02.06.2014

227/499/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 червня 2014 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО- судді Тітової Т.А.

Суддів Здоровиці О.В., Хандуріна В.В.

При секретарі Михайловській Т.П.

За участю прокурора Ленкевич І.В.

Захисника ОСОБА_1

Потерпілої ОСОБА_2

Обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

Уродженця м. Красноперекопськ АР Крим, громадянина України, військовозобов»язаного, з неповною середньою освітою, холостого , офіційно не працевлаштованого, без реєстрації, тимчасово проживав в АДРЕСА_1, не судимого в силу ст.. 89 КК України, тримається під вартою з 10 листопада 2013 року,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Горностаївка Ленінського району АР Крим, громадянина України, військовозобов»язаного, з неповною середньою освітою, холостого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, тимчасово проживав в АДРЕСА_3, судимого: 1) 6 лютого 2002 року Керченським міським судом АР Крим за ст.. 186 ч.2,69 КК України до 2 років позбавлення волі ; 2) 16 січня 2004 року Ленінським районним судом АР Крим за ст.. ст.. 152 ч. 1, 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі ; 3) 19 квітня 2011 року тим же судом за ст.. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням на 2 роки, постановою того ж суду від 28 листопада 2011 року скасовано звільнення від покарання та направлений для відбування покарання, звільнений за відбуттям покарання 12 березня 2013 року, тримається під вартою з 10 листопада 2013 року,

Обох у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 187 ч. 3 КК України,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_3 і ОСОБА_4, який неодноразово судимий за злочини проти власності, судимості не зняті і не погашені, за попередньою змовою вчинили розбійний напад за таких обставин.

10 листопада 2013 року приблизно о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в стані алкогольного сп»яніння з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу прийшли в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташований в АДРЕСА_4. Діючи з корисливих мотивів, умисно і погоджено між собою , в той час, коли ОСОБА_4 для здійснення погодженого з ОСОБА_3 наміру заволодіти чужим майном погрожував продавщиці потерпілій ОСОБА_2 застосуванням насильства,небезпечного для життя чи здоров»я потерпілої , наставляючи на неї ніж , а також з застосуванням фізичної сили і спричинення легкого тілесного ушкодження у вигляді синця передньої поверхні лівого стегна , ОСОБА_3 забрав з полиці належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки « Lenovo» А 706 вартістю 1766,07 грн. разом з сім - картою оператора мобільного зв»язку МТС вартістю 10 грн. , з грошовими коштами на її рахунку в сумі 23 грн. , картою пам»яті на 4 Гбт вартістю 60 грн. , а всього на суму 1859,07 грн. , чим спричинили матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2, і грошові кошти в сумі 560 грн., спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим . Пояснив , що він родом із АР Крим, познайомився з ОСОБА_4 , і приїхали в смт. Олександрівка Донецької області, там жили без реєстрації, мали випадкові заробітки. Вони намагались повернутися додому в Крим , були в м. Білозерське і проходили мимо магазину. Вирішили купити пива. Разом увійшли в магазин ,він дав ОСОБА_4 гроші, і той заплатив за пляшку пива. На вулиці вони вжили це пиво , і ОСОБА_4 попросив ще грошей і вже сам пішов у приміщення магазину. Він чекав на вулиці , ОСОБА_4 не виходив, і тоді пішов за ним . Зайшовши у торгове приміщення, де нікого не було , він закрив за собою двері , підійшов до каси і забрав всі гроші біля 600 грн. . На полиці задзвонив телефон , він забрав і його. Тоді він пройшов до допоміжного приміщення магазину і побачив ОСОБА_4, який балакав з продавщицею, питав, де каса , але в руці у нього нічого не бачив. Він повідомив, що касу вже взяв. Перед тим,як вийти із магазину , вони там взяли горілку і вино . ОСОБА_3 зазначив, що ніж він бачив у ОСОБА_4, коли тільки підішли до магазину.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість визнав і в судовому засіданні пояснив , що разом з ОСОБА_3 вони вирішили повертатися в Крим автостопом, поки від смт Олександрівка йшли пішки , у них було біля 70 грн. грошей. Вони підійшли до магазину в м. Білозерське, купили пива і випили його на лавці .Він хотів випити ще і просив у ОСОБА_3 грошей, але той відповів, що немає. Сам він увійшов в приміщення магазину , в торгівельному залі продавщиці не було , і він вирішив викрасти гроші. В руці він тримав ніж. Продавщиця появилась зі складу , стала кричати , він вимагав у неї гроші. Коли з продавщицею вийшли зі складу , ОСОБА_3 стояв біля каси і брав гроші. Також вони взяли горілки, батон ковбаси і вийшли через інші двері, ніж входили. Продавщицю він попередив, щоб поки не дзвонила , доки не відійдуть. Гроші , які забрали, тратили разом.

Незважаючи на фактично часткове визнання обвинуваченими вини, винуватість кожного знайшла своє повне підтвердження в досліджених судом доказах.

Допитана потерпіла ОСОБА_2 пояснила , що працювала продавцем у ФО-П ОСОБА_5 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованому в м. Білозерське Донецької області.10 листопада 2013 року вона з ранку була на робочому місці , працювала сама. До обіду обвинувачені зайшли в магазин, купили пляшку 0,5 л пива . Години через дві вони знову зайшли і купили 1 л пива. Із торгового залу є вихід у підсобне приміщення . Оскільки в магазині не було покупців, вони пішла у підсобку покурити. Вхідні двері в магазин, коли хтось входить, закриваються гучно, і вона із підсобки за цим слідкувала. Коли вона обернулась , щоб повертатися в торговий зал, то раптово побачила перед собою обвинуваченого ОСОБА_4 , який підняв руку , в якій тримав ніж . Вона одразу відштовхнула його від себе , стали товкатися , і ОСОБА_4 повалив її на підлогу , утримував і весь час держав над нею ніж та вимагав не кричати. Вона дуже злякалась , просила не вбивати її ,бо в неї діти . ОСОБА_4 запитав, де гроші . В цей момент до них підійшов ОСОБА_3 і повідомив, що гроші він вже взяв. Також ОСОБА_3 брав в магазині ковбасу та інше , через нервовий стан не усвідомлювала, що саме. Обвинувачені не змогли відкрити вхідні двері, які самі закрили на замок зсередини , і вона їм вказала на інші двері. Її попередили, щоб нікуди не дзвонила . Вона не знає, конкретна яка сума грошей була в касі , але після цього інвентаризація проводилась, хоча вона в ній участі не приймала .В магазині нападники забрали її особистий мобільний телефон разом з сім-картою , картою пам»яті і грошовими коштами. Він лежав на полиці між товаром. Знаходячись в підсобці з ОСОБА_4, вона чула дзвоник свого телефону. Викрадений телефон їй повернуто .

Свідок ОСОБА_7 чоловік потерпілої пояснив , що дружина була на роботі в магазині , а він знаходився вдома і займався справами. Біля 15-ї годині дружина прийшла додому , була збентежена, плакала і розповіла , що на неї в магазині був скоєний напад з погрозою ножа , її повалили на підлогу, і вона боролась з нападником. Був викрадений телефон дружини і гроші із каси магазину. Дружина жалілась на біль у тілі.

Свідок ОСОБА_5 пояснив , що знає потерпілу, яка працює продавцем в магазині . Він пас кози і бачив, як потерпіла серед дня бігла додому. Того ж дня у нього працівники міліції з»ясувавали, чи не бачив він сторонніх осіб.

Винуватість ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Згідно заяві ОСОБА_2 від 10 листопада 2013 року до правоохоронних органів двоє осіб їй загрожували ножем і заволоділи мобільним телефоном і грошима. ( а. 6).

Протоколом огляду місця події від 10 листопада 2013 року відображене приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5» в м. Білозерське, в якому знаходяться продукти харчування та спиртні напої , є двері вхідні металеві з накладним замком , а також є вихід із підсобного приміщення ( а. 8-17).

Згідно протоколам огляду від 10 листопада 2013 року у ОСОБА_3 вилучено мобільний телефон марки « Lenovo» А 706 , викрадений при нападі на ОСОБА_2, а також у нього і ОСОБА_4 виявлені грошові кошти ( а.30, 31), які визнано речовими доказами і повернуто законним володільцям згідно розписок ( а. 83,166,168).

Згідно протоколам від 12 листопада 2013 року пред»явлення особи для впізнання потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які скоїли напад на неї і заволоділи майном ( а. 65-68).

Згідно протоколам від 18 січня 2014 року пред»явлення особи для впізнання за фотознімками потерпіла ОСОБА_2 впізнала по фотографіям ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як таких, що напали на неї і заволоділи майном ( а. 152-153), що вона підтвердила в судовому засіданні.

Згідно протоколу від 19 січня 2014 року проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 вона відтворила обставини нападу на неї в магазині 10 листопада 2013 року ( а. 154 - 155).

Відповідно до висновку № 296 судової медичної експертизи за результатами огляду ОСОБА_2 виявлений синець передньої поверхні лівого стегнам творився від ударної дії тупого предмету у час події і відноситься до легкого тілесного ушкодження ( а. 80).

Висновок дослідження спеціаліста від 27 грудня 2013 року , яким визначена ринкова вартість викраденого мобільного телефону , і довідка суб»єкта торгівельної діяльності щодо вартості карток ,є підтвердженням розміру спричиненої матеріальної шкоди .

Згідно довідки ФО-П ОСОБА_5 в результаті інвентаризації цінностей після розбійного нападу в магазині не достаток грошових коштів був виявлений в сумі 560 грн. ( а. 164).

Дії обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.. 187 ч. 3 КК України, так як вони вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства , небезпечного для життя чи здоров»я особи , яка зазнала нападу ( розбій), за попередньою змовою групою осіб , поєднаний з проникненням в інше приміщення.

Суд критично ставиться до показань обвинувачених стосовно того, що у них не було попередньої змови на здійснення розбійного нападу , а також стверджень ОСОБА_3 та позиції захисника про наявність в діях останнього іншого складу кримінального правопорушення за ст.. 186 ч. 1 КК України.

Аналіз показань обвинувачених щодо їх дій , потерпілої ОСОБА_2, свідчення якої суд вважає послідовними і правдивими , у сукупністю з дослідженням обставин , за якими діяли ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , є переконливими для суду зробити висновок , що у обвинувачених малась попередня змова на здійснення розбою.

Так, встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 тривалий час знаходились біля магазину , двічі заходили і купували пиво. Вони не віддалялись від будівлі магазину , а тому мали можливість спостерігати за оточенням . Не маючи коштів, вони мали намір слідувати до АР Крим. Обидва увійшли в магазин , і , як слідує з показань потерпілої ОСОБА_2, надто обережно, бо навіть не стукнули двері, закрили зсередини на замок вхідні двері , що вказує на намір не допустити вторгнення сторонніх осіб у приміщення. Далі їх ролі розподілились, але виконувана кожним дія загалом була спрямована на досягнення однієї мети - шляхом нападу заволодіти майном .

Нарешті той факт, що коли ОСОБА_4 , утримуючи під загрозою ножа потерпілу ОСОБА_2, вимагав назвати місце знаходження грошей , ОСОБА_3, який був присутній при цьому, повідомив , що вже їх взяв.

Як пояснив при цьому ОСОБА_3, він ніяким чином не перешкоджав діям ОСОБА_4 , що свідчить про те, що обидва діяли з єдиним наміром .

Обвинувачені визнали, що сума грошей, якою вони заволоділи , як вказано в обвинуваченні , становить 560 грн.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими злочину, якій відноситься до особливо тяжкого, особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,що вони не були зайняті суспільно - корисною працею,ОСОБА_3 посередньо, а ОСОБА_4 негативно охарактеризовані за місцем постійного проживання в АР Крим .

ОСОБА_3 за висновком амбулаторної судової психіатричної експертизи № 1045 визнано осудним , в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.

Каяття обвинувачених суд розглядає як пом»яшуючу покарання кожного обставину.

Вчинення обома обвинуваченими злочину в стані алкогольного сп»яніння , рецидив злочину у ОСОБА_4 є обтяжуючою відповідно кожного обставиною.

Враховуючи наведене, суд обирає обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання конфіскації майна.

Обвинувачені під дію Закону України від 8 квітня 2014 року « Про амністію у 2014 році» не підпадають.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта , який проводив трасо логічну експертизу , підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави у відповідності до ст..124 ч.2 КПК України , у сумі 342,30 грн.

Речові докази ,які зберігаються в камері Добропільського МВ : пляшку 0,5 л з-під пива знищити; пляшку 0,5 л горілки « вільна» та 0,75 л вермуту повернути ОСОБА_5 Диск з відеозаписом слідчого експерименту зберігати з кримінальним провадженням.

Питання про інші речові докази вирішено під час досудового розслідування.

Керуючись ст.. ст.. 370, 371 КПК України, суд

З а с у д и в :

Визнати винуватими за ст.. 187 ч. 3 КК України та призначити покарання:

ОСОБА_3 позбавлення волі на строк сім років з конфіскацію майна, що є особистою власністю;

ОСОБА_4 позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна, що є особистою власністю.

Строк покарання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 рахувати з 10 листопада 2013 року згідно протоколам затримання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити без зміни тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь держави 171,15 грн. з кожного на залучення експерта.

Речові докази, які знаходяться в камері Добропільського МВ : пляшку 0,5 л з-під пива знищити; пляшку 0,5 л горілки « Вільна» та 0,75 л вермуту « Shabo » повернути ОСОБА_5 Диск з відеозаписом слідчого експерименту зберігати з кримінальним провадженням.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення , а обвинуваченими в той же строк з дня вручення копії вироку.

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченим.

Головуючий суддя Тітова Т.А.

Судді Здоровиця О.В.

Хандурін В.В.

02.06.2014