255/14619/13-ц
№ 2/255/3137/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
16 травня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Пруднікової Г.М.,
при секретарі - Чайці Ю.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстратор Люкс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості по заробітній платі, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстратор Люкс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Реєстратор люкс»» було зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.10.1996 року. Через зміну організаційно-правової форми на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 21.04.2009 року засновниками товариства є: громадянин України ОСОБА_2, громадянин України ОСОБА_3 та громадянка України ОСОБА_4.
Згідно до статуту Товариства вищим його органом є загальні збори та до їх компетенції входить обрання і відкликання директора Товариства.
Протоколом Загальних зборів учасників Товариства №1/2009 від 03.11.2009 року директором Товариства було обрано ОСОБА_1
10.06.2013 року директором Товариства було написано та відправлено листа про скликання позачергових зборів Товариства 17.07.2013 року, де в порядку денного було зазначено питання про звільнення директора, але Загальні збори так і не відбулись.
02.07.2013 року позивачкою була складена заява про звільнення згідно ст. 38 КЗпП України, яка була засвідчена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 Копію заяви було направлено кур'єрскою доставкою всім засновникам Товариства.
17.07.2013 року позивачкою була складена заява про складання повноважень директора Товариства, яка була засвідчена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 Копія заяви також було направлено цінним листом всім засновникам Товариства.
18.07.2013 року також копію заяви було направлено цінним листом до податкової інспекції, Управління Пенсійного фонду та управляння державної реєстрації.
Крім того 31.07.2013 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька було написано листа, в якому позивачці було відмовлено у внесенні змін до відомостей про юридичну особу та зазначено, що внесення змін здійснюється тільки після подання заповненої картки форми № 4 та рішення вищого органу управління юридичної особи.
Таким чином наявність відомостей про позивачку ОСОБА_1, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ті фізичних осіб-підприємців, як про керівника ТОВ «Реєстратор Люкс» заважає в повній мірі вважати її трудові відносини з відповідачами припиненими через те, що такі відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ті фізичних осіб-підприємців вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою доки до них не внесено відповідних змін.
Крім того, позивачка зазначає в позові про існування заборгованості по виплаті заробітної плати, яка складає 12 737,67 грн. Так, штатним розписом від 05.01.2013 року її посадовий оклад становив 3000 грн. З 01.02.2013 року заробітна плата директору не нараховувалася та не надходила до сплати. Також, компенсація за невикористану відпустку за періоди роботи з 26.10.2009 по 25.10.2010 роки складає 24 дн., за період роботи з 26.10.2010 по 25.10.2011 роки складає 24 дн., за період роботи з 26.10.2011 по 25.10.2012 роки складає -24 дн., за період роботи з 26.10.2012 по 17.07.2013 роки складає - 16 дн., а усього - 88дн. Таким чином, загальна сума, яка належить до виплати, як компенсація за невикористану відпустку, позивачці складає 7027,92 грн.
До теперішнього часу заборгованість по заробітній платі сплачена не була. А тому відповідно до приписів ст.117 КЗпПУ Товариство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Просить суд розірвати трудовий договір, визнати її повноваження, як директора припиненими та зобов'язати відповідачів внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька та стягнути заборгованість по заробітній платі та розрахунку при звільненні у сумі 313889, 97 грн.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи. Але в супереч приписів ст. 77 ЦПК України не виконали свій обов'язок, щодо повідомлення суду про причини неявки в судове засідання. Тому на підставі абз. 4, абз. 5 ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були повідомлені про слухання справи, не сповістили суд про причини своєї відсутності. Заперечень суду не надали.
Суд, вислухавши позивачку, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Реєстратор люкс»» було зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.10.1996 року. Через зміну організаційно-правової форми на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 21.04.2009 року засновниками товариства є: громадянин України ОСОБА_2, громадянин України ОСОБА_3 та громадянка України ОСОБА_4.
Згідно до статуту Товариства вищим його органом є загальні збори та до їх компетенції входить обрання і відкликання директора Товариства.
Протоколом Загальних зборів учасників Товариства №1/2009 від 03.11.2009 року директором Товариства було обрано ОСОБА_1
10.06.2013 року директором Товариства було написано та відправлено листа про скликання позачергових зборів Товариства 17.07.2013 року, де в порядку денного було зазначено питання про звільнення директора, але Загальні збори так і не відбулись (а.с. 6).
02.07.2013 року позивачкою була складена заява про звільнення згідно ст. 38 КЗпП України, яка була засвідчена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 Копію заяви було направлено кур'єрскою доставкою всім засновникам Товариства (а.с. 6, 7, 9, 10).
17.07.2013 року позивачкою була складена заява про складання повноважень директора Товариства, яка була засвідчена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 Копія заяви також було направлено цінним листом всім засновникам Товариства (а.с. 11-13).
18.07.2013 року також копію заяви було направлено цінним листом до податкової інспекції, Управління Пенсійного фонду та управляння державної реєстрації (а.с. 14, 15).
Так, суд приходить до висновку, що відповідачами не виконано жодних дій спрямованих на виконання приписів ст. 38 КЗпП України.
Крім того 31.07.2013 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька було написано листа, в якому позивачці було відмовлено у внесенні змін до відомостей про юридичну особу та зазначено, що внесення змін здійснюється тільки після подання заповненої картки форми № 4 та рішення вищого органу управління юридичної особи.
Таким чином наявність відомостей про позивачку ОСОБА_1, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ті фізичних осіб-підприємців, як про керівника ТОВ «Реєстратор Люкс» заважає в повній мірі вважати її трудові відносини з відповідачами припиненими через те, що такі відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ті фізичних осіб-підприємців вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою доки до них не внесено відповідних змін.
Суд погоджується с твердженнями позивачки щодо незаконного використання її особистих даних та відомостей, як керівника вищезазначеного зазначеного Товариства.
Згідно зі ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Власник, відповідно до ст. 47 КЗпП України, або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином обов'язок по виплаті компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про виплату такої компенсації.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Отже судом встановлено, що в день звільнення позивачки з роботи (з 17.07.2013 року), в порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач не провів з нею повного розрахунку, а саме не компенсував не використані 88 днів щорічної відпустки. Крім того ОСОБА_1 відповідачами не було письмово повідомлено про нарахування сум належних їй при звільненні.
З огляду на зазначене, суд, приходить до висновку, що в діях відповідача вбачається недобросовісне ставлення до судового процесу та наявність його вини в затримці повного розрахунку з позивачкою.
До теперішнього часу заборгованість по заробітній платі сплачена не була. А тому відповідно до приписів ст.117 КЗпПУ Товариство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 12737,67 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 7027,92 грн. та середнього заробітку, за час затримки розрахунку, а саме:
середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 23049,12 грн. за період з 17.07.2013 року по 16.05.2014 року складає 209 дн. Ч 110,28 грн. середньоденна заробітна плата, відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати.
Враховуючи наведене, та беручи до уваги усі докази які надані позивачкою та приєднані до матеріалів справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання трудового договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Реєстратор Люкс» з 17.07.2013 року, визнання повноважень директора ОСОБА_1 припиненими та зобов'язання відповідачів внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька. Стосовно стягнення з ТОВ «Реєстратор Люкс» заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, суд приходить до висновку про задоволення в повному обсязі у сумі 19765,59 грн., щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 23049,12 грн.
Крім того, з ТОВ «Реєстратор Люкс» в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 428,15 грн.
На підставі ст. 43 Конституції України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, п. 20 Пленуму Верховного Суду України N 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213-215, 224 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстратор Люкс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.
Розірвати трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Реєстратор Люкс» з 17.07.2013 року.
Визнання повноважень директора ОСОБА_1 припиненими.
Зобов'язати відповідачів внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька.
Стягнути з ТОВ «Реєстратор Люкс» заборгованість по заробітній платі у розмірі 12737,67 грн. та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 7027,92 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23049,12 грн. а всього 42814 (сорок дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 71 коп.
Стягнути з ТОВ «Реєстратор Люкс» на користь держави судові витрати у сумі 428,15 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька Г.М. Пруднікова