У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Тітова Ю.Г.,
суддів: Лященко Н.П., Пшонки М.П.,
Прокопчука Ю.В., Костенка А.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання
в с т а н о в и л а:
У грудні 2002 року комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа” звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у відповідності до “Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 (втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів N 630 від 21 липня 2005) ОСОБА_1. та ОСОБА_2. постачається теплоенергія, скарг на якість послуг з постачання від них не надходило. Проте відповідачі своєчасно не проводять оплату наданих їм послуг, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 909 грн. 59 коп. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив про задоволення позовних вимог.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 4 листопада 2003 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 4 листопада 2003 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області виходила з того, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального і процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Проте мотиви скасування рішення суду й направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, покладені в основу ухвали суду апеляційної інстанції, суперечать нормам процесуального права.
Так, ст. 307 ЦПК України 1963 року (яка діяла на час постановлення оскаржуваного судового рішення) передбачає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справа розглянута неповноважним суддею; рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання; суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 ЦПК України (1963 року) суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які, на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувалися з порушенням встановленого ЦПК України (1963 року) порядку.
У порушення вимог ст. ст. 301, 307 ЦПК України 1963 року апеляційний суд безпідставно направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, ухилившись тим самим від процесуальних обов'язків, які покладені на нього Законом при перегляді судових рішень.
За таких обставин колегія суддів Судової палати вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не може залишатися в силі й підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2004 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.Г. Тітов
судді: Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка
А.В. Костенко