Єдиний унікальний номер 234/16016/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2937/2014

Єдиний унікальний номер 234/16016/13ц

Номер провадження 22ц/775/2937/14

Категорія 34

Головуючий у 1-ій інстанції: Чернобай А.О.

Доповідач: Груіцька Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Лоленко А.В.,

суддів: Груіцької Л.О., Солодовник О.Ф.

при секретарі: Козак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 6 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,

В С Т А Н О В И В:

05.12.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 6 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином задоволено.

Не погодившись з рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 6 лютого 2014 року Приватне акціонерне товариство «Український Страховий Дім» подало апеляційну скаргу. Просило рішення суду скасувати та постановити нове. В підтвердження своїх вимог зазначає що оскільки подія відбулась 06.05.2013 року, а ОСОБА_3 з повідомленням про настання події до Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» звернувся лише 07.06.2013 року, та ніяких поважних причин суду пропуску встановленого законом строку не надав, то шкода повинна відшкодовуватися тим, хто завдав шкоди, а саме відповідачем ОСОБА_3 Крім того, апелянт посилається на те, що витрати на лікування позивач не підтвердив, а надані їм чеки, які суд узяв до уваги, усього на 4026 грн. 15 коп., а задовольнив суд збитки з лікування на суму 5067 грн. 85 коп.

Судом першої інстанції встановлено наступне:

06 травня 2013 року приблизно о 16 год. 50 хв. ОСОБА_3 керував автомобілем «Honda HRV», державний номер НОМЕР_2 та рухався по вул. Целінна у м. Слов'янську. В цей же час на зустріч рухався мотоцикл ІЖ, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 В якості пасажира з позивачем була дружина позивача ОСОБА_6 та його сестра ОСОБА_7 Здійснюючи обгін, ОСОБА_3 порушив п. 14.2 в ПДР України та здійснив зіткнення з мотоциклом, яким керував ОСОБА_2. Внаслідок ДТП дружина позивача загинула, а сестра отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вироком Краматорського міського суду ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України. Згідно мотивувальної частини вироку суду від 10.10.2013 року встановлено, що ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ст.. 286 ч. 2 КК України та у наслідок дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку експерта № 713 від 12.08.2013 року ОСОБА_2 були спричиненні ушкодження середньої тяжкості. (а.с. 14)

ОСОБА_3 застрахував свою цивільну відповідальність в ПАТ «Український Страховий Дім». Відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Український Страховий Дім». (а.с. 11) Згідно даного поліса за шкоду, заподіяну життю і здоров'я ліміт відповідальності на одного потерпілого складає 100 000 грн.

Згідно квитанцій, наданих позивачем до матеріалів справи, вбачається, що на придбання ліків було витрачено суму у розмірі 5068 грн. 54 коп., що підтверджується копіями чеків (а.с. 3 - 10) також йому спричинена моральна шкода та він переніс фізичну біль та страждання, а також страждання, пов'язанні з втратою здоров'я.

Позивачем надані листки лікарських призначень на хворого ОСОБА_2 (а.с. 51-52, 55-58).

Як вбачається із виписного епікризу № 3502 ОСОБА_2 з 06.05.2013 року знаходився у травматологічному відділені м. Слов'янськ та з 07.05.2013 року переведений на лікування по місцю проживанню у травматологічне відділення м. Краматорську, де проходив лікування до 17.05.2013 року та виписаний для подальшого лікування в опікове відділення. З 17.05.2013 року по 14.06.2013 року лікувався в опіковому відділенні (а.с. 52 - 54)

Вислухавши суддю-доповідача, представника Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України у кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

- шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;

- шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

- шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

- моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

- шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст..32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , страховик або МТСБУ не відшкодовує:

32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування";

32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

32.7. шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;

32.8. шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

32.9. шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою;

32.10. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю водія забезпеченого транспортного засобу

, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, цивільно - правова відповідальність якої застрахована за договором).

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Статтєю 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 5067 грн. 85 коп., які позивач затратив на придбання ліків й які доведені у суді письмовими доказами, а саме фіскальними чеками/ а.с. 3-10/, та листками лікарських призначень/ а.с. 51-52,55-58/, що відповідає положенням ст.. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» де йдеться про те, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. З цих підстав апеляція в цій частині не заслуговує на увагу.

Стягуючи з Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_2 мораль ну шкоду у сумі 253 грн. 39 коп., суд першої інстанції правильно послався на норми матеріального права та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки ці вимоги ґрунтуються на законі.

Не заслуговують на увагу й посилання апелянта у тій частині, що ОСОБА_3 занадто пізно надав повідомлення про настання страхового випадку й звернувся до них 7 червня 2013 року, а подія сталася 6 травня 2013 року з тих підстав, що порушення ОСОБА_3 строків звернення з повідомленням про настання страхового випадку не перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, про що не заперечував у суді представник страховика, а закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.

Крім того, умовами статті 32 Закону передбачено випадки, коли шкода не відшкодовується, та умовами статті 37 Закону передбачено підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, серед яких не зазначено підстави у зв'язку із невиконанням страхувальником обов'язку повідомити страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта у частині того, що витрати на лікування позивач не підтвердив, а надані їм чеки, які суд узяв до уваги, усього на 4026 грн. 15 коп., бо як вбачається з матеріалів справи позивач надав обґрунтовані докази зі збитків з лікування на суму 5067 грн. 85 коп.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення відповідає цим вимогам.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Розглядаючи справу суд першої інстанції дотримався зазначених норм матеріального та процесуального законодавства, з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив докази, яким дав належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та правильних висновків суду не спростовують, то підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу позивача апеляційний суд відхиляє, а рішення суду першої інстанції - залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 303 -315 ЦПК України, апеляційний суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 6 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: