона оплатила всю суму кредиту, названу працівником банку, та дану кредитну лінію було закрито, однак через два роки ПАТ "Дельта Банк" пред'явив їй претензію про несплату тіла кредиту у сумі 34 грн., на яке нараховано комісію у сумі 1785 грн., та прострочене тіло кредиту.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на те, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо сплати основної суми заборгованості та відсотків згідно кредитного договору виконувала належним чином, отримавши в банку кошти у сумі 3400 грн. повернула 4923 грн., з яких 3736 грн. - по сплаті кредиту, та 1190 грн. - по сплаті комісії та інших нарахувань, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому судом правомірно стягнуто лише тіло кредиту у сумі 34 грн., а в стягненні решти нарахованих банком коштів, а саме комісій та простроченого тіла кредиту - відмовлено.
Доводи апелянта про те, що судом неправомірно відмовлено у стягненні 482 грн. простроченого тіла кредиту, що становить суму несплачених відповідачем страхових платежів відповідно до умов договору страхування, колегія суддів вважає безпідставними. У позовній заяві та доданих до неї документах немає жодного посилання на договір страхування. З долученого до апеляційної скарги договору страхування, а саме п.3.17 вбачається, що у разі несплати чергового страхового платежу протягом 2 місяців після настання дати, що зазначена у п.3.14, та в розмірі, що зазначений у п.3.11 цього договору, цей договір вважається таким, що достроково припинив свою дію. Оскільки ОСОБА_1 не вносила кошти, передбачені договором страхування, тому він припинив свою дію. Заборгованість по сплаті чергових страхових платежів може бути стягнута лише у випадку здійснення страхової виплати (п.318). Оскільки страхова виплата не здійснювалась, підстави для стягнення заборгованості по сплаті чергових страхових платежів відсутні.
Посилання апелянта на недотримання відповідачкою Правил, колегія суддів до уваги не приймає, так як у матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 при укладенні договору на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, була ознайомлена з будь-якими іншими умовами, крім тих, що викладені у самому договорі. При цьому посилання у п.5 укладеного між сторонами договору на те, що з підписанням цього договору клієнт засвідчує, що він ознайомлений з Правилами та погоджується вважати їх обов"язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі цього договору, не можуть бути взяті до уваги, оскільки примірник Правил з підписом ОСОБА_1 відсутній, не зрозуміло, які саме Правила доводилися відповідачці, чи зрозуміла вона їх зміст.
Крім цього, колегія суддів також приймає до уваги, що згідно п5.5 укладеного між сторонами договору, клієнт (ОСОБА_1) надала згоду на передачу банком інформації про стан заборгованості клієнта за цим договором, шляхом відправлення банком текстового повідомлення в електронному вигляді на момент мобільного телефону клієнта, котрий зазначений в анкеті клієнта, що оформлена під час укладання цього договору та засобами поштового зв"язку або іншими засобами. Однак, банк недобросовісно виконав дану умову договору, жодним чином не повідомляв ОСОБА_1 про наявність будь-якої заборгованості, а 16 місяців продовжував нараховувати комісію у сумі по 119 грн. щомісячно.
Інших доводів апелянта колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони належним чином не обґрунтовані, висновків суду не спростовують і не можуть слугувати підставою для скасування рішення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - відхилити.
Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома