ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" червня 2014 р.Справа № 924/578/14
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький
про стягнення 4304,65 грн., у т.ч. 4062,01 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2013р. по 01.04.2014р., 108,75 грн. інфляційних нарахувань, 60,67грн. 3% річних, 73,22 грн. пені
Представники сторін:
Від позивача - Стороженко Ю.В.- за дов. від 03.01.14,
Від відповідача - не з'явився.
Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 4304,65 грн., у т.ч. 4062,01 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2013р. по 01.04.2014р., 108,75 грн. інфляційних нарахувань, 60,67 грн. 3% річних, 73,22 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем допущено порушення умов договору від 10.05.2011р. № 2804/819, яке полягало у несвоєчасному та не в повному обсязі здійсненні оплати за спожиту теплову енергію, що призвело до виникнення заборгованості та нарахування пені, інфляційних нарахувань і 3% річних.
Відповідач повторно представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позов не подав. При цьому ухвали суду, які надіслані на юридичну адресу відповідача, зазначену в ЄДР, поштою повернені. Судом враховується, що ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернуто поштою із посиланням на закінчення терміну зберігання, тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідно неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи згідно з ч.1 ст.77 ГПК України. Така ж правова позиція викладена у п.п.3.9.3, п.п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11. Відповідно спір вирішується на підставі наявних доказів.
Розглядом матеріалів справи судом встановлено :
Між позивачем та відповідачем укладений договір про надання послуг з теплопостачання від 10.05.2011р. №2804/819, згідно якого позивач, як виконавець, зобов'язується своєчасно надати споживачеві (відповідачу) відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором ( п.1 ). Згідно з п.3.1 договору приміщення, у яке постачається теплова енергія, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 площею 115,10кв.м. Згідно з п.5.2.1 замовник користується тарифом з централізованого опалення в опалювальний період - 569,16грн. за одну використану Гкал.
Згідно з п.7 договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, а згідно з п. 7.2 оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем у вигляді попередньої оплати в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця, остаточний розрахунок проводиться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 11 договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з п. 28 договору договір набуває чинності з 10.05.11 і діє до 10.05.12. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність перегляду.
На виконання своїх договірних зобов'язань, позивач постачав відповідачу теплову енергію згідно затверджених тарифів, виставив відповідні рахунки №819 від 08.01.2013р. на суму 516,62 грн., від 04.02.2013р. на суму 516,62 грн., від 04.03.2013р. на суму 516,62 грн., від 02.04.2013р. на суму 516,62 грн., від 02.10.2013р. на суму 516,62 грн., від 04.11.2013р. на суму 516,62 грн., від 03.12.2013р. на суму 516,62 грн., від 13.01.2014р. на суму 487,43 грн., від 04.02.2014р. на суму 487,43 грн., від 06.03.2014р. на суму 487,43 грн., а всього - 5078,63 грн.
З поданої позивачем довідки про оплату за надані послуги по тепловій енергії вбачається, що відповідачем було сплачено позивачу: 25.03.2013р. - 516,62 грн., 26.07.2013р. - 516,62 грн., 04.09.2013р. - 500,00 грн. При цьому кошти в сумі 516,62 грн. зараховані позивачем відповідно до 7.4 договору в рахунок погашення заборгованості, яка згідно поданого розрахунку існувала станом на 01.01.2013р. і не є предметом розгляду в даній справі. Тому відповідач оплатив послуги з постачання теплової енергії, що надані за період з 01.01.2013р. по 01.04.2014р. на суму 1016,62 грн.
Відповідно заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2013р. по 01.04.2014р. склала 4062,01 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Позивачем нарахована пеня у розмірі 73,22 грн. за період з 10.11.13р. по 01.04.2014р , 3% річних у розмірі 60,67 грн. за період 10.02.2013р. по 01.04.2014р. та інфляційні у розмірі 108,75грн. за період з січня 2013р. по березень 2014р.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке :
Згідно з ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав зобов'язань за договором від 10.05.2011р. №2804/819 щодо оплати за спожиту теплову енергію. За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлені відповідачу рахунки на суму 5078,63грн., позивачем проведені розрахунки частково на суму 1533,24грн., з яких 516,62грн. зараховано на погашення заборгованості за попереній період. У зв'язку з цим станом на 01.04.2014р. виникла заборгованість у розмірі 4062,01 грн. за період з 01.01.2013р. по 01.04.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, тому позовні вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.
2. Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за період прострочення виконання грошового зобов'язання з січня 2013р. по березень 2014р. нараховано 108,75 грн. інфляційних нарахувань, а також 60,67 грн. 3% річних за період з 10.02.2013р. по 01.07.2014р.
Нарахування 3 % річних позивачем проведені в межах максимально можливого розміру згідно чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо 108,75 грн. інфляційних нарахувань, то судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Тому нарахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Така ж правова позиція зазначена у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та постановах ВГСУ від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12, від 16.09.13 по справі №924/831/13.
Аналогічна позиція застосовується згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Позивач при нарахуванні інфляційних нараховує їх за періоди менші одного місяця і без врахування часткового погашення. Тому визначення розміру інфляційних нарахувань позивачем є неправильним. Згідно розрахунку, проведеного судом, правомірним є стягнення 96,01 грн. інфляційних нарахувань. Тому у цій частині позовні вимоги належить задовольнити, а у решті стягнення інфляційних нарахувань відмовити у зв'язку з безпідставністю,
3. Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Згідно ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.11 договору за несвоєчасне внесення плати за теплову енергію позивачем нарахована пеня у розмірі 73,22грн. за період з 10.11.2013р. по 01.04.2014р.
Дані нарахування проведені відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та в межах періоду нарахування згідно з ст.232 ГК України. Тому позовні вимоги в цій частині визнаються правомірними та підлягають задоволенню.
4. У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати по справі (судовий збір) згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( 99,7%).
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 22, 33, 43 , 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД
В И Р І Ш И В:
Позов Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький про стягнення 4304,65 грн., у т.ч. 4062,01 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання, 108,75 грн. інфляційних нарахувань, 60,67 грн. 3% річних, 73,22 грн. пені задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м.Хмельницький (вул.Пересипкіна, 5, код 03356571) 4062,01 грн. ( чотири тисячі шістдесят дві гривні 01 коп.) заборгованості за послуги з теплопостачання, 96,01 грн. ( дев'яносто шість гривень 01 коп.) інфляційних нарахувань, 60,67 грн. ( шістдесят гривень 67 коп.) 3% річних, 73,22 грн. (сімдесят три гривні 22 коп.) пені, 1821,52грн. (одну тисячу вісімсот двадцять одну гривню 52 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддрук. 2 прим.:
1 - до справи,
2 - відповідачу ( 29000, АДРЕСА_1) пр.