28 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами  ОСОБА_1 та Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 16 серпня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1. та Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка звернулися до Верховного Суду України з касаційними скаргами на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.05.2004 р., залишене  без  змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 16.08.2004 р., яким позов задоволено частково: звільнення ОСОБА_1. визнано незаконним, позивачку поновлено на посаді заступника головного бухгалтера театру, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1. 1392 грн. 09 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 270 грн. судових витрат, а в решті позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині відмови в задоволенні її вимоги про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень у цій частині та ухвалення нового рішення про стягнення на її користь моральної шкоди.

Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр                            ім.  Т.Г. Шевченка в касаційній скарзі просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального й процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Місцевий суд, задовольняючи частково позов, виходив з того, що звільнення позивачки з роботи було здійснено з порушенням вимог трудового законодавства та відсутності достатніх підстав, необхідних для звільнення працівника з роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП України, а також відсутності належних доказів щодо заподіяння моральної шкоди.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційних скаргах доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 16 серпня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :