22-ц/775/835/2014(м)
263/2133/14-ц
Головуючий у 1-й інстанції Кулик С.В.
Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 50
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
02 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Песоцької Л.І.
суддів - Сороки Г.П., Гаврилової Г.Л.,
при секретарі - Костомановій А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2014 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
07 березня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 900грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 20.06.2012 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини не надає.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 600грн. щомісяця на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 07.03.2014 року і до повноліття дитини, з індексацією розміру аліментів відповідно до закону.
Рішення в розмірі місячного платежу аліментів піддано негайному виконанню.
Також стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, відповідач ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, в апеляційній скарзі просить змінити рішення в частині визначення розміру аліментів, а саме стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 400грн. щомісячно на утримання дитини.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, який доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, змінити рішення в частині визначення розміру аліментів та стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання дитини у розмірі 400грн. щомісяця, заперечення позивачки ОСОБА_2, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я і матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 4) інших обставин, що мають значення. Розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадку, якщо розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платникам або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю ОСОБА_2 та знаходиться на її утримані. З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виходячи з того, що відповідач не працює, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 600грн. щомісяця, починаючи з 07.03.2014 року і до повноліття дитини.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись, оскільки вони випливають з обставин справи та відповідають вимогам наведених норм права.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд не з'ясував та не врахував, що він знаходиться у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою, яка перебуває у стані вагітності, не працює, не має регулярного заробітку, перебуває на обліку в центрі занятості населення, він також має нерегулярний дохід, тому має обмежені фінансові можливості, колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається зі справи, що позивачка, заявляючи вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, в розмірі 900грн., в своїй позовній заяві посилалась на наявність у відповідача нерегулярного заробітку та не надання ним у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини. При цьому, суду надала довідку про наявність у дитини захворювання (а.с.10), просила розглянути справу у її відсутності (а.с.15).
Зі справи також вбачається, що відповідач у судове засідання в суд першої інстанції не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.13). При цьому, в своїй заяві зазначив, що він згоден сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 350грн., але ніяких обставин щодо свого сімейного стану, доходів в заяві не навів та жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надав, будь-яких клопотань по витребуванню доказів суду також не заявляв. В апеляційному суді відповідач не навів ніяких поважних причин не подання таких доказів суду першої інстанції, тому відповідно до вимог ст.303 ЦПК України у апеляційного суду відсутні підстави для дослідження нових доказів, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції.
За таких обставин, розглядаючи справу відповідно до вимог ст.11 ЦПК України в межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням визначеного у встановленому законом порядку з 01.01.2014 року розміру прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років у розмірі 1286грн., враховуючи стан здоров'я дитини та наявність нерегулярного доходу у відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про часткове задоволення позову та визначив розмір аліментів, що підлягають стягненню, у розмірі 600грн. щомісячно.
Та обставина, що дружина відповідача перебуває у стані вагітності не може бути підставою для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру аліментів, оскільки згідно копії долученої до апеляційної скарги трудової книжки вона перебуває на обліку в центрі занятості та отримує матеріальну допомогу по безробіттю з 13.03.2014 року (а.с.27-29). Сам відповідач в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що його дружина має нерегулярний дохід, він є працездатним, заробляє підробітками, також матеріальну допомогу надають батьки дружини. Згідно копії трудової книжки відповідача, він звільнений з роботи 06.12.2013 року за згодою сторін по п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.30-31). З урахуванням наведеного передбачених законом підстав для зменшення визначеного судом розміру аліментів на неповнолітню дитину колегія суддів не вбачає.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування чи зміни рішення суду, у справі не встановлено.
З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та в межах доводів апеляційного оскарження, на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає, що рішення суду як таке, що відповідає обставинам справи та вимогам закону, підлягає залишенню без зміни, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Песоцька Л.І.
Судді : Сорока Г.П.
Гаврилова Г.Л.