У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 січня 2006 року, якою

         ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, передано під нагляд батьків, а кримінальну справу щодо нього на підставі ст. 7-3 КПК України провадженням закрито.

         В апеляційному порядку справа не переглядалась.

         Як зазначено у постанові суду, 7 листопада 2005 року неповнолітній ОСОБА_1. за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2. 1995 року народження проникли у будинок ОСОБА_3., що поАДРЕСА_1, та викрали ордена і медалі потерпілого на суму 528 грн. 43 коп.

         У касаційному поданні прокурор просить скасувати постанову суду у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що  судом не було встановлено тривалість заходів виховного характеру, як це передбачено ч. 3 ст. 105 КК України. Зазначає, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не є суб'єктами злочину і їх дії не можуть бути визнані як вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 . є особою, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки, передбачені ч. 3 ст. 185  КК України, за кваліфікуючими ознаками - із проникненням у житло та за попередньою змовою групою осіб

Однак, скоєння суспільно небезпечного діяння особою, яка не досягла на час вчинення злочину законом віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, свідчить про відсутність суб'єкта злочину, а отже, про відсутність складу злочину, внаслідок чого виключається і її кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Оскільки ОСОБА_1 . не є суб'єктом інкримінованого йому злочину, така кваліфікуюча ознака як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб не може інкримінуватися йому, а отже, підлягає виключенню із судового рішення.

Що стосується доводів касаційного подання, про те що судом не встановлено терміну передачі неповнолітнього ОСОБА_1. під нагляд батьків, то це питання може бути вирішено судом, який постановив рішення, в порядку ст. 409 КПК України.

          Керуючись  ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.

         Постанову Шаргородського районного суду Вінницької області  від 18 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити із постанови суду вказівку про вчинення ним злочину за попередньою змовою групою осіб.

Рекомендувати суду першої інстанції, в порядку ст. 409 КПК України,  встановити тривалість заходів виховного характеру.

судді:

         Верещак В.М.                      Лавренюк М.Ю.              Мороз М.А.