Справа № 256/2883/14-а
2а/256/147/2014
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року м. Донецьк
Калінінський районний суд міста Донецька у складі:
головуючої судді - Гладкої І.А.
при секретарі - Запарі С.Р.,
за участю сторін:
позивача - не з'явилась,
представника відповідача - Демідова Ю.С.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ
Позивач звернулась до суду із адміністративною позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, яку обґрунтувала наступними обставинами. Позивач є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 09 жовтня 2013 року). На підставі заяви їй призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21 листопада 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 130 грн. щомісячно. Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м.Донецьку ради призначило та виплачувало допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру, встановлено мого ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла на грудень 2008р. та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2011 р., та який становить 130 грн. на місяць. З таким рішенням погодитись неможливе з наступних підстав. Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. З 1 січня 2008 року відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та пункту 3 Прикінцевих Положень цього Закону, пункту 22 Порядку про призначення та виплату державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50%; з 1 січня 2009 року -75%; з 1 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупнім доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Таким чином, з 1 січня 2008 року існує норма закону відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», функції по виплаті допомоги до догляду за дитиною покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок Державного бюджету України. Відповідачем призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону № 107-УІ, тобто у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», розділ П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким викладена зазначена редакція частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», діяла по 31 грудня 2008 року. Таким чином, станом на день звернення до відповідача із заявою при призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, частина 1 статті 15 Закону діє в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Позивач і відповідач в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповідно до ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу у відсутність позивача.
Представник відповідача звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи у його відсутність, крім того, суду надав письмові заперечення, обґрунтовані з огляду на наступне. У позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_3 На підставі заяви позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 21.01.2013р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 130 грн. щомісяця. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.Згідно зі статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 грн., з 1 липня - 540 грн. та з 1 жовтня - 557 грн. Пунктом 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (надалі - Закон № 2811-XII) було викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Крім того, пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. При цьому, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавались. На дійсний час діє Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 (із змінами та доповненнями), відповідно до якого розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 130 гривень на місяць Положення Закону України № 2811-XII та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 не суперечать Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» . Законом України № 2811-ХІІ на органи праці та соціального захисту населення покладений обов'язок щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 5 Закону 2811-ХІІ), джерелом фінансування якої є субвенція державного бюджету місцевим бюджетам (ст. 4. Закону №2811-ХІІ). Тобто управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Доненьку ради є розпорядником бюджетних коштів передбачених на реалізацію бюджетної програми за Законом №2811-ХІІ. Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (надалі - Закон №2240-111 ) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.Статтею 21 Закону №2240-111 визначено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.Таким чином, матеріальне забезпечення за Законом №2240-111 здійснюється за рахунок бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розпорядником якого є районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду. Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі передбаченому в Законі №2240-111 не можливе, оскільки управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради не є органом на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо забезпечення Закону №2240-111 та не є розпорядником коштів бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за бюджетними програмами спрямованими на забезпечення Закону №2240-111, а призначення допомоги за Законом № 2811-XII у розмірі встановленому Законом №2240-111 призведе до нецільового використання коштів державного бюджету. Таким чином, зазначено у письмових запереченнях, підстави для задоволення адміністративної позовної заяви, відсутні.
Суд, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приймаючи до уваги письмові заперечення, надані до суду, дійшов до висновку, що адміністративна позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних приватних заходів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дія якого поширювалася на осіб, на застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Управлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законами України Про державний бюджет України на 2012, 2013 рік не встановлювалось на 2012, 2013 рік іншого, ніж визначено законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розміру допомоги, а положення постанови КМУ № 1751 від 27.12.2007 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не можуть.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Проте, ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 року допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» № 5515-УІ від 6 грудня 2012 року установлено у 2013 році розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня -1108 гривень, з 1 грудня - 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним із завдань управління праці та соціального захисту населення є виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління праці та соціального захисту населення може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет. Враховуючи те, що позивачка здійснює догляд за дитиною до досягнення ним трирічного віку, то вона відповідно має право на отримання державної допомоги передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Судом встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, яка долучена до матеріалів справи.
Як вбачається судом із адміністративної позовної заяви, позивач зверталась до відповідача із письмовою заявою від 20 березня 2014 року за здійсненням перерахунку та виплатою недоотриманих нею коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років за період з 01 квітня 2013 року до досягнення ним трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У відповідь на заяву, відповідачем було повідомлено позивача, що їй була призначена допомога по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 21 листопада 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 130 грн., що також підтверджено копією довідки від 21 березня 2014 року.
Факт, що позивач є застрахованою особою та перебуває на обліку у відповідача, сторонами по справі не оспорювався.
Під час ухвалення рішення по справі, суд виходив з того, що встановивши державну допомогу по догляду за дитиною до трьох років, держава взяла на себе відповідні зобов'язання щодо виплати даної допомоги. Тобто, між позивачем та державою, в особі відповідача, було встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист сімей з дітьми.
Приймаючи до уваги, що спір виник щодо виплати допомоги з 21 листопада 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Управлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку Ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджено довідкою. Тобто відповідач порушив її права на гарантовану державою матеріальну допомогу та належний соціальний захист у разі тимчасової втрати працездатності, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.
Таким чином, судом встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку всупереч Закону, який регулює відповідні правовідносини, був неправомірно здійснений розрахунок сум, які підлягають сплаті позивачу на допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку, у зв'язку з чим за відповідачем існує заборгованість по даній виплаті допомоги по догляду за дитиною.
У зв'язку з чим, позовні вимоги, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому Управлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 29 квітня 2013 року та виплати цієї допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно п. 20 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», органи праці та соціального захисту в звільняються від сплати судового збору за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів і соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 87, 94, 99, 102, 122, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ст.46 Бюджетного Кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ПОСТАНОВИВ
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради щодо призначення, нарахування і виплати не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до досягнення ним трирічного віку за період з 29 квітня 2013 року у розмірі, меншому за встановлений статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
3обов'язати Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_2 допомоги по догляду за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з 21 листопада 2013 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради від с плати судового збору - звільнити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з місцевого бюджету Калінінського району м. Донецька витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду. Якщо постанову суду було постановлено у письмовому провадженні, чи без виклику особи, яка її оскаржує, або в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя І.А. Гладка
14.05.2014