У х в а л а

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

за участю прокурора         Сорокіної О. А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 січня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Черкаської області на вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

Вироком Чигиринського районного суду від 25 квітня 2006 року

                    ОСОБА_1,

 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця м. Чигирина Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 Чигиринського району Черкаської області, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

-    за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1. за сукупністю злочинів остаточно призначено 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1. покладені обов'язки  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання та роботи.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця м. Олександрія Кіровоградської   області, жителя АДРЕСА_1 Чигиринського району Черкаської області, раніше не судимого,

засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2. покладені обов'язки  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання та роботи.

У апеляційному порядку вирок щодо засуджених не переглядався.

Як визнав суд, ОСОБА_1. за попередньою змовою із ОСОБА_2. взимку 2005 року незаконно придбали та зберігали з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс (маріхуану) у висушеному подрібненому виді. Реалізуючі свій умисел, 14 та 16 грудня 2005 року вони незаконно збули громадянину ОСОБА_3. загалом 66 грамів цього наркотичного засобу за 230 грн. Решту - 150 грамів вони продовжували незаконно зберігати з метою збуту, а 7, 8 грамів ОСОБА_1. зберігав для власного вживання, тобто без мети збуту. 16 грудня 2005 року зазначений наркотичний засіб працівниками міліції було виявлено та вилучено у засуджених.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на те, що суд, прийнявши рішення про звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням, в порушення вимог ст. 77 КК України призначив їм додаткове покарання у виді конфіскації всього належного їм майна, просить вирок змінити - виключити застосування до ОСОБА_1. та ОСОБА_2. цього додаткового покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Сорокіної на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає  задоволенню з наступних підстав.

У ст. 77 КК України законодавець передбачив перелік, який є вичерпний, видів додаткових покарань, які можуть застосовуватися до засудженої особи у разі звільнення її від основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Конфіскація майна як додаткове покарання у цьому переліку не значиться, а тому суд не міг до засуджених, яких звільнив від основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, застосовувати додаткове покарання навіть за умови, якщо санкцією ч. 2 ст.307 КК України передбачено конфіскацію майна як обов'язкове додаткове покарання.

Отже, за таких обставин касаційне подання прокурора є обґрунтованим.

         Колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 398 КПК України змінити вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання та виключити застосування до засуджених додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

касаційне подання заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у частині призначеного покарання змінити, виключити застосування до них додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Судді:      

Присяжнюк Т.І.                       Синявський О.Г.                 Глос Л.Ф.