АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа №638/6029/13ц Головуючий

Провадження №22-ц/790/3409/2014 1-ї інстанції: Грищенко І.О. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Крилової Т.Г., Маміної О.В.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року по справі за позовом Харківського національного університету ім.Каразіна до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИЛА:

26.04.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 8785,75 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 229,40 грн., посилаючись на те, що заборгованість у відповідача виникла в період, коли будинок за адресою АДРЕСА_1 знаходився на балансі університету і відповідачу надавались університетом комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не знав про існування заборгованості перед університетом, з ним не було укладено договорів про надання житлово-комунальних послуг і тому він не повинен їх оплачувати, заявив клопотання про застосування до справи строків позовної давності і просив відмовити в позові.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року позов задоволений.

З ОСОБА_4 стягнуто на користь Харківського національного університету ім.Каразіна заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 8785,75 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 229,40 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду було прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права; рішення не відповідає фактичним обставинам справи.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11,60,,212,214,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 проживає в будинку адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 84.6 кв.м.

В судовому засіданні апеляційної інстанції був оглянутий паспорт відповідача, відповідно якого ОСОБА_4 був зареєстрований в гуртожитку по АДРЕСА_1 з 10.11.98 року, з 09.11.2011 року зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 за тією ж адресою.

Згідно з даними довідки позивача до 01.12.2011 року зазначений будинок знаходився на балансі позивача та позивачем надавались відповідачу комунальні, послуги.

Рішенням виконкому Харківської міської ради від 19.12.2007 р. № 1354 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованого гуртожитку по АДРЕСА_1 під житловий будинок Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. З цього часу мешканцям вказаного будинку, зокрема відповідачу, почали нараховуватись суми за житлово-комунальні послуги.

За період з 1.01.2008 р. по 31.11.2011 року (до передачі будинку до комунальної власності) у відповідача утворилась заборгованість перед університетом за житлово-комунальні послуги в сумі 8785,75 грн., яка підтверджується даними розрахунку боргу за житлово - комунальні послуги з додатками, копіями фрагментів виписки банку від 07.10.2010 р., від 1,11.2010 р„ від 07.02.201 і р., від 31.03.2011 р., де зазначено, за який період ОСОБА_4 частково оплачував житлово-комунальні послуги та види комунальних послуг, за які здійснювалась оплата.

Таким чином, в суді першої інстанції повністю доведена наявність заборгованості по сплаті за комунальні послуги за вищевказаною адресою.

З пункту.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Судом встановлено, що університет неодноразово звергався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, частково ця заборгованість погашалась, що підтверджено наданими розрахунками

Судом правильно не задоволено клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.

За даними виписки банку від 07.10.2010 р. відповідачем сплачено 5000 грн. без зазначення періоду, за який сплачено борг, хоча за період з 01.01.2010 р. по 07.10.2010 р. сума заборгованості складала 4748 грн. За жовтень 2010 року ОСОБА_4 сплатив 3062, 03 грн., хоча сума заборгованості складала за цей місяць 608,27 грн. Це свідчить про визнання відповідачем свого попереднього боргу за 2008 - 2009 роки.

Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Таким чином, суд правильно прийшов до висновку, що перебіг позовної давності було перервано діями відповідача, а тому позивачем не пропущено строк позовної давності в даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: