У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
15 січня 2007 року м.Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Центрального районного суду м.Сімферополя від 28 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року,
в с т а н о в и в :
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2004 року скасоване рішення Центрального районного суду м.Сімферополя від 3 березня 2004 року в частині задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Центрального районного управління юстиції м.Сімферополя, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування та постановлено відмовити в задоволенні позову; рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позову відділу державної виконавчої служби Центрального районного управління юстиції м.Сімферополя до ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. про визнання недійсним договору дарування залишене без змін.
На зазначене рішення апеляційного суду ОСОБА_1. подав касаційну скаргу.
Ухвалою судді Центрального районного суду м.Сімферополя від 30 грудня 2004 року касаційна скарга була залишена без руху у зв'язку з її неповною відповідністю вимогам ст. 322 ЦПК України 1963 року та неоплатою державного мита, із наданням строку до 24 січня 2005 року для усунення недоліків скарги та оплати державного мита.
Ухвалою судді Центрального районного суду м.Сімферополя від 28 січня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року, касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати постановлені ухвали та зобов'язати суд першої інстанції направити його касаційну скаргу на розгляд, посилаючись на незаконність ухвал.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що визнаючи неподаною та повертаючи касаційну скаргу, суд виходив із того, що ОСОБА_1. не виконав у повному обсязі вимог ухвали судді про залишення скарги без руху, оскільки не оплатив державне мито; апеляційний суд також дійшов до висновку про відсутність передбачених Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” підстав для звільнення ОСОБА_1. від оплати державного мита.
Обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами справи, наведені ним доводи та зміст оскаржуваних ухвал також не дають підстав для висновку, що судами при вирішенні питання про прийняття касаційної скарги у порядку, передбаченому ЦПК України 1963 року, допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2. до відділу державної виконавчої служби Центрального районного управління юстиції м.Сімферополя, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. про визнання недійсним договору дарування та позовом відділу державної виконавчої служби Центрального районного управління юстиції м.Сімферополя до ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. про визнання недійсним договору дарування, за касаційною скаргою ОСОБА_1. на ухвалу судді Центрального районного суду м.Сімферополя від 28 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Ю.Л.Сенін