АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа №623/3296/13-ц Головуючий
Провадження №22-ц/790/3748/2014 1-ї інстанції: Бутенко В.М. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Трішкової І.Ю.,
суддів: Крилової Т.Г., Маміної О.В.,
при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", треті особи - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_5, про стягнення шкоди, завданої смертю фізичної особи,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23.05.2012 року була скоєна дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті якої ДТП загинув чоловік позивачки ОСОБА_6. У нього на утриманні знаходились дві дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 11.09.2012 року вересня винним у скоєнні ДТП визнаний ОСОБА_5. Належний гр. ОСОБА_5 автомобіль «Сканія» державний номер НОМЕР_1 був застрахований в ПрАТ «Страхова група «ТАС». Відповідно до пункту 2 вищезазначеного страхового полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю особи складає 100 000 грн.
11.04.2013 року позивачка звернулась на адресу відповідача з листом, в якому просила виплатити шкоду в розмірі 100 тис. грн., але у відповідь був отриманий лист, в якому відповідач просив надати певні документи та заповнити бланки відповідних заяв, при цьому бланки не були додані до листа.
Оскільки відповідач добровільно не сплатив страхові виплати, позивачка просила стягнути 100000 грн. з ПрАТ «Страхова група «ТАС».
Відповідач надав заперечення на позов щодо невизнання вимог ОСОБА_2 у повному обсягу, вважав позовні вимоги необгрунтованими та незаконними.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 березня 2014 року позов задоволений.
З ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей стягнуто 100000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю їх батька під час ДТП., а на користь держави стягнуті судові витрати у сумі 1000 грн.
В апеляційній скарзі ПрАТ «Страхова група «ТАС» просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення з боку суду норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, на які посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 1997 року по 23 травня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 проживали однією сім'ю без шлюбу за адресою: АДРЕСА_1. Від спільного проживання народилися діти: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.10.2012 року задоволено заяву ОСОБА_2 та встановлено факт, що має юридичне значення - проживання однією сім'єю чоловіка ОСОБА_6 та жінки ОСОБА_2 без шлюбу в період з 1997 року по 23.05.2012 року.
Матеріалами справи встановлено, що 23.05.2012 року, приблизно о 16 год. 40 хв., ОСОБА_5, керуючи технічно не справним транспортним засобом - автомобілем марки «Сканія» із полупричепом «Шмидт», в районі 587 км автошляху Київ-Харків-Довжанський в Балаклійському районі Харківської області здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де скоїв ДТП, в результаті якої загинув ОСОБА_6.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА /6956958 між ОСОБА_5 та відповідачем ПрАТ «Страхова група «ТАС» укладено договір страхування власників наземних транспортних засобів від 13.09.2011 року на строк 12 місяців з 14.09.2011 року до 13.09.2012 року. Відповідно до пункту 2 вищезазначеного страхового полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю особи складає 100 000 грн., заподіяна майну - 50 000 грн., сума франшизи встановлена у розмірі 1000 грн..
Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
На підставі зазначеного суд зробив висновок про задоволення позовних вимог про стягнення шкоди, завданої смертю фізичної особи, у розмірі 100000 грн.
Але з таким висновком суду судова колегія не може погодитись, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.
Згідно з ч.2 ст.991 ЦК України, а також ч.2 ст.26 Закону України "Про страхування" визначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені ї інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству України.
Страхове відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, здійснюється в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК (ст. 1200 ЦК України) та розділом III Закону України від 1 липня 2004 р. № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно п. 25 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоду смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала внаслідок страхового випадку, здійснюється в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та розділом III Закону № 1961-IV.
Пунктом 27.4 ст.27 закону передбачено, що у зв'язку зі смертю годувальника відшкодовується частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям унаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів.
Постановою КМ від 31.12.2004 року № 1776 затверджено Порядок проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку зі смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - порядок).
За п.1 порядку, розрахунок розміру страхового відшкодування, що виплачується утриманцям у зв'язку зі смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, проводиться у межах визначеного законодавством ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, який діяв на дату укладання договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п.2 порядку частина неотриманих доходів померлого годувальника, яка за його життя належала б кожному утриманцю, визначається із середньомісячного доходу померлого, який включає виплати, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, пенсії, державну соціальну допомогу та щомісячні виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, за останній календарний рік ( за відрахуванням частки, яка припадала на померлого і працездатних осіб, та суми пенсій, виплачених утриманцям унаслідок втрати годувальника) шляхом ділення частини неотриманих доходів померлого годувальника, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.
Суду надані довідки про доходи ОСОБА_6 згідно яких останній отримав за червень 2011 року по травень 2012 року 20861,62 грн., тобто середньомісячний дохід склав 1738,46 грн.
Як встановлено, кількість утриманців складало 4 особи: сам ОСОБА_6, позивачка та його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4
ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що вона не перебувала на утриманні померлого.
За таких обставин розрахунок страхового відшкодування складає 434,61 грн. на одну особу.
З довідки про отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника вбачається, що діти померлого отримають пенсію у розмірі 1812,12 грн., тобто по 906,06 грн. на кожну.
Отже, ОСОБА_2 отримує на дітей померлого пенсію, що перевищує частку доходів померлого, яка б припадала на їх утримання за життя їх батька.
Враховуючи, що розмір пенсії по втраті годувальника на дітей померлого перевищує частку доходів померлого, яка б припадала на них за його життя, судова колегія вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.
З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 березня 2014 року скасувати.
ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення шкоди, завданої смертю фізичної особи, відмовити.
Рішення апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий:
Судді: