15 січня 2007 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 1 лютого 2006 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 червня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 28 червня 2002 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача, вона отримала тілесні ушкодження, втратила 30% працездатності, була визнана інвалідом 3 групи, була змушена лікуватись, чим їй заподіяна матеріальна та моральна шкода. Позивачка просила стягнути 6596 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 35000 грн. за заподіяну моральну шкоду.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 1 лютого 2006 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки             5330 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. за заподіяну моральну шкоду, а всього 25330 грн.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20 червня 2006 року рішення суду першої інстанції змінено і загальну суму відшкодування шкоди визначено в           20330 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить задовольнити її вимоги про відшкодування моральної шкоди у межах заявленої суми в 35000 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та її поясненням.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої позивачка отримала тілесні ушкодження, чим їй заподіяна матеріальна та моральна шкода, сталась з вини відповідача; розмір відшкодування судом визначено відповідно до наданих доказів, встановлених фактів та обставин справи.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом           ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 1 лютого 2006 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 червня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін