15 січня 2007 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від            29 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 28 серпня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою №АДРЕСА_1 у м.Києві, посилаючись на те, що відповідач не проживає у зазначеній квартирі з 1995 року, обов'язків, які випливають з договору найму житла, не виконує, створив нову сім'ю та постійно проживає за іншою адресою.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 29 травня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 28 серпня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації м.Києва від 21 жовтня 1996 року сторонам по справі було надано дозвіл на зміну договору найму спірної квартири та укладення окремих договорів (на дві кімнати із позивачкою та на одну кімнату з відповідачем), квартирна плата та комунальні послуги нараховувались на окремі рахунки, ОСОБА_2. користується кімнатою, утримує та належним чином оплачує необхідні витрати, крім того, приватизував зазначену кімнату, іншого житла не має.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від                 28 серпня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін